Курт Вельтер (нім. Kurt Welter; 25 лютого 1916, Кельн7 березня 1947, Лек) — німецький льотчик-ас нічної винищувальної авіації, оберлейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Курт Вельтер
нім. Kurt Welter
Народився 25 лютого 1916(1916-02-25)
Lindenthald, Lindenthald, Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 7 березня 1949(1949-03-07) (33 роки)
Лек, Північна Фризія, Шлезвіг-Гольштейн, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
·автомобільна аварія
Країна  Німеччина
Діяльність льотчик, військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Роки активності з 1934
Військове звання оберлейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Авіаційна планка нічного винищувача
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота
Почесний Кубок Люфтваффе
Почесний Кубок Люфтваффе

Біографія ред.

В 1934 року вступив в люфтваффе. Після закінчення авіаційного училища служив інструктором льотної підготовки. 2 вересня 1943 року переведений в 5-у ескадрилью 301-ї винищувальної ескадри, літав на FW.190A-8. Вже в ході третього бойового вильоту (у ніч на 23 вересня 1943 року) збив 2 чотиримоторні бомбардувальники. До 25 березня 1944 року на рахунку Вельтера були 17 перемог, які він здійснив всього в ході 17 бойових вильотів. В ніч на 20 вересня 1944 року збив «Москіто» легендарного британського льотчика Гая Гібсона, кавалера Хреста Вікторії. 2 листопада 1944 року поставлений на чолі експериментального командування, названого зондеркомандою «Вельтер», яке мало перевірити можливість використання нового реактивного винищувача Ме.262А-1а. Вельтер став найрезультативнішим асом, що літав на Me.262. 21 січня 1945 року на базі команди Вельтера була сформована 10-а ескадрилья 11-ї ескадри нічних винищувачів. 12 квітня 1945 року літаки Вельтера були переведені в Любек, і він вже більше участі в боях не брав. 7 травня 1945 року на чолі своїх підлеглих підняв у повітря літаки і перелетів у Шлезвіг, де здався британським військам. Всього за час бойових дій здійснив 93 бойові вильоти і збив 51 літак (у тому числу 25 «Москіто»), з них 47 під час нічних боїв. Загинув в автокатастрофі.

Звання ред.

Нагороди ред.

Література ред.

  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939–1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 777, ISBN 978-3-938845-17-2
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998.
  • OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.