Вікіпедія

Курочкіна Інна Юріївна

Інна Юріївна Курочкіна (уроджена Пугач; груз. ინა კუროჩკინა; нар. 30 травня 1972, Тбілісі, Грузія) — повноважна представниця прем'єр-міністра Чеченська Республіка Ічкерія у вигнанні Ахмеда Закаєва. Продюсер і журналістка агентства INEWS (Новини Ічкерії), режисер документального кіно. Член Координаційної ради Форуму Вільних Народів Постросії.

Курочкіна Інна Юріївна
Пугач Інна Юріївна
Курочкіна Інна
Народилася30 травня 1972(1972-05-30) (52 роки)
Тбілісі, Грузія
Національністьукраїнка
Діяльністьповноважна представниця прем'єр-міністра Чеченська Республіка Ічкерія у вигнанні Ахмеда Закаєва
Відома завдякижурналістка, громадська і політична діячка

Біографія

ред.

Інна Курочкіна народилася в Тбілісі 30 травня 1972 в українській родині[1], яка виїхала з Вінниці під час Голодомору і свою нову батьківщину знайшла в Грузії[2]. Закінчила Грузинський технічний університет у 1994. Після перевороту в Тбілісі (1991—1992) та громадянської війни в Грузії 1992—1993 виїхала до Санкт-Петербурга як біженка. Навчався в Санкт-Петербурзький державному університету на філологічному факультеті. З 2000 р. директор і власник архітектурно-інтер'єрної компанії Meritalia.

Після вторгнення Росії в Грузію (2008) в серпні 2008 року виїхала в Чехію до Праги. Інна та Андрій Курочкіни — автори та інвестори проекту меморіальної дошки у Вшенорах на будинку Марини Цвєтаєвої[3]. У 2012 році Інна та Андрій Курочкіни відкрили Центр Марини Цвєтаєвої в Празі[4]

З 2014 року Інна Курочкіна очолювала[5] празьке відділення клубу «Відкрита Росія» Михайла Ходорковського. Через незгоду з політикою організації припинила участь і у 2016 році запустила власний медіа-ресурс «НЕП Прага».[6][7][8]. Після ребрендингу в 2022 році медіа-ресурс був названий INEWS (Новини Ічкерії)[9][10]. 2 червня 2022 року Інна Курочкіна стала спеціальним представником прем'єр-міністра Чеченська Республіка Ічкерія у вигнанні Ахмеда Закаєва (постанова КМУ ЧРІ № 33).[11].

Інна Курочкіна є членом Координаційної ради Форуму Вільних Народів Постросії[12]. Перший Форум відбувся у Варшаві, Польща, 8 травня 2022 року[13] Другий форум відбувся в Празі 23 липня 2022 року[14][15], де була підписана Декларація про деколонізацію Росії[16][17][18] Інна Курочкіна є одним із підписантів Декларації про деколонізацію[19][20]

Інна Курочкіна — учасниця 30-го та 31-го Економічного форуму в Карпачі, Польща[21]. На 31-му Форумі 6-9 вересня 2022 року була модератором панелі, присвяченої військовим злочинам Росії проти Чеченської Республіки, Грузії, України[22]

Журналістика та документальне кіно

ред.

У 2014 році після анексія Криму (2014) та початку війни Росії проти України Інна Курочкіна почала знімати документальні фільми та брала активну участь у опорі російській імперіалістичній політиці[23][24][25]. Більшість її журналістських робіт присвячені Північному Кавказу[26][27][28][29][30][31], Україні[32][33][34], Грузії[35][36], Білорусі[37], Казахстану[38] та розвінчанню кремлівської дезінформації та пропаганди[39][40][41][42]

Значною подією у розвитку громадянської позиції стала зустріч з Вітаутасом Ландсберґісом, який відкрив йому очі на тему злочинів Росії проти чеченського народу.[43] У 2019 році був знятий фільм 1939 про пакт Молотова — Ріббентропа, головним героєм якого став професор Ландсбергіс.[44] [45][46]У 2021 році було опубліковано інтерв'ю Інни Курочкіної з Вітаутасом Ландсберґісом, записане в його будинку під Каунасом, присвячене Ічкерії.[47][48][49]

З 2015 року було знято та опубліковано понад 800 відеопрограм і документальних фільмів на різних телеканалах і медіаресурсах, таких як Настоящее время (телеканал) (Радіо Свобода & Голос Америки), Mtavari (Грузія), Белсат (Білорусь/Польща), OstWest (Німеччина), ATR (телеканал) (Україна) та ін.

26 лютого 2022 року в Брюсселі спільно з Ахмедом Закаєвим було зроблено заяву[50][51] щодо надання допомоги Україні у відсічі російському вторгненню, на що Президент України Володимир Зеленський відреагував підписавши Указ про створення Іноземний легіон України у складі Збройних Сил України.[52]

Інна Курочкіна автор та ведучий державної інформаційної агенції Чеченської Республіки Ічкерія I NEWS[53]. На кінець 2024 року опубліковано понад дві тисячі програм та документальних фільмів

Нагороди

ред.

Державна Нагорода Чеченської Республіки Ічкерія Орден "Яхь"

 
Державна Нагорода Чеченської Республіки Ічкерія Орден "Яхь"

За активну та багатогранну роботу з висвітлення у засобах масової інформації боротьби чеченського народу проти російських загарбників, за вміння та професіоналізм, керуючись статтями 79, 80, 81 Конституції Чеченської Республіки Ічкерія, Кабінет Міністрів ЧРІ постановляє:

1. Нагородити Інну Курочкіну державною нагородою Чеченської Республіки Ічкерія орденом "Яхь"

2. Постанова набирає чинності з дня її підписання.

Голова Кабінету Міністрів ЧРІ Ахмед Закаєв

6 вересня 2024 року[54][55]

Вибрана фільмографія

ред.
  • Фейкові новини. 2018. 13 епізодів, досліджуючи природу кремлівської пропаганди. Ефір на Настоящее время[56]
  • Семантична війна. 2018, за підтримки Посольства США в Празі. Ефір в Американському центрі в Празі в лютому 2019 року[57]
  • «1939». 2019. 3 серії, фільм про те, як німецькі інтелектуали пішли на співпрацю з Гітлером і як у наш час російська інтелігенція не встояла перед спокусою співпрацювати з Путіним. Ефір на Настоящее время[58]
  • Царський серпанок від Чорного до Білого моря. 2020. 5 серій, фільм попередження про реальні плани Путіна розв'язати повномасштабну війну в Європі. Ефір на Мтаварі Грузія[59]
  • Протистояння. 2020. Наталія та Майкл Арно. Як і Путін, КДБ і мафія опинилися в російському уряді. Ефір на Мтаварі Грузія[60]
  • Сякухачи. Борис Гребенщиков. Анімація. Інна та Андрій Курочкін[61]
  • «Де мій дім». 2021. Ніч саперних лопат 9 квітня 1989 року в Тбілісі. Як пропаганда в Росії приховує правду про трагедію. Ефір на Настоящее время[62]
  • «Чеченські Самашки — це чеські Лідиці». Анна Політковська 2021[63]
  • «Хіханкі да Хаханкі». Борис Гребенщиков. Анімація. Інна та Андрій Курочкін Путін від молі до вбивці. 2021. Мультфільм Інни та Андрія Курочкіних
  • «Іван і Данило». Борис Гребенщиков. Акваріум в Dub 2020. Анімація. Інна та Андрій Курочкін[64]
  • Одне для всіх. 2021. Фільм про свободу в інтернеті та роботу кремлівських тролів проти незалежних блогерів та журналістів. Ефір на Настоящее время и Мтавари[65]
  • Третя світова війна почалася з Чечні. 2022. фільм про витоки незалежності чеченського народу. Ефір на Мтаварі Грузія[66]
  • Монолог чеченського біженця. 2022. Докази злочинів російської армії в Чечні. Засновник модного бренду в Німеччині Айза Сугаіпова[67]
  • ФСБ підриває Росію. 2024. Юрій Фельштинський. Чеченське питання виросло до світового[68]
  • Ахмед Закаєв. 2024. Ходорковський зізнався Дудю у військових злочинах у Чечні. Це вирок[69]
  • Звіад та загибель Імперії. 2024 Inna & Andrey Kurochkin[70]
  • Демократії ніколи не було. Фільм «Конец русской истории». Епізод перший присвячений першим рокам виникнення РФ. 2024 Inna & Andrey Kurochkin[71]
  • Переворот. Фільм «Конец русской истории». Епізод другий. Артпідготовка у серпні та танки у жовтні. 2024 Inna & Andrey Kurochkin[72]
  • Крапка неповернення перед війною. Фільм «Конец русской истории». Епізод третій. Злочин лібералів Єльцинської банди. 2024 Inna & Andrey Kurochkin[73]
  • Незалежність Чеченської Республіки Ічкерія. 2024 Inna & Andrey Kurochkin[74]

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Украiно, ти переможеш. site.ua (рос.). Процитовано 22 січня 2024.
  2. ↑ ...До 16 и старше. Эфир 01.11.1988. Интервью с В.Цоем, школьники Тбилиси и Ленинграда (1988) (укр.), процитовано 15 січня 2024
  3. ↑ Вагнер, Александра (18 вересня 2012). Цветаева жила во Вшенорах. Радио Свобода (рос.). Процитовано 15 січня 2024.
  4. ↑ Революция и Цветаева: любовь, измены и спецслужбы. BBC News Україна (ru-UA) . Процитовано 15 січня 2024.
  5. ↑ Veřejný rejstřík a Sbírka listin - Ministerstvo spravedlnosti České republiky. or.justice.cz. Процитовано 15 січня 2024.
  6. ↑ WARP.PRO. ВАРП: В Праге начал работу NEP. WARP.PRO (амер.). Процитовано 15 січня 2024.
  7. ↑ Inna Kurochkina. Repubblica Cecena di Ichkeria (ChRI) (it-IT) . 20 лютого 2023. Процитовано 15 січня 2024.
  8. ↑ andreigavrilov (3 березня 2021). 23. 2. ANDREI GAVRILOV (англ.). Процитовано 15 січня 2024.
  9. ↑ FM, Player (12 січня 2024), Inna Kurochkina: Russian mentality comes from the Great Horde (англ.), процитовано 15 січня 2024
  10. ↑ Илья Пономарев и Ахмед Закаев. Чеченская республика освободится первой. thechechenpress.com. Процитовано 15 січня 2024.
  11. ↑ Новые Постановления Кабинета Министров Чеченской Республики Ичкерия за №033 - №037. thechechenpress.com. Процитовано 15 січня 2024.
  12. ↑ Free Nations of Postrussia Forum. www.freenationsrf.org (рос.). Процитовано 15 січня 2024.
  13. ↑ [EN] Free Nations of Russia Forum - Conference (укр.), процитовано 15 січня 2024
  14. ↑ Глава Чечни отреагировал на проведение Форума свободных народов России в Праге. Эхо Кавказа (рос.). 26 липня 2022. Процитовано 15 січня 2024.
  15. ↑ Пресс-релиз Второго Форума Свободных Народов России. Прага, 22-24 июля 2022 г. Регион.Эксперт (ru-RU) . Процитовано 15 січня 2024.
  16. ↑ У Празі народи й регіони РФ підписали "Декларацію про деколонізацію Росії" | Еспресо. espreso.tv (укр.). Процитовано 15 січня 2024.
  17. ↑ Крах росії вже невідворотний: хто за ним стоїть. 24 Канал (укр.). 25 липня 2022. Процитовано 15 січня 2024.
  18. ↑ Documents. www.freenationsrf.org (рос.). Процитовано 15 січня 2024.
  19. ↑ Деколонизация России. К чему готовиться стране после Путина (укр.), процитовано 15 січня 2024
  20. ↑ Подписание Протокола о Деколонизации РФ в Праге на Форуме Свободных Народов 23.7.2022 (укр.), процитовано 15 січня 2024
  21. ↑ Economic Forum. Economic Forum (англ.). Процитовано 15 січня 2024.
  22. ↑ Преступления России в Чечне и Украине. А.Закаев и О.Дунда. Модератор И.Курочкина. Форум в Польше (укр.), процитовано 15 січня 2024
  23. ↑ Сутичка добра зі злом, боротьба світла проти темних сил. www.golos.com.ua (укр.). 27 березня 2019. Процитовано 15 січня 2024.
  24. ↑ Regrup (23 січня 2021). А. Муждабаев: Это Инна Курочкина. Единственный человек с абсолютно правильным плакатом на митингах за свободу Навального. Вопрос, это лозунг за или против самого Навального, я здесь оставлю без ответа. А, и еще. Это не Россия, это Прага. И это россиянка-политэмигрантка, которая выросшая в Грузии. r/liberta. Процитовано 15 січня 2024.
  25. ↑ Медведев, Сергей (9 серпня 2022). Деколонизация России. Радио Свобода (рос.). Процитовано 15 січня 2024.
  26. ↑ maceriadmin (18 січня 2022). Repubblica Cecena di Ichkeria e Diritto Internazionale – Intervista con Inna Kurochkina di NEP Prague. Repubblica Cecena di Ichkeria (ChRI) (it-IT) . Процитовано 15 січня 2024.
  27. ↑ Goble, Paul (4 квітня 2022). Window on Eurasia -- New Series: Putin’s War in Ukraine has Its Origins in Yeltsin’s War in Chechnya in 1994, FEP Podcast Says. Window on Eurasia -- New Series. Процитовано 15 січня 2024.
  28. ↑ Третья мировая началась с Чечни (ru-RU) . Процитовано 15 січня 2024.
  29. ↑ Эхо Кавказа - На митинге в Праге 📸 Инна Курочкина | Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 15 січня 2024.
  30. ↑ მესამე მსოფლიო ომი იჩქერიიდან დაიწყო | დოკუმენტური ფილმი | მესამე მსოფლიო ომი იჩქერიიდან დაიწყო | დოკუმენტური ფილმი | By მთავარი არხი • Mtavari Arkhi | Facebook (укр.), процитовано 15 січня 2024
  31. ↑ 90% населения Чечни ожидает деоккупации, — Курочкина (укр.), процитовано 15 січня 2024
  32. ↑ Кадирівці – це просто елемент пропаганди Росії – ІННА КУРОЧКІНА (укр.), процитовано 15 січня 2024
  33. ↑ Чеченське суспільство монолітне і має історичну пам'ять про російську агресію — ІННА КУРОЧКІНА — через www.youtube.com.
  34. ↑ Росія ніколи не відкидала ідею про відбудову імперії — Інна Курочкіна | PRIME Муждабаев 03.05.22 (укр.), процитовано 15 січня 2024
  35. ↑ პუტინის „ქვეითი ჯარი“ და მისი მუქარის ადრესატები. რადიო თავისუფლება (груз.). 27 грудня 2021. Процитовано 15 січня 2024.
  36. ↑ 🎙 ინნა კუროჩკინას მიმართვა რუსეთის მოქალაქეებს, დოკ. ფილმიდან "იმპერიული ბურუსი შავიდან თეთრ ზღვამდე". მოიწონეთ გვერდი 👍🏻 | By Freedom Movement | Facebook (укр.), процитовано 15 січня 2024
  37. ↑ @INEWSI ЧЕЧНЯ. ДИСНЕЙЛЕНД НА КЛАДБИЩЕ БУДЕТ РАЗРУШЕН. Инна Курочкина (укр.), процитовано 15 січня 2024
  38. ↑ Захват Казахстана. Инна Курочкина о большой спецоперации Кремля (укр.), процитовано 15 січня 2024
  39. ↑ Кто нас пугает «морем крови»?. Регион.Эксперт (ru-RU) . Процитовано 15 січня 2024.
  40. ↑ Инна Курочкина: Мы еще не выбрались из Советского союза (укр.), процитовано 15 січня 2024
  41. ↑ Соловьев сравнил немецкий и советский лагеря — ОСОВЦОВ & КУРОЧКИНА & ХРИСТЕНЗЕН — ЖЕЛЕЗНЫЙ ЗАНАВЕС (укр.), процитовано 15 січня 2024
  42. ↑ The Self-taught Version of the Course on Storytelling for Civil Society. EaP Civil Society Facility (амер.). 3 березня 2021. Процитовано 15 січня 2024.
  43. ↑ I NEWS (Ichkeria News) (9 грудня 2020), Что делал Кремль, чтобы убедить мир, что чеченцы бандиты. Витаутас Ландсбергис, процитовано 6 жовтня 2024
  44. ↑ I NEWS (Ichkeria News) (30 квітня 2020), 1939. Film 1.Villa Tugendhat. Германия 1930х. Нацизм и люди художественной среды. English Subtitles, процитовано 6 жовтня 2024
  45. ↑ I NEWS (Ichkeria News) (30 квітня 2020), 1939. Film 2. Можем повторить. Начало войны и новая пропаганда войны Путина. English Subtitles, процитовано 6 жовтня 2024
  46. ↑ I NEWS (Ichkeria News) (30 квітня 2020), 1939. Film 3. Катастрофы в воздухе. Поддержка режима и сопротивление в России. English Subtitles, процитовано 6 жовтня 2024
  47. ↑ I NEWS (Ichkeria News) (5 вересня 2021), Ичкерия. 30 лет независимости. Витаутас Ландсбергис. Часть первая, процитовано 6 жовтня 2024
  48. ↑ I NEWS (Ichkeria News) (6 вересня 2021), Дети Бога. Беседа с Витаутасом Ландсбергисом. Вторая часть, процитовано 6 жовтня 2024
  49. ↑ I NEWS (Ichkeria News) (10 вересня 2021), Отплыть от Титаника. Беседа с профессором Ландсбергисом. Третья часть, процитовано 6 жовтня 2024
  50. ↑ Рогальська, Надія (27.02.2022). Уряд республіки Ічкерія у вигнанні запропонував Україні військову допомогу - Стопкор. Стопкор.
  51. ↑ Лазур, Власта (24 жовтня 2022). «Історична подія»: лідер Ічкерії Ахмед Закаєв про рішення України, дії Путіна і майбутнє Росії. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 15 січня 2024.
  52. ↑ Свобода, Радіо (27 лютого 2022). Зеленський запросив іноземців долучитися до Інтернаціонального легіону тероборони. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 15 січня 2024.
  53. ↑ I NEWS (Ichkeria News). YouTube (укр.). Процитовано 5 жовтня 2024.
  54. ↑ Correspondence, A. B. N. (3 жовтня 2024). Высшие государственные награды в День Независимости ЧРИ. Антиимперский Блок Народов (ru-RU) . Процитовано 5 жовтня 2024.
  55. ↑ Постановления Кабинета Министров Чеченской Республики Ичкерия № 59-61. thechechenpress.com. Процитовано 6 жовтня 2024.
  56. ↑ Смерть достоверности | FAKE NEWS | № 1 (укр.), процитовано 15 січня 2024
  57. ↑ The semantic war. Семантическая война. Русские субтиитры (укр.), процитовано 15 січня 2024
  58. ↑ 1939 | Часть 1. Вилла Тугендхат. Еврейский вопрос (укр.), процитовано 15 січня 2024
  59. ↑ - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 15 січня 2024.
  60. ↑ Противостояние. Natalia & Michael Arno. Как Путин, КГБ и мафия оказались в правительстве России. (укр.), процитовано 15 січня 2024
  61. ↑ Борис Гребенщиков. Сякухачи. Анимация. Inna & Andrey Kurochkin (укр.), процитовано 15 січня 2024
  62. ↑ Перекресток: "Где мой дом" (рос.), 13 квітня 2021, процитовано 15 січня 2024
  63. ↑ Чеченские Самашки это Чешские Лидице. Анна Политковская (укр.), процитовано 15 січня 2024
  64. ↑ Аквариум in Dub - Иван и Данило (укр.), процитовано 15 січня 2024
  65. ↑ The Same for Everyone. Inna & Andrey Kurochkin's Film with English subtitles (укр.), процитовано 15 січня 2024
  66. ↑ Третья мировая началась с Чечни (укр.), процитовано 15 січня 2024
  67. ↑ О Чечне нельзя молчать. Айза Сугаипова. Основатель бренда Soipi Studio Germany (укр.), процитовано 15 січня 2024
  68. ↑ ФСБ взрывает Россию. Юрий Фельштинский. Чеченский вопрос вырос до мирового, 26 лютого 2024, процитовано 6 червня 2024
  69. ↑ Ахмед Закаев. Ходорковский признался Дудю в военных преступлениях в Чечне. Это приговор., 23 травня 2024, процитовано 6 червня 2024
  70. ↑ Звиад и гибель Империи. Новый фильм I NEWS (Inna & Andrey Kurochkin), 16 травня 2024, процитовано 6 червня 2024
  71. ↑ Демократии не было никогда. Фильм "Конец русской истории". Часть 1. посвящена первым годам возникновения РФ, 1 квітня 2024, процитовано 6 червня 2024
  72. ↑ Переворот. Фильм "Конец русской истории". Часть 2. Артподготовка в августе и танки в октябре, 8 квітня 2024, процитовано 6 червня 2024
  73. ↑ Точка невозврата перед войной. Фильм "Конец русской истории". Часть 3. Преступление либералов Ельцинской банды, 19 квітня 2024, процитовано 6 червня 2024
  74. ↑ I NEWS (Ichkeria News) (21 вересня 2024), НЕЗАВИСИМОСТЬ ЧРИ. Фильм Инны и Андрея Курочкиных, процитовано 5 жовтня 2024
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курочкіна_Інна_Юріївна&oldid=43632602