Кунькова

село в Польщі, Малопольське воєводство, Горлицький повіт

Кунькова (пол. Kunkowa) — лемківське село у сучасній Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 134 особи (2011[1]).

Село
Кунькова
пол. Kunkowa
Kunkowa, Beskid Niski, Poland.jpg

Координати 49°34′ пн. ш. 21°08′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 21.133° сх. д. / 49.567; 21.133Координати: 49°34′ пн. ш. 21°08′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 21.133° сх. д. / 49.567; 21.133

Країна Польща
Воєводство Малопольське воєводство
Повіт Горлицький повіт
Гміна Устя-Горлицьке
Перша згадка 1345
Попередні назви Гунькова, Гуньківка
Населення 134 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 18
Поштовий індекс 38-315
Автомобільний код KGR
SIMC 0468134
GeoNames 767023
Кунькова. Карта розташування: Польща
Кунькова
Кунькова
Кунькова (Польща)
Кунькова. Карта розташування: Малопольське воєводство
Кунькова
Кунькова
Кунькова (Малопольське воєводство)

РозташуванняРедагувати

Лежить над потоком Прислупянка — правої притоки Ропи.

ІсторіяРедагувати

Перша згадка походить з 1345 року серед маєтностей Гладишів, з 1599 р. була у власності Потоцьких після купівлі «околиць Климківських» Яном Потоцьким.

В 1785 р. Ліщини і Кунькова належали до парохії Климківка. В 1855 р. утворено з Ліщин, Білянки і Кунькової окрему парохію.

До 1945 р. в селі була греко-католицька церква парохії Ліщини Горлицького деканату, метричні книги велися з 1785 року[2]

До виселення українців у селі було чисто лемківське населення: з 270 жителів — усі 270 українці[3]. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.

Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА проти радянських і польських і військ. Тих 195 українців, хто вижив, 10 і 16 червня 1947 року під час операції Вісла були депортовані на понімецькі землі Польщі або ув'язнені в концтаборі Явожно, натомість заселено поляків[4]. Після 1956 р. частина лемків повернулася, а число поляків зменшилося (до 42 в 1960 р.).

У 1975-1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

СучасністьРедагувати

Після виселення українців і знелюднення місцевості територія колишнього села Ліщини приєднана до села Кунькової і тепер є його частиною (присілком).

В селі проживає і працює Стефан Гладик — один з очільників Об'єднання лемків.  

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 70 8 52 10
Жінки 64 5 33 26
Разом 134 13 85 36

Пам'яткиРедагувати

Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:

  • В селі є дерев'яна колишня греко-католицька церква св. Луки 1868 р., з 2009 р. передана у власність православній громаді.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кунькова