Кручинін Антон Миколайович
Анто́н Микола́йович Кручи́нін (рос. Кручинин Антон Николаевич; нар. 1868 — пом. 22 березня 1914, Франкфурт-на-Майні, похований в Києві) — драматичний актор і антрепренер.
| Кручинін Антон Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1868 |
| Помер |
22 березня 1914 Франкфурт-на-Майні, Вісбаден[d], Гессен-Нассау, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
| Поховання | Київ |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | антрепренер, актор |
Життєпис ред.
Театральну діяльність розпочав 1886 року в Петербурзі в якості актора. Згодом став антрепренером.
Першою його антрепризою була організована 1902 року спільно з антрепренером Симоном Федоровичем Сабуровим (1868—1929) гастрольна поїздка В. Ф. Комісаржевської по провінційних містах.
1904—1909 років А. М. Кручинін вже тримав власну антрепризу в Баку. Фарси, жанрові комедії, водевілі були дуже популярними і приносили прибутки.[1] Та через пожежу в театрі Тагієва 21 лютого 1909 року Кручинін зазнав значних збитків, а його родину, яка мешкала на 2-му поверсі театру, ледве врятували.[2]
1909 року у Києві за сприяння О. М. Крамського відкрив «Драматичний театр А. Кручиніна» в приміщенні Театру Бергоньє. Це був другий після «Соловцова» російський драматичний театр, але існував він недовго — 1912 року Кручинін перетворив його на «Художній театр мініатюр».
Перші роки драма приносила йому лише збитки. Але після того, як він перейшов на мініатюри, почав отримувати великі прибутки. У Києві, де було шість труп мініатюр він переміг усіх конкурентів, забезпечуючи в театрі С. В. Брикіна повні збори.[3]
Та згодом він серйозно захворів. На початку сезону 1914 року виїхав на лікування за кордон. За кілька днів до смерті викликав до себе у Франкфурт-на-Майні дружину, акторку М. Я. Козловську, в присутності якої помер 22 березня 1914 року. За рішенням дружини був похований в Києві. 23 березня у Володимирському соборі відбулась панахида з вшанування його пам'яті.
1915 року, вже після смерті Антона Миколайовича, театр знову був реорганізований і отримав назву «Художній театр Кручиніна».
1917 року цей театр зайняв приміщення театру Лівського, і з тих пір колишній «Скетінг-Ринг» стали називати «театром Лівського і Кручиніна»[4].
Родина ред.
Дружина — театральна акторка Козловська Марія Яківна. Вперше на сцену вийшла 1895 року. Грала в Петербурзі, Баку, Києві, Тифлісі. З 1941 року працювала в Павловському театрі Нижньогородській області, згодом разом з сином М. А. Кручиніним була переведена в Арзамаський театр.
Син Микола Антонович Кручинін (1899 — ?) також був актором. Від 1925 року працював у театрі Сабурова «Пассаж» в Ленінграді та в Александринському театрі[5]. З 1941 працював в театрах разом з матір'ю (Павлово, Арзамас).
Примітки ред.
- ↑ Искусство Азербайджана, Том 11. — 1965. — С. 107
- ↑ Пожар в театре Тагиева 21 февраля 1909 года. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ Журнал «Музы» (Київ), № 7, 5 квітня 1914 року. — С. 17 (фото на стор. 13)
- ↑ М. О. Рибаков. Вулиця Архітектора Городецького. — К. : Фенікс, 2007. — ISBN 978-966-651-499-1. С. 162
- ↑ Кручинин, Николай Антонович [Архівовано 14 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела ред.
- А. Н. Кручинин // Театральная газета, 1914. № 13, 30 марта. — С. 11; 16 июня, С. 474(рос.)
- Фарс — и что там еще?: театр фарса в России, 1893—1917 / Давид Золотницкий. — СПб: Нестор-История, 2007. С. 178; 181(рос.)
- Кручинин Антон Николаевич // Памятники культуры: Новые открытия. — 1980. — С. 177
- Театр и Искусство. — № 13, 1914. — С.293 (фото — С.296) [Архівовано 14 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Некролог // Киевлянинъ, 23 марта 1914 года. — С. 1 [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)