Крупський Іван Васильович (льотчик)

Крупський Іван Васильович (нар. 20 січня 1901(19010120) — 1988) — радянський військовий льотчик, воєначальник, учасник Радянсько-фінської та Німецько-радянської воєн, командир 9-го Лодзинського штурмового авіаційного корпусу під час Другої світової війни, генерал-майор авіації.

Іван Васильович Крупський
Ім'я при народженні	Івасик, Іванко
Прізвисько	сокіл → орел → ас неба
Народження	20 січня 1901(1901-01-20) Римарівка
Смерть	1988(1988) Моніно
Країна	Російська імперія →  СРСР
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Штурмова авіація
Освіта	Качинське вище військове авіаційне училище, Військово-повітряна інженерна академія
Роки служби	1922–1957
Партія	КПРС
Звання	Генерал-майор авіації
Командування	9-й штурмовий авіаційний корпус
Війни / битви	Німецько-радянська війна
По відставці	викладач Військово-повітряної академії імені Ю. О. Гагаріна
Нагороди	Медаль «За оборону Москви» Медаль «За взяття Берліна» Медаль «За визволення Варшави» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»

Життєпис

Крупський Іван Васильович народився в селі Римарівка Гадяцького повіту Полтавської губернії у селянській родині. Українець. Служити почав у РСЧА з вересня 1922 року. Член ВКП(б) з 1925 року.

Освіта

• Ленінградська військово-теоретична школа пілотів ВПС РСЧА (1926 р.)
• 1-я військова школа пілотів імені О. Ф. Мясникова (1927 р.)
• КУНС при Військово-повітряній академії РСЧА ім. професора М. Є. Жуковського (1932 р.)
• Липецькі вищі авіаційні курси удосконалення ВПС РСЧА (1938 р.)
• ВАК при Вищій військовій академії імені К. Є. Ворошилова (1948 р.)
• Вища військова академія імені К. Є. Ворошилова (1950 р.)

До війни

У РСЧА з вересня 1922 року служив червоноармійцем. Влітку 1923 р. вступив у Військово-підготовчу школу Червоного Повітряного флоту, переформовану в січні 1925 р. в Ленінградську військово-теоретичну школу ВПС РСЧА. Для подальшого навчання направлений в 1926 році в 1-ю військову школу льотчиків імені А. Ф. Мясникова, після закінчення якої був залишений у ній інструктором. Виконував обов'язки командира ланки і політрука ескадрильї, призначений командиром ланки в Ленінградський військовий округ, командиром загону. У жовтні 1931 р. прийнятий на КУНС при Військово-повітряній академії РСЧА ім. професора М. Є. Жуковського, після закінчення якої в квітні 1932 р. призначений командиром окремого артилерійського авіаційного загону. У березні призначений командиром ескадрильї, яка перебазувалася на Далекий Схід Росії до складу Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії. Після проходження навчання у Вищій льотно-тактичній школі в липні 1938 р. призначений помічником командира 3-го штурмового авіаційного полку, а в листопаді — командиром 6-го штурмового авіаційного полку. У 1939 році став заступником командира і «врід» командира 52-ї штурмової авіаційної бригади в Омську, з серпня 1940 р. призначений в Білоруський Особливий військовий округ заступником командира 12-ї змішаної авіаційної дивізії у Вітебську.

Участь у війні

Другу світову війну І. В. Крупський зустрів 22 червня 1941 р. на колишній посаді на Західному фронті, з вересня 1941 р. — став командиром 12-ї змішаної авіаційної дивізії. Брав участь в прикордонній битві, потім в Смоленській битві, у битві під Москвою. У квітні 1942 р. призначений заступником командувача ВПС 61-ї армії, в липні — командиром 3-го окремого тренувального навчального полку 1-ї повітряної армії цього ж фронту, у листопаді — командиром 299-ї штурмової авіаційної дивізії (з серпня 1944 — 11-а гвардійська штурмова авіаційна дивізія).

Під час Курської битви та Білоруської стратегічної наступальної операції Крупський І. В. «... зумів правильно організувати бойову роботу штурмовиків, у наслідку чого було завдано великої шкоди живій силі і техніці противника, особливо в період боїв за місто Ніжин, за що дивізія отримала почесне найменування „Ніжинська“»

Оригінальний текст (рос.)

Из боевой характеристики: В ходе Курской битвы и Белорусской стратегической наступательной операции И. В. Крупский «…сумел правильно организовать боевую работу штурмовиков, в результате чего был нанесен большой урон живой силе и технике противника, особенно в период боев за город Нежин, за что дивизия получила почетное наименование „Нежинская“»

— з бойової характеристики

У серпні 1944 року І. В. Крупський — командир 1-го змішаного авіаційного корпусу (з вересня 1944 р. — 9-го штурмового авіаційного корпусу), який брав участь в операціях:

• Вісло-Одерська операція з 12 січня 1945 р. до 3 лютого 1945 р.
• Варшавсько-Познанська операція з 14 січня 1945 р. до 3 лютого 1945 р.
• Східно-Померанська операція з 10 лютого 1945 р. до 4 квітня 1945 р.
• Берлінська операція з 16 квітня 1945 р. до 8 травня 1945 року, і звільнив міста Лодзь, Варшава, Познань і Берлін. За відзнаку в боях за місто Лодзь корпусу присвоєно почесне найменування «Лодзький», а за участь у штурмі Берліна він був нагороджений орденом Червоного Прапора.

Після війни

Після війни І. В. Крупський продовжував командувати корпусом в Групі радянських окупаційних військ у Німеччині,

• з травня 1946 року — командував ВПС Південно-Уральського військового округу;
• з квітня 1948 р. — слухач ВАК при Вищій військовій академії ім. К. Є. Ворошилова, після закінчення чого з грудня продовжував навчання на авіаційному факультеті цієї ж академії;
• з лютого 1950 р. — помічник командувача у стройовій частині 37-ї Повітряної армії;
• з липня 1950 р. — командувач ВПС Воронезьким військовим округом;
• з березня 1953 р. — начальник кафедри штурмової авіації Червонопрапорної Військово-повітряної академії;
• з січня 1957 року І. В. Крупський у відставці. Продовжував викладати в академії імені Ю. О. Гагаріна.

Помер у селищі Моніно.

Військове звання

• Генерал-майор авіації — від 04 лютого 1944 року

Нагороди

• орден Леніна (1947 року)
• орден Червоного Прапора (10.03.1943 р.)
• орден Червоного Прапора (03.11.1944 р.)
• орден Червоного Прапора (1952 р.)
• орден Суворова 1 ступеня (29.05.1945 р.)
• орден Суворова 2 ступеня (23.07.1944 р.)
• орден Суворова 2 ступеня (06.04.1945 р.)
• орден Олександра Невського (СРСР) (28.07.1943 р.)
• орден Вітчизняної війни 1 ступеня (06.04.1985 р.)
• орден Червоної Зірки (1934 р.)
• орден Червоної Зірки (05.11.1942 р.)
• медалі

Джерела

• Залесский К. А.. Великая Отечественная война. 1941-1945. Большая биографическая энциклопедия. — М. : АСТ, 2013. — 829 с. — ISBN 978-5-17-078426-4. (рос.)
• Л. Дударенко, Ю.Г. Перечнев, В.Т. Елисеев и др. Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941-1945. — М. : Воениздат, 1985. — 598 с. (рос.)
• Коллектив авторов. История командного факультета Военно-Воздушной академии имени Ю. А. Гагарина / В. Е. Зенков. — М. : ЗАО СП «Контакт РЛ», 2007 год. — С. 119. — ISBN 5-902908-02-7. (рос.)
• Коллектив авторов. «Великая Отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь» / Под общей редакцией М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2006 г. — Т. 2. — С. 388-390. — ISBN 5-901679-08-3. (рос.)
• Коллектив авторов. «Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь» / В. П. Горемыкин. — М.: Кучково поле, 2014 г. — Т. 2. — С. 614-615. — 1000 экз. — ISBN 978-5-9950-0341-0. (рос.)

Посилання

• реферат "Крупський Іван Васильович", сайт "База рефератів" (укр.)
• Сапрыкин Станислав, Сталинские соколы. Возмездие с небес [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)