Відкрити головне меню

Принц Кристофер Грецький і Данський. (10 серпня 1888 — 21 січня 1940) — молодший син короля Греції Георга І і Ольги Костянтинівни. Двічи був одруженим. Більшість свого життя провів за кордоном.

Кристофер
Prince Christopher of Greece.jpg
Народився 10 серпня 1888(1888-08-10)
Павловськ, Царськосельский повіт[d], Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Помер 21 січня 1940(1940-01-21) (51 рік) або 1941
Париж, Франція
Громадянство
(підданство)
Flag of Greece (1822-1978).svg Греція
Діяльність аристократ
Володіє мовами грецька, англійська, французька, італійська, данська і російська
Титул Принц
Конфесія Грецька православна церква
Рід Глюксбурги
Батько Георг I
Мати Ольга Костянтинівна
Брати, сестри
У шлюбі з Анастасія Грецька і Princess Françoise of Orléans[d]
Діти Prince Michael of Greece and Denmark[d]
Нагороди
орден Андрія Первозванного лицар Великого хреста Королівського Вікторіанського ордена орден Слона
Принц Кристофер із матір'ю

Зміст

Дитинство Редагувати

Народився у Павловську в Росії. Його батьками були  король Греції Георг І  та Велика княгиня Ольга Костянтинівна. Був онуком Кристіана ІХ, племінником королеви Олександри, імператриці Марії Федорівні і короля Данії Фредеріка VIII.[1][2]  Хрещеними батьками принца стали імператор Олександр III і імператриця Марія Федорівна. Він був наймолодшим з  восьми дітей, на двадцять років молодше за його брата, майбутнього короля Констянтина І[3]Навчався у Афінах. Принц Кристофер в результаті став поліглотом як його брати і сестри, розмовляв російською, грецькою, французькою, німецькою, англійською, датською та італійською мовами. Як і всі представники чоловічої лінії сім'ї, принц служив в армії. Однак, цю справу він не любив, і, відслуживши визначений термін, покинув її в 1908 році. В юності його пристрастю була гра на піаніно. Великий італійський оперний співак Енріко Карузо пізніше стверджував, що Кристофер мав талант в цій справі і міг давати хороші концерти.

Молоді Роки Редагувати

 
Кристофер Грецький і Данській із своєю першою дружиною

Коли Кристофер досяг повноліття він вступив до військового флоту, параллельно із цим займався грою на піаніно. На протязі цього періоду життя йому пропонували зайняти трон Португалії, Литви та Албанії. Проте він відмовився від всих пропозицій, не схотівши займатися королівськими обов'язками.[4]  Був заручений із принцесою Александрою, донькою Луїзи Британської проте весілля не відбулося через відмову батьків нареченої. Також, Кристофер хотів одружитися на доньці Миколи ІІ, Великій княжні Ользі Миколаївні, проте імператор відмовив йому. Зі своєю першою дружиною Ноні Мей Стюарт принц познайомився у Франції. Вона була старшою за нього на десять років і мала сина, проти цього шлюбу виступала родина принца. Проте після Першої світової війни, коли королівська родина знаходилась у екзилі, батьки Стюарт активно їм допомагали. Після цього королівська родина дала свою згоду на шлюб. Весілля відбулося 1 лютого 1920 року у Швейцарії. Після одруження подружжя жило у Лондоні, активно беручі участь у житті англійського бомонду. Нона змінила ім'я на Анастасія. У принцеси Анастасії було діагностовано рак невдовзі після одруження. Анастасія померла в 1923 році від цього захворювання. Спадок Анастасії був розділений між її сином від першого шлюбу і принцем Кристофером. Син принцеси був одружений на племінніці Кристофера, княжні Ксенії.

Друге одруженняРедагувати

У 1925 році принц Кристофер зустрів свою другу майбутню дружину Франcуазу Орлеанську на весіллі італійської принцеси Мафальди Савойської і Філіпа Гессен-Румпенхаймского, в палаці Рікконідже в Турині. Вона походила з Орлеанської династії. Її батьки — принц Жан Орлеанський, герцог де Гіз і Ізабелла Орлеанська — були претендентами на французький престол і родичами поваленого з престолу короля Луї Філіпа I. Грецький принц був на 14 років старшим за дружину. Весілля відбулося у палацовій каплиці середньовічного замку в Палермо 10 лютого 1929 року.  Вони вели багатий образ життя, не виконуючи ніяких представницьких обов'язків. Проте дуже скоро у родини почалися фінансові труднощі. У 1939 році Франсуаза народила сина — принца Михайла Грецького і Данського (рід. 1939). Незабаром після радісної події Кристофер вирушив до Греції, щоб зустрітися з королем Георгом II. Під час подорожі у нього почався абсцес легенів, від якого він помер через кілька тижнів. Після смерті Франсуази, опіку наж їх єдиним сином взяв його дядько Генрих Орлеанский.

 
Друга дружина принца Франсуаза Орлеанська

Ставлення до королівської владиРедагувати

Щодо можливості зайняти королівський престол, принц згадував у своїх мемуарах: «Нічого під цим Сонцем не змусить мене прийняти корону. Її тягар занадто важкий для мене. Престол має наслідувати ті, кому він уготований долею. Людина може добровільно взяти на себе цю велику відповідальність, але такий вчинок за межами мого розуміння» [5]

СмертьРедагувати

Принц Кристофер помер 21 січня 1940 року від захворювання легенів, у Афінах де і похований. [6]

ПосиланняРедагувати

  1. Huberty, Michel; Giraud, Alain; Magdelaine, F. et B. (1994). L'Allemagne Dynastique, Tome VII: Oldenbourg. France: Laballery. с. 287, 295, 303–305, 318. ISBN 2-901138-07-1. 
  2. Genealogisches Handbuch des Adels, Furstliche Hauser, Band XIX. Limburg an der Lahn, Germany: C.A. Starke Verlag. 2011. с. 15, 19. ISBN 978-3-7980-0849-6. 
  3. Greece, (1938), p. 15
  4. Following the Republican coup which deposed King Manuel II (5.
  5. Monarchs In Waiting by Walter J.P.Curley, frontispiece
  6. Lines of Succession by Jiri Louda, Table 143