Кречовичі (село)
Кречовичі — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Каньчуга Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 978 осіб (2011[1]).
Село
.jpg) Координати 49°59′00″ пн. ш. 22°27′00″ сх. д. / 49.98333333° пн. ш. 22.45° сх. д.
|
Історія
ред.Перша згадка про село сягає 1515 р.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1883 р. Кречовичі знаходились у Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, проживали 346 римо-католиків, 250 греко-католиків і кілька євреїв. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.
У 1904 р. через село відкрито вузькоколійну залізницю Переворськ — Динів зі станцією в селі.
На 01.01.1939 році в селі проживало 1500 мешканців, з них 500 українців-грекокатоликів, 990 поляків і 10 євреїв[2]. Село входило до ґміни Каньчуга Переворського повіту Львівського воєводства.
1945 року з села до СРСР вивезли 165 українців (43 сім'ї). Переселенці прибули до Дрогобицької та Тернопільської областей[3]. Решту українців у 1947 р. під час операції «Вісла» депортовано на понімецькі землі.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 479 | 105 | 322 | 52 |
| Жінки | 499 | 99 | 271 | 129 |
| Разом | 978 | 204 | 593 | 181 |
Церква
ред.Церква о. Николая збудована в 1793 р., була парохіяльною церквою Каньчуцького (з 1920 р. — Лежайського) деканату Перемишльської єпархії. В 1831 р. в селі була греко-католицька парохія, яка належала до Каньчуцького деканату Перемишльської єпархії, у селі було 257 парохіян[5], парохія охоплювала також міста Каньчуга і Чудець та села Бібрка, Песій Млинок, Сіннів, Журовички Малі, Ужейовичі, Панталовичі, Галарівка, Сетеш, Лопушка Мала, Лопушка Велика, Манастир, Нижатичі, Микуличі, Сідлечка. У 1835 р. додалися села Острів і Жуклин, у 1836 р. — Гать. З 1932 р. парафія поділена на дві й утворена парафія Каньчуга. Після виселення українців церква перетворена на костел.
Примітки
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кречовичі (село)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 112.
- ↑ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 4 грудня 2017.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 56. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 4 грудня 2017.
Див. також
ред.- Krzeczowice z Bóbrką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 774. (пол.)
- Apokryf Ruski [Архівовано 14 листопада 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Strona gminy [Архівовано 20 грудня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |