Сетеш, також Сітеч (пол. Sietesz) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Каньчуга Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1624 особи (2011[1]).

Село
Сетеш
пол. Sietesz


Координати 49°59′16″ пн. ш. 22°20′45″ сх. д. / 49.98767° пн. ш. 22.34572° сх. д. / 49.98767; 22.34572

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Переворський повіт
Гміна Каньчуга
Перша згадка 1375
Висота центру 266  м
Населення 1624 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-206
Автомобільний код RPZ
SIMC 0604531
GeoNames 759234
OSM r6778558  ·R
Сетеш. Карта розташування: Польща
Сетеш
Сетеш
Сетеш (Польща)
Сетеш. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Сетеш
Сетеш
Сетеш (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Історія

ред.

Після захоплення Галичини поляками Оттон Пілицький надавав лицарю Вербенці село Микуличі в 1375 р., називаючи в цьому ж документі сусідні села Сетеш, Нижатичі, Острів. Тоді ж початі латинізація та полонізація місцевого українського населення лівобережного Надсяння, зокрема вже до 1391 р. утворили латинську парафію. Після смерті Оттона Пілицького всі довколишні села були у власності його доньки Ельжбети Грановської, яка 2 травня 1415 р. вийшла заміж за короля Владислава II Ягайла і Сетеш став королівською власністю. В 1515 р. село входило до каньчуцького ключа Перемишльської землі Руського воєводства. Наявна в селі церква була спалена татарами і вже не відновлена.[2] На місці спаленої церкви збудований був уже костел.[3]

У 1831 р. в селі залишився єдиний греко-католик, який належав до парафії Кречовичі Каньчуцького деканату Перемишльської єпархії.[4]

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1889 р. Сетеш знаходився у Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 313 будинків (з них 18 на хуторі Липник і 9 на землях фільварку) і 1777 мешканців (1744 римо-католики, 1 греко-католик і 32 юдеї).

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

У селі розташований неоготичний костел, збудований у 19061910 роках за проектом Міхала Ковальчука. Всередині розміщено частину барокового убранства від попереднього храму. Зберігся маєток родини Ластавецьких, який походить із XVIII століття. Сучасником маєтку був парк, видозмінений у XIX ст. Збереглась родинна каплиця-усипальниця Ластавецьких із другої половини XIX ст. Неподалік села починається заповідник Гусувка.[5]

Демографія

ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 810 166 530 114
Жінки 814 151 429 234
Разом 1624 317 959 348

Примітки

ред.
  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Apokryf Ruski(пол.)
  3. Богдан Гук. Sietesza
  4. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 56(лат.)
  5. Moja miejscowość. Sietesz // Gazeta Jarosławska. — 26 września — 2 października 2018. — № 39 (1039). — S. 15. — ISSN 1427-7115.
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Зовнішні посилання

ред.