Крейліс-Петрова Кіра Олександрівна

акторка

Кіра Олександрівна Крейліс-Петрова (нар. 1 липня 1931, Ленінград, СРСР — пом. 12 травня 2021, Санкт-Петербург, Росія) — радянська і російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РФ (1994)[1].

Крейліс-Петрова Кіра Олександрівна
Кира Александровна Крейлис-Петрова
Кира Крейлис-Петрова (Пермь, 23.02.2015).jpg
Ім'я при народженні Кіра Олександрівна Петрова
Дата народження 1 липня 1931(1931-07-01)
Місце народження Ленінград, СРСР
Дата смерті 12 травня 2021(2021-05-12)
Місце смерті Санкт-Петербург, Росія
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Alma mater Школа-студія МХАТ (1955)
Професія акторка
Кар'єра 1955—2021
Нагороди
Заслужений артист Росії
IMDb ID 0470731
CMNS: Крейліс-Петрова Кіра Олександрівна у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Кіра Петрова народилася 1 липня 1931 року в Ленінграді. Будучи дитиною пережила блокаду міста. Разом з матір'ю Катериною Миколаївною і старшою сестрою Надією провела в обложеному місті 872 дні. З малих років грала на скрипці і любила смішити. Закінчивши школу, вирішила стати актрисою.

З першої спроби вступила до Школи-студії МХАТ . Курс, де вчилася Кіра Петрова, виявився зоряним: Галина Волчек, Анатолій Кузнецов, Ігор Кваша, Леонід Бронєвой, Ірина Скобцева, Петро Фоменко, Людмила Іванова та інші.

В інституті Кіра Олександрівна вийшла заміж за актора і майбутнього режисера латиша Якова Крейліса (1929—2003) і взяла подвійне прізвище Крейліс-Петрова. У шлюбі, що тривав 45 років народилася єдина дочка Маша, викладачка французької мови.

У 1955 році закінчила Школу-студію МХАТ (курс Олександра Карєва).

З 1955 по 1956 рік була актрисою Театру Балтійського флоту в Лієпаї, в 1957—1958 — в Театрі драми ім. Чехова Південно-Сахалінська. З 1960 по 1961 рік — актриса Ленінградського обласного Малого театру, з 1961 по 1962 рік — Ленінградського державного театру естради, з 1962 по 1963 рік — Ленінградської обласної філармонії.

З 1964 по 1980 рік — актриса Ленінградського ТЮГу.

З 1980 по 2012 рік служила в Александринському театрі. Протягом трьох десятиліть була однією з провідних актрис александринської сцени, була виконавицею як драматичних, так і комедійних, гострохарактерних ролей.

Грала в антрепризних спектаклях продюсерської компанії «ТеатрДом», була запрошена актрисою Театру музичної комедії і театру «Притулок комедіанта».

У кіно Кіра Крейліс-Петрова знімалася з 1957 року. Вона гострохарактерна, комедійна актриса, яка володіє мистецтвом ексцентрики і гротеску. Майстер епізоду. З'являючись у кадрі, часом на кілька секунд, вона створювала закінчений комічний образ, який завжди приносив нові враження. Багато знімалася в телесеріалах: «Вулиці розбитих ліхтарів» (1998), «Російські страшилки» (2001), «Вовочка» (2001), «У нас всі будинки» (2003), « Таємниці слідства» (2004), «Жіноча логіка 4» (2004). В останні роки озвучувала мультфільми. Голосом Кіри Крейліс-Петрової говорять героїні мультфільмів «Куйгорож» (2007) та «Єгорій хоробрий» (2009) з циклу « Гора самоцвітів» студії « Пілот».

Кіра Крейліс-Петрова була авторкою сатиричних монологів, з якими виступала на творчих зустрічах і концертах. Крім того, вона авторка п'єс «Набридло боятися!» та «Де моє місце?» (в сценічному варіанті — «Під звуки оркестру»).

У 2012—2013 роках працювала ведучею програми «Прожитковий мінімум» на каналі 100ТВ.

У 2016 році було діагностовано пухлину головного мозку, перенесла операцію, поліпшену її стан на кілька років.

Померла 12 травня 2021 року на 90-му році життя в Санкт-Петербурзі від онкологічного захворювання. Церемонія прощання відбулася 16 травня в центральному залі крематорію в Санкт-Петербурзі, після чого тіло було піддано кремації[2]. Урна з прахом, згідно із заповітом, похована на місці поховання чоловіка Якова Крейліса в місті Алуксне, в Латвії 8 червня.

ТворчістьРедагувати

ТеатрРедагувати

ФільмографіяРедагувати

  1. 1957 — Вулиця сповнена несподіванок — перехожа
  2. 1959 — Сварка в Лукашах — член правління колгоспу, учасниця зборів
  3. 1969 — Мама вийшла заміж — Людка, бригадирша
  4. 1970 — Зелені ланцюжки — Анастасія, дружина Семена
  5. 1973 — Капітан — пасажирка
  6. 1974 — Ксенія, кохана дружина Федора — епізод
  7. 1975 — Крок назустріч — епізод; працівник універсаму
  8. 1979 — Троє в човні, не рахуючи собаки — Поллі, дружина Поджера
  9. 1980 — Ліс — Улита, служниця Гурмижської
  10. 1980 — Барабаніада (короткометражний фільм) — доктор в поліклініці
  11. 1981 — Подорож в Кавказькі гори — тітка Настя
  12. 1981 — Закоханий за власним бажанням — Ніна, мати Віри
  13. 1985 — Підсудний — нервова дама-свідок
  14. 1986 — Жив-був Шишлов — Фрязіна
  15. 1990 — Яма — Зося
  16. 1992 — У тій області небес...
  17. 1993 — Барабаніада — очільниця древнього племені
  18. 1993 — Вікно в Париж — теща Горохова
  19. 1994 — Російська симфонія — Маздухіна
  20. 1997 — Історія про Ричарда, Мілорд і прекрасну Жар-птицю — бабуся «Мілорд»
  21. 1998 — Вулиці розбитих ліхтарів (серія «Напій для справжніх чоловіків») — епізод
  22. 1999 — Тонка штучка — бабка-знахарка
  23. 2001 — Вовочка (2-й сезон) — дама в капелюсі
  24. 2004 — Жіноча логіка 4 — Зінаїда Павлівна Зубкова, секретар житлового кооперативу, дружина Зубкова
  25. 2004 — Іменини — бабка
  26. 2005 — Напівімла — Ликера
  27. 2005 — Обережно, Задов! — мати Приходько
  28. 2007 — Особливості національної підлідної ловлі, або Відрив по повній — Євгенія Петрівна (теща Зіновія)
  29. 2008 — Привіт, Кіндер! — Антоніна Тимофіївна, санітарка в лікарні
  30. 2010 — Китайська бабуся — Анна Македонівна, сусідка
  31. 2011 — Маяковський. Два дня — бабуся на базарі
  32. 2010 — П'ята група крові
  33. 2015  — Кухня — Любов, бабуся Максима
  34. 2016 — Країна чудес — гостя у Семена

Озвучування мультфільмівРедагувати

  1. 2007 — Що робити? або Куйгорож — Баба Акуля / Оповідачка / Куйгорож
  2. 2009 — Єгорій Хоробрий (мультфільм) — від автора
  3. 2018 — Бредова тяганина — старенька біля під'їзду
  4. 2020 — Привіт, Бабульнік! — спляча бабуся

НагородиРедагувати

Заслужена артистка РФ (1994)[1] .

Премія «Золотий софіт» (2000) за роль Надії Дурової в спектаклі «О, ви, які любили!».

Приз «За найкращу жіночу роль другого плану» на VII Міжнародному кінофестивалі « Бригантина» (за роль у комедії «Іменини», 2004).

БібліографіяРедагувати

  • Капков С. В. Любимые комики — М., «Алгоритм-книга», 2006.
  • Капков С. В. Королевы смеха. Жизнь, которой не было? (серия: Лица и лицедеи). М. Эксмо: Алгоритм, 2011, 352с. ISBN 978-5-699-52042-8. Глава «Клоунесса и пароход» Кира Крейлис-Петрова с.314-338, фильмография с.341-342

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати