Сварка в Лукашах

«Сварка в Лукашах» — радянський кольоровий художній фільм, знятий на кіностудії «Ленфільм» в 1959 році режисером Максимом Руфом. В основу фільму було покладено написане Віктором Курочкіним оповідання «Суперниці», яке він подав як залікове на першій навчальній сесії Літературного інституту в 1954 році. Прем'єра фільму «Сварка в Лукашах» відбулася 19 грудня 1959 року; фільм став одним з лідерів радянського кінопрокату 1960 року, його подивилися 29 500 000 глядачів.

Сварка в Лукашах
рос. Ссора в Лукашах
Жанр	комедія
Режисер	Максим Руф
Сценарист	Віктор Курочкін
У головних ролях	Кирило Лавров Сергій Плотников Леонід Биков
Оператор	Сергій Іванов
Композитор	Валентин Левашов
Художник	Борис Бурмістров
Кінокомпанія	«Ленфільм»
Тривалість	89 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1959
IMDb	ID 0053302

Сюжет

У фільмі розповідається про жителів села Лукаші, де весь час щось ламається, тому що в механізатора Віктора Туза не лежить душа до техніки й полагодити щось він не може, а мріє бути артистом. Колгоспники лаються, але іншого техніка тут немає. Якось у село повертається з армії Костя Ласточкін. Ось для нього якраз ремонт не становить жодних труднощів. У Лукашах Костя зустрічає своє юнацьке кохання Лізу — пустотливу дівчину, ледачу та легковажну, яка мріє перебратися в місто. Він єдиний не помічає вад Лізи. Не бачить він і того, що в нього закохана інша дівчина — скромна Катя. Батько Лізи — голова колгоспу Петро Трофімов — спочатку радів, що в Лукашах з'явився вмілий механізатор. Але вимоги невгамовного Кості, що прагне змінити в колгоспі життя на краще, поступово набридли йому. Стосунки Трофімова й Ласточкіна зіпсувалися, не стало жодного питання, яке вони могли б вирішити миром. У будь-якій суперечці в кожного з них знаходилися свої прихильники і якось справа мало не дійшла до бійки. Але суперечка закінчилася миром — голова нарешті зрозумів, що не мав рації.

У ролях

• Кирило Лавров — Костянтин (Костя) Андрійович Ласточкін, демобілізований лейтенант, син Степаниди
• Валентина Телегіна — Степанида Саввічна, мати Кості
• Сергій Плотников — Петро Тадейович Трофімов, голова колгоспу, батько Лізи
• Галина Теплинська — Єлизавета (Ліза) Петрівна Трофімова, дочка голови колгоспу, колишня кохана Кості
• Віра Кузнецова — Трофімова, дружина Трофімова, мати Лізи
• Леонід Биков — Віктор Терентійович Туз, наречений Уляни, поганий механік і хороший музикант
• Інга Будкевич — Уляна Панкратівна Котова, наречена Туза, завідуюча фермою
• Галина Васильєва — Катя, доярка
• Павло Волков — Іван Митрофанович Копилов, парторг, друг Трофімова
• Віра Бурлакова — дружина Копилова
• Борис Рижухін — Матвій Савелійович Кожин, колгоспник
• Олександр Блінов — Шурка, тракторист
• Любов Малиновська — Ксенія, доярка
• Віра Титова — Антоніна, доярка
• Георгій Гумільовський — Діоген, поромник
• Борис Юрченко — Вася Сучков, тракторист
• Олександра Денисова — тітка Настя
• Віктор Терехов — Васін, голова колгоспу «Комунар»
• Юрій Соловйов — тракторист, який виступає на зборах
• Валентин Маклашин — колгоспник на зборах
• А. Квасова — епізод
• Кіра Крейліс-Петрова — член правління колгоспу, учасниця зборів
• Лев Степанов — «малосвідомий» колгоспник
• Олег Хроменков — учасник зборів в тільняшці

Знімальна група

• Автор сценарію — Віктор Курочкін
• Режисер-постановник — Максим Руф
• Головний оператор — Сергій Іванов
• Художник — Борис Бурмістров
• Режисер — Вадим Терентьєв
• Композитор — Валентин Левашов
• Звукооператор — Борис Хуторянський
• Текст пісень — Валентин Левашов, Василь Пухначов
• Монтаж — Марія Пен
• Оркестр Ленінградського академічного малого оперного театру
  Диригент — Карл Еліасберг
• Директор картини — Микола Семенов