Кочичинська сільська рада

колишня сільська рада в Ємільчинському районі Житомирської області, Україна

Кочичинська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Ємільчинському районі Коростенської і Волинської округ, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Кочичине.

Кочичинська сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Україна Україна
Область Коростенська округа
Волинська округа
Київська область
Житомирська область
Район Ємільчинський район
Адм. центр с. Кочичине
Утворена 1923 року
Ліквідована 14 листопада 2017 року
Код КОАТУУ 1821783000
Облікова картка Кочичинська сільська рада 
Склад
Кількість членів 12
Голова ради Дідус Сергій Іванович
Територія та населення
Площа 123,874 км²
Населення 429
Густота 3,46 осіб/км²
Населені пункти 4
Контактні дані
Адреса с. Кочичине, Ємільчинський р-н, Житомирська обл., 11220
Мапа

Населені пункти ред.

Сільській раді були підпорядковані населені пункти:

Населення ред.

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 621 особу, кількість дворів — 100[1].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 533 особи.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 429 осіб[2].

Склад ради ред.

Рада складалась з 12 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради ред.

ПІБ Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Сосновська Тамара Іванівна Сільський голова, 1959 року народження, освіта, член Партії регіонів 26.03.2006 31.10.2010
Дідус Сергій Іванович Сільський голова, 1964 року народження, освіта вища, безпартійний 31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела[3]

Історія ред.

Створена 1923 року, в складі с. Кочичине та урочища Юзефівка Емільчинської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. 7 березня 1923 року сільську раду включено до складу новоствореного Емільчинського (згодом — Ємільчинський) району. Станом на 17 грудня 1926 року на обліку значилися хутори Нартовський, Новин, Слобода, Смолярня та урочища Гноїн, Коротище і Кури. На 1 жовтня 1941 року хутори Нартовський, Новин, Слобода, Смолярня та урочища Гноїн, Коротище, Кури і Юзефівка не перебувають на обліку населених пунктів[4].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Ємільчинського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Кочичине[5].

5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих рад області», до складу ради передані села Володимирівка, Дубрівка (згодом — Дібрівка) та Забаро-Давидівка Великоглумчанської сільської ради[4].

На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Ємільчинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Володимирівка, Дібрівка, Забаро-Давидівка та Кочичине[6].

Припинила існування 14 листопада 2017 року через об'єднання до складу новоствореної Ємільчинської селищної територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області[7].

Примітки ред.

  1. Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 126. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 29 листопада 2022.
  2. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 29 листопада 2022.
  3. rada.gov.ua
  4. а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 81, 246, 317, 334, 373, 382, 445, 448, 503, 562. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 29 листопада 2022.
  5. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 171. Процитовано 29 листопада 2022.
  6. Упоряд. А.Д. Шелягин. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 135. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 29 листопада 2022.
  7. Кочичинська сільська рада Житомирська область, Ємільчинський район. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 13 червня 2020.