Костянтин Скірмунт

польський дипломат

Константій (Костянтин Генріхович) Скірмунт гербу Дуб (пол. Konstanty Skirmunt; 1866, маєток Молодове, Берестейський повіт, Гродненська губернія, Російська імперія — 24 липня 1949, Валбжих, ПНР) — російський і польський державний діяч і польський дипломат, міністр закордонних справ Польської Республіки (1921—1921).

Костянтин Скірмунт
пол. Konstanty Skirmunt
Костянтин Скірмунт
Костянтин Скірмунт
Нині на посаді
Народився 30 серпня 1866(1866-08-30)[1]
Молодове (Іванівський район), Кобринський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер 24 липня 1949(1949-07-24)[2][1] (82 роки)
Валбжих, Республіка Польща
Похований Q117815982?
Відомий як дипломат, політик
Країна Республіка Польща
Alma mater юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1887) і Лієпайська гімназіяd
Політична партія Regional Party of Lithuania and White Rutheniad
Батько Henryk Skirmuntd
Мати Maria Twardowskad
Нагороди
Королівський Вікторіанський орден орден Білого лева золотий хрест Заслуги Великий Хрест ордена Відродження Польщі Медаль «Десятиліття здобутої незалежності»

Біографія ред.

Походив з древнього шляхетського роду Скірмунтів гербу Дуб. Син зем'янина Генрика, брат польського композитора та землевласника Генрика і двоюрідний брат Ядвіги та Марії. Племінник прем'єр-міністра Білоруської Народної Республіки Романа Скірмунта. Народився у маєтку Скірмунтів Молодово поблизу Пінська.

1887 року закінчив юридичний факультет Петербурзького університету. Був товаришем (заступником) голови ради Гродненського Товариства сільського господарства, членом правління Сільськогосподарського товариства, камергер (1904). Один із засновників Крайової партії Литви та Білорусі (1907).

Був членом Державної Ради Російської імперії (1907—1914). У 1917—1918 роках — член Польського народного комітету Романа Дмовського в Парижі. З 1918 — чиновник польського міністерства внутрішніх справ. У 1919—1921 роках — повноважний посланець у Римі, учасник польської делегації на Версальській конференції (1919).

З 11 червня 1921 року до 6 червня 1922 року міністр закордонних справ Польщі, потім, з 1922 року, — повноважний посланець у Лондоні і потім (з 1929) посол там же до 1934 року.

Автор мемуарів («Moje wspomnienia 1866—1945»).

Помер у Валбжиху у Польщі 1949 року.

Нагороди та звання ред.

Нагороджений Великим хрестом ордену Відродження Польщі, Золотим Хрестом Заслуги та Лицар Великого Хреста британського Вікторіанського ордену.

Література ред.

Вітенко М. Скірмунт Констянтин // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 444-445. ISBN 978-966-2067-65-1

Примітки ред.

  1. а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання ред.