Вікіпедія

Молодове (Іванівський район)

Іванівський район
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Молодове (біл. Моладава) — агромістечко в Іванівському районі Брестської області Білорусі. Адміністративний центр Молодівської сільради. Населення — 699 осіб (2019).

Молодове

Транслітерація назви Moladava
Coats of arms of Moladavad Q18544198?
Основні дані
52°17′3.0000000999905″ пн. ш. 25°41′19.000000100001″ сх. д. / 52.28417° пн. ш. 25.68861° сх. д. / 52.28417; 25.68861
Країна Білорусь Білорусь
Район Ивановский район
Перша згадка 1497
Статус з Агрогородок року
Населення 699 осіб
Часовий пояс час у Білорусі
Транспорт, відстані
До Мінська
 - фізична 219 км
Молодове. Карта розташування: Білорусь
Молодове
Молодове
Мапа
CMNS: Молодове у Вікісховищі

Географія

ред.

Молодово знаходиться за 12 км на північний схід від Іванове і за 7 км на південний схід від селища Мотоль. Поруч проходить кордон із Пінським районом. Місцевість належить басейну Дніпра, навколо села — мережа меліоративних каналів зі стоком у Ясельду, що протікає за три кілометри на північ. Через село проходить автошлях Мотоль — Пінськ, місцеві дороги з'єднують Молодово із сусідніми селами Достоєво та Бусса. Найближча залізнична станція в Іванове (лінія Брест — Пінськ — Гомель )[1].

Історія

ред.
 
Палац Скірмунтів. Фото 1937 року

Поселення вперше згадано в джерелах у 1497[2]. З кінця XV століття було володінням роду Війнів герба "Труби". Його першим власником був Матвій Війна, який отримав маєток у дарунок від останнього з князів Пінських Федора Боровського. В 1540 король Сигізмунд I своїм актом підтвердив приналежність маєтку Войнам, в 1567 Молодово належало пану Війну Гричину, підкоморію пінському[3].

У 1692 році Елеонора, дочка пінського маршалка Матвія Війни, вийшла заміж за Казимира Домініка Огінського, після чого маєток перейшов до роду Огінських . У 1792 році власник маєтку Михайло Клеофас Огінський, автор знаменитого полонезу, продав Молодово та Поріччя за 468 тисяч злотих Шимону Скірмунту, після цього роду Скірмунтів Молодово належало аж до 1939[3].

Наприкінці XVIII століття було збудовано дерев'яну Вознесенську церкву, до якої було перенесено з храму-попередника старовинний дзвін 1583 року (зберігся). В 1798 Шимон Скирмунт закінчив будівництво садибного палацу в стилі класицизм[4].

Після третього поділу Речі Посполитої (1795) Молодово увійшло до складу Російської імперії, з 1801 належало Гродненській губернії[5].

Шимон Скирмунт зробив Молодово фамільною резиденцією, після нього маєток належав його синові Олександру. В 1870 після смерті Олександра Молодова успадкував Генріх Скірмунт, а потім син останнього, також Генріх. У 1905—1908 роках за проектом віленського архітектора Тадеуша Ростворовського в садибі було збудовано католицьку каплицю у формі купольного храму-ротонди[6].

 
Каплиця-ротонда. Фото 1937 року

Під час Першої світової війни садиба була розграбована, але після війни Генріх Скірмунт зумів відновити збитки. Згідно з Ризьким мирним договором (1921) село увійшло до складу міжвоєнної Польщі, де належало Поліському воєводству. У вересні 1939 року Західна Білорусь була приєднана до СРСР, останніх власників маєтку 72-річного Генріха та його 67-річну сестру Марію розстріляли місцеві активісти[3].

Під час Великої Вітчизняної війни село перебувало під окупацією із червня 1941 року до липня 1944 року. У 1943 році палац та інші садибні споруди згоріли і були повністю розібрані в післявоєнний час. Від усього садибного комплексу збереглася лише каплиця-ротонда та кілька фамільних надгробків Скірмунтів поряд з нею[3].

У 2000-х роках поряд з дерев'яною Вознесенською церквою кінця XVIII століття була побудована нова кам'яна церква і кам'яна дзвіниця, що окремо стоїть, куди був перенесений старовинний дзвін 1583 року, за деякими даними, найстаріший дзвін на території сучасної Білорусії[7].

 
Палац Скірмунтів у Молодовому, М. Орда

11 березня 2011 року Указом Президента Республіки Білорусь «Про заснування офіційно геральдичних символів адміністративно-територіально та територіально одиниць Брестської області» затверджено герб та прапор села[8].

Культура

ред.
  • Історико-краєзнавчий музей ДУО «Молодівська середня школа»

Визначні пам'ятки

ред.
  • Церква Вознесіння Господнього. Дерев'яна православна церква кінця XVIII ст. Пам'ятник народної дерев'яної архітектури. На початку XXI століття поряд з нею збудовано будівлю нової кам'яної церкви.
  • Каплиця-ротонда Скірмунтів. Католицька каплиця збудована у 1908 році. Пам'ятка архітектури неокласицизму[6].

Церква Вознесіння та каплиця Скірмунтів включені до Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь[9].

  • Прізвищне поховання Скірмунтів. Збереглося кілька надгробків на колишньому кладовищі поряд із каплицею.
  • Братська могила радянських воїнів та партизанів. Поховано 14 воїнів, 1958 року на могилі встановлено пам'ятник[10].
  • Пам'ятник землякам на цвинтарі. Встановлено 1974 року на честь 142 односельців, які загинули в роки війни[10].
 
Каплиця Скірмунтів (сучасний стан)

Примітки

ред.
  1. ↑ Аркуш карти N-35-136 Иваново. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1987 р. Видання 1991 р. (рос.)
  2. ↑ Молодово на сайте Radzima.org. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
  3. ↑ а б в г Федорук А. Т. «Старинные усадьбы Берестейщины». Минск: БелЭн, 2004. 576 страниц. ISBN 985-11-0305-5. Архів оригіналу за 9 червня 2022. Процитовано 16 липня 2022.
  4. ↑ Несцярчук Л. М. «Замкі, палацы, паркі Берасцейшчыны X—XX стагоддзяў (гісторыя, стан, перспектывы)». Мінск: БЕЛТА, 2002. 334 страницы. ISBN 985-6302-37-4. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
  5. ↑ Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя ў 15 тамах. Т. 3, кн. 1. Брэсцкая вобласць / пад навук. рэд. А. І. Лакоткі. — Мн.: БелЭн, 2006. — ISBN 985-11-0373-X.
  6. ↑ а б Свод памятников истории и культуры Белоруссии. Брестская область [Архівовано 2022-01-07 у Wayback Machine.]. — Мн.: БелСЭ, 1990. — С. 195.
  7. ↑ Молодово на сайте Глобус Беларуси. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
  8. ↑ «Об учреждении официальных геральдических символов административно-территориальных и территориальных единиц Брестской области». Указ Президента Республики Беларусь от 11.03.2011 г. № 101 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 листопада 2015.
  9. ↑ Дзяржаўны спіс гісторыка-культурных каштоўнасцей Рэспублікі Беларусь / склад. В. Я. Абламскі, І. М. Чарняўскі, Ю. А. Барысюк [Архівовано 2022-11-28 у Wayback Machine.]. — Мінск: БЕЛТА, 2009. — С. 42.
  10. ↑ а б Свод памятников истории и культуры Белоруссии. Брестская область [Архівовано 2022-01-07 у Wayback Machine.]. — Мн.: БелСЭ, 1990. — С. 194.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Молодове_(Іванівський_район)