Вікіпедія

Кострюкова Ксенія Юліївна

Ксенія Юліївна Кострюкова (19 (7) лютого 1892, Нарва, Російська імперія — 1981) — вчена в галузі фізіології рослин, завідувачка кафедри біології Київського медичного інституту, доктор біологічних наук (1939). Відома виступом на Серпневій сесії ВАСГНІЛ 1948 року, де атакувала вчених-генетиків, а також підтримкою псевдонаукових поглядів Трохима Лисенка щодо генетики.

Кострюкова Ксенія Юліївна

Біографія ред.

Працювала викладачкою з 1909 року. Навчалася в Київському інституті народної освіти, який закінчила 1929 року. У 1930-1934 роках працювала в Інституті каучуку й каучуконосів. З 1931 року працювала на кафедрі біології Київського медичного інституту асистенткою, доценткою з 1934, завідувала нею з 1935 року (за іншими даними з 1941[1]) до 1968 року. У 1968—1973 роках працювала на посаді професора-консультанта тієї ж кафедри.

Під час німецько-радянської війни завідувала кафедрою біології об'єднаних Київських 1-го й 2-го медичних інститутів у Челябінську.

З 1944 року паралельно працювала в Ботанічному саду імені Олександра Фоміна.

Єдина серед науковців УРСР виступала на Серпневій сесії ВАСГНІЛ 1948 року в Москві. У виступі критикувала Томаса Моргана, Рапопорта, виступала на захист поглядів Жана-Батиста Ламарка[2]. Також брала участь у «Республіканській нараді наукових працівників біологів, медиків і мічурінців практиків». За наслідками наради на біологічному факультеті Київського державного університету було ліквідовано кафедри генетики та механіки розвитку, які очолювали Сергій Гершензон та Борис Новиков, а натомість було створено кафедру дарвінізму й генетики, на посаду завідувачки якої призначили Кострюкову. Очолювала цю кафедру в 1948—1950 роках[3]. У 1948-1950 роках також була в складі вченої ради Інституту ботаніки АН УРСР.

Брала участь у республіканській ботанічній конференції «Вивчення флори і рослинності Української РСР у зв'язку з їх використанням і перетворенням» 24—27 квітня 1953 року[4].

Наукова діяльність та ступені ред.

Праці Кострюкової присвячені клітинній біології та ембріології рослин. Вона досліджувала спермії квіткових рослин, клітинну будову рослин-каучуконосів. Учениця Михайла Черноярова.

Довела, що спермії квіткових рослин є повноцінними клітинами, а не голими ядрами, як думав Сергій Навашин та інші дослідники. Натомість інтерпретувала це, як доказ вірності «мічурінської біології» Трохима Лисенка[1]. Навіть після втрати Лисенком панування в радянській біології, продовжувала критикувати сучасну їй генетику, зокрема ігноруючи її розвиток у 1930-х — 1950-х роках[5].

У 1936 році їй присвоєний ступінь кандидата біологічних наук без захисту дисертації. У 1939 році захистила дисертацію доктора біологічних наук.

У 1949 році обрана членкинею Московського товариства природодослідників.

Наукові праці ред.

  • Кострюкова К. Ю., Чернояров М. В. Спостереження над проростанням пилку Clivia miniata Hort. in vivo Збірник праць присвячений пам'яті академіка О. В. Фоміна. 1938
  • Наблюдения in vivo над образованием мужских половых клеток у Lilium martagon L. // Докл. AH СССР. Новая cep. 1939. Т. 22, № 7
  • Кострюкова К. Ю., Бенецкая Г. К. Сперматогенезис у Narcissus posticus L. Наблюдения in vivo // Ботанический журнал — 1939. — № 3. — С. 209—221.
  • Кострюкова, К. Ю. (1945). Мужской гаметофит Amaryllidaceae. Советская ботаника, 13, 1
  • Кострюкова, К. Ю. (1947). Развитие генеративной клетки в Пыльцевом зерне ландыша. Сов. бот, 10, 6.
  • Кострюкова, К. Ю. (1948). "К биологическому пониманию развития пыльцевого зерна. Журн. Агробиология, 2
  • Кострюкова, К. Ю. (1948). Про пилкові зерна амарилісових. Київський державний Університет. Наукові записки, т. 7, вип. 6. Труди Ботанічного саду ім. акад. ОВ Фоміна, 19.
  • Еще раз о спермиях покрытосеменных растений // ЖОБ. 1949. Т. 10, № 3
  • Маховко, В. В., Макаров, П. В., & Кострюкова, К. Ю. (1950). Общая биология. М.: Медгиз.
  • Кострюкова, К. Ю. (1951). Клетка. Сельскохозяйственная энциклопедия, т. 11, Сельхозгиз. Москва.
  • Кострюкова, К. Ю. (1951). К биологическому пониманию чередования поколений у покрытосеменных растений. Журнал общей биологии, 12, 5.
  • Кострюкова, К. Ю. (1952). Праці ОБ Лепешинської і дальший розвиток науки про клітину. Ботанічний журнал, 9, 3.
  • Кострюкова, К. Ю. (1951). Відкриття в 1898 р. СГ Навашиним подвійного запліднення (1923). Journal botanique de l'Academie des sciences de la RSS d'Ukraine, 8(3), 16.
  • Кострюкова, К. Ю., & Гурецкая, Ф. С. (1954). Амитотическое деление в зародышевом мешке сложноцветного Heliopsis helianthoides Sweet [Архівовано 26 травня 2022 у Wayback Machine.]. ՀՍՍՌ ԳԱ Տեղեկագիր բիոլոգիական և գյուղատնտեսական գիտությունների/Известия Академии наук Армянской ССР, 7(1), 31-46.
  • Кострюкова, К. Ю., & Гурецкая, Ф. С. (1956). О так называемом соматическом оплодотворении у растений. Журнал общей биологии, 17(1).
  • Кострюкова, К. Ю., & Бенецкая, Г. К. (1958). Подтверждает ли дальнейшее развитие эмбриологии учение СГ Навашина о самостоятельной подвижности мужских гамет покрытосеменных?. ՀՍՍՌ ԳԱ Տեղեկագիր բիոլոգիական և գյուղատնտեսական գիտությունների, 11(9), 7-24.
  • Сучасні дані про форми розвитку клітин // УБОЖ. 1958. Т. 15, № 3
  • К. Ю. Кострюкова, К критике теоретических основ хромосомной теории наследственности; Некоторые философские вопросы медицины и естествознания. Киев 1960, стр. 106
  • Кострюкова, К. Ю. (1961). К эмбриологии Lilium martagon L. [Архівовано 26 травня 2022 у Wayback Machine.] ՀՍՍՌ ԳԱ Տեղեկագիր բիոլոգիական գիտությունների, 14(1), 3-16.
  • Философские вопросы мичуринской биологии и критика методологии современной теории гена // Филос. вопр. соврем. биологии. К., 1962.
  • Кострюкова, К. Ю. (1974). Об одном открытии СГ Навашина [Архівовано 26 травня 2022 у Wayback Machine.]. Հայաստանի կենսաբանական հանդես Biological Journal of Armenia Биологический журнал Армении ՀՍՍՀ ԳԱ, 27(11), 19-22.
  • Кострюкова, К. Ю. (1978). Об особенностях творческой деятельности СГ Навашина [Архівовано 26 травня 2022 у Wayback Machine.]. Հայաստանի կենսաբանական հանդես Biological Journal of Armenia Биологический журнал Армении ՀՍՍՀ ԳԱ, 31(1), 83-89.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Історія кафедри [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.]. Кафедра біології НМУ ім. О. О. Богомольця
  2. ↑ О положении в биологической науке. Всесоюзная академия сельскохозяйственных наук. РЕЧЬ К. Ю. КОСТРЮКОВОЙ(рос.)
  3. ↑ О. В. Романець. Київський університет як осередок генетичних досліджень у першій половині XX ст. [Архівовано 11 березня 2022 у Wayback Machine.] // Наука та наукознавство. — 2008. — № 2. — С. 140—147.
  4. ↑ Віковічні події в історії Інституту ботаніки імені Миколи Холодного НАН України (до 90-річчя Інституту) [Архівовано 11 березня 2022 у Wayback Machine.] / К. М. Ситник // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 1. — С. 3-20.
  5. ↑ Jašek, A. (1967). О некоторых методологических вопросах биологии [Архівовано 26 травня 2022 у Wayback Machine.]. Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. B, Řada filozofická 1967, vol. 16, iss. B14(рос.)

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кострюкова_Ксенія_Юліївна&oldid=41428683