Вікіпедія

Костанчук Тарас Дмитрович

Тарас Дмитрович Костанчук (нар. 9 березня 1964, Алчевськ Луганської обл.) — український громадський діяч, керівник ГО учасників бойових дій «Сармат», у минулому — командир штурмової групи добровольчого батальйону «Донбас» (2014 р.). Був демобілізований навесні 2015 року[2]. Був затриманий силовими структурами України через погрози та пропонування хабаря розміром в 5 мільйонів гривень[3].

Тарас Дмитрович Костанчук
Загальна інформація
Народження 9 березня 1964(1964-03-09) (60 років)
СРСР Алчевськ, УРСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Псевдо Бішут
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Національна гвардія
Формування БСП «Донбас»
Війни / битви Проходив службу в РА СРСР (м. Грозний, Чечня); Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
[1].
CMNS: Костанчук Тарас Дмитрович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 9 березня 1964 року у місті Комунарськ Ворошиловградської області, УРСР (зараз місто Алчевськ, Луганська обл.) у родині теплофізиків. Мати — з Вінницької, батько з Херсонської області. З 3-х років проживає в Києві.

У 1981 році закінчив Київську середню школу з математичним ухилом № 200. Після школи вступив до Київського медичного училища № 3.

З 1982 по 1984 рік проходив службу в РА СРСР, м. Грозний, Чечня.

З 1985 по 1988 рік здобував освіту у Київському національному університеті імені Т.Шевченка на біологічному факультеті.

У 1989 році виїхав за кордон, в Італію, де жив і працював до 1998 року.

У 1998 році повернувся в Україну, прийнявши пропозицію свого приятеля обійняти посаду генерального директора ЗАТ «Агро-транспортної координаційної служби».

З 2003 по 2008 роки отримав вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» в Київському національному університеті внутрішніх справ України.

Починаючи з 2007 року займається власною юридичною практикою, СПД[4][5].

Діяльність ред.

Громадська діяльність до початку Революції гідності ред.

У 2005 році Тарас Костанчук разом із товаришами засновує громадську організацію "Археологічне патріотично-пошукове об'єднання «Дніпро-Україна», яка займається пошуком та перепохованням останків воїнів Другої світової війни. Організація діє по теперішній час на території Київської області. Силами громадської організації за 7 років існування вдалося зафіксувати більше 800 солдатів, відновити 106 імен, організувати 17 масових і 11 одиночних перепоховань[2].

Під керівництвом Тараса Костанчука пошуковці створили великий стаціонарний музей військової археології в Києві та 10 музеїв в середніх школах по Україні. В музеях налічується більше 5000 експонатів, зокрема 1774 одиниці вибухонебезпечних експонатів було передано в МНС на ліквідацію.

  Зовнішні відеофайли
    "Захід "Благо Дарю" - відповідь волонтерам" на YouTube // Espreso.TV, 5 грудня 2015

Участь у Революції гідності (2013—2014 р.р.) ред.

Під час Революції гідності (2013—2014 р.р.) був на Майдані з перших днів. Як одному з найстарших, Тарасу неодноразово доводилось брати на себе командування і координувати дії активістів. В ніч на 19 лютого 2014 року він разом із іншими патріотами тримав шеренгу, що стала щитом проти пожежних машин з водометами. Цього ж дня через вибух гранати Тарас Костанчук отримав контузію та поранення ноги[2].

Участь в АТО ред.

В травні 2014 року Тарас Костанчук, взявши особисту зброю, вирушив на Донбас, де вступив у підрозділ так званих чорних чоловічків, що протистояли терористам в кількох районах Донецької області. З 1 червня 2014 року прибув на тренувальну базу в селище Нові Петрівці Київської області для того, щоб тренувати добровольців — хлопців, які готувались вирушити в АТО.

  Зовнішні відеофайли
    "Тренування в селі Нові Петрівці батальйону "Донбас" (2014 рік)" на YouTube // Відео телеканалу ICTV на YouTube каналі Справедливість України, 2 червня 2017

На початку липня 2014 року, після трьох тижнів тренувань, Тарас Костанчук вступив до лав добровольчого батальйону особливого призначення «Донбас», та вирушив в зону бойових дій, до Артемівська, разом із побратимами[6].

В першу ж ніч перебування в зоні АТО новобранці батальйону «Донбас», знаходячись на тимчасовій базі батальйону в Артемівській школі, потрапляють під щільний вогонь противника. Під керівництвом Тараса Костанчука їм вдається відбити вогонь і відстояти позиції, не втративши жодного з бійців.

  Зовнішні відеофайли
    "Бішут розповідає про напад бойовиків в Артемівську" на YouTube // Відео на YouTube каналі Справедливість України, літо 2014

Відбивши нічну атаку бойовиків, бійці батальйону «Донбас» проводять активні дії по звільненню Артемівська від терористів, споруджують блокпости у місті та за його межами, а також готуються до операції по зачистці території[7].

У липні 2014 року Тарас Костанчук в якості командира штурмової групи батальйону «Донбас» разом із побратимами проводить операції по визволенню українських міст Попасна[8][9], Лисичанськ[10], Первомайськ[11].

«Іловайський котел» ред.

Файл:Semenchenko and Kostanchuk.jpg
Планування заходу в Іловайськ

10 серпня 2014 року Збройні сили України разом із бійцями батальйонів «Донбас», «Азов», «Шахтарськ» і «Правий сектор» розпочали операцію по звільненню міста Іловайськ[12].

Плануванням операції займався генерал Руслан Хомчак разом із командирами батальйонів. Тарас Костанчук також брав участь у плануванні звільнення[13][14].

Головним завданням було звільнити Іловайськ повністю від терористів і зайняти місто. Завданням мінімум було провести «розвідку боєм», аби зрозуміти сили противника. При першому заході в Іловайськ 10 серпня 2014 року було виконано задачу мінімум. Було виявлено, що противник дуже добре укріплений на позиціях. Потрібно було підкріплення сил і добровольчим батальйонам[15].

  Зовнішні відеофайли
    "Бій під Іловайськом: добровольчі батальйони не змогли взяти місто" на YouTube // Радіо Свобода Україна, 11 серпня 2014
  Зовнішні відеофайли
    "Иловайск. Как это было" на YouTube //

Denis Kazanskyi, 20 січня 2016

18 серпня 2014 року з важкими боями бійці батальйону «Донбас» увійшли до Іловайська та змогли вибити терористів зі східної частини міста. В ході боїв було знищено 3 блокпости і 4 вогневі точки противника[16].

До ранку 19 серпня більшу частину міста вже було взято під контроль силами АТО[17].

19 серпня 2014 року під час виконання бойового завдання Тарас Костанчук, отримавши серйозне поранення в голову і контузію, потрапив в оточення у самому центрі Іловайська. Разом із побратимом, який отримав важке поранення в ногу, він переховувався у місцевої жительки 3 тижні[18][19].

І тільки через 3 тижні, завдяки допомозі місцевих патріотів, йому вдалося вийти з оточення[15].

  Зовнішні відеофайли
    "Іловайськ. Історія бійця, який вийшов із пекла" на YouTube //

Espreso.TV, 28 серпня 2016

Громадська діяльність після участі в АТО ред.

Одразу після лікування і нетривалої реабілітації Тарас Костанчук починає займатись визволенням своїх побратимів з полону: бере участь у перемовинах із сепаратистами, домовляється про обмін полоненими, допомагає вивозити хлопців з АТО.

 
Тарас Костанчук на відкритих слуханнях комітету з питань захисту ветеранів

Наприкінці 2014 року Тарас Костанчук разом із бойовими товаришами створює громадську організацію "Військово-патріотичне об'єднання учасників АТО «Справедливість». Метою організації є захист інтересів звичайних громадян, боротьба зі свавіллям чиновників, корупцією, а також допомога колишнім учасникам АТО[4].

  Зовнішні відеофайли
    "Прес конференція "Справедливість" Бійців батальйону Донбас" на YouTube //

Батальйон Донбас, 15 січня 2015

Організація має свої представництва у декількох містах України. У серпні 2015 року офіс «Справедливості» було відкрито у м. Вишневому, Київської області. До складу організації, окрім військових, входять активісти, волонтери, представники громадськості та підприємці. Всього ВПОУ АТО «Справедливість» налічує тисячі учасників.

  Зовнішні відеофайли
    "Відкриття офісу ГО "Справедливість" у Вишневому" на YouTube //

Справедливість України, 6 вересня 2015

Результатом діяльності громадського об'єднання «Справедливість» стали масштабні акції проти свавілля окремих представників влади, виступи із вимогами та петиціями до Президента України щодо захисту прав добровольців, масштабні акції прямої дії на захист інтересів громадян України. Зокрема, Тарас Костанчук особисто працював над внесенням змін до Закону України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в АТО, та членів їх сімей. Основною метою цих змін є прирівняння добровольців, які неправомірно були відправлені в зону проведення АТО з травня по грудень 2014 року у статусі резервістів, до військовослужбовців і, таким чином, подолати несправедливість у наданні соціальних виплат та іншої допомоги бійцям[20][21].

  Зовнішні відеофайли
    "Добровольцям сказали, що вони не військові" на YouTube //

Espreso.TV, 16 вересня 2015

 
Тарас Костанчук на прес-конференції з приводу захисту прав резервістів

В результаті неодноразового тиску на чиновників на акціях, розголосу даної проблеми у ЗМІ та особистої участі Тараса Костанчука у розробці законопроекту, він був проголосований депутатами Верховної Ради України та підписаний Президентом України[22].

  Зовнішні відеофайли
    "З резервістів в учасники - Вікна-новини - 24.09.2015" на YouTube //

Вікна-новини СТБ, 24 вересня 2015

На початку 2015 року разом із бойовими товаришами, які пройшли Іловайський котел, та родинами загиблих побратимів Тарас Костанчук засновує Іловайське братерство, що на теперішній час налічує більше двох тисяч учасників, побратимів з різних підрозділів ЗСУ та добровольчих батальйонів[23].

Учасники Іловайського братерства допомагали один одному координувати дії, ділились інформацією щодо поранених, полонених та загиблих бійців.

До першої річниці Іловайської трагедії (серпень 2015 року) учасниками Іловайського братерства було запроваджено відзнаку «Іловайськ 2014» у вигляді хреста. Її мають право отримувати тільки бійці, які пройшли Іловайськ, або родини загиблих і безвісти зниклих[24][25][26][27].

Після проведення кількох спільних акцій Іловайського братерства з грудня 2015 по лютий 2016 року з вимогами покарати винних у наймасштабніших трагедіях сучасної України (Савур-могила, ІЛ-76, ДАП, Іловайськ, Дебальцеве), під тиском ветеранів АТО[28][29]Тараса Костанчука запросили для ознайомлення з кримінальною справою, що стосується Іловайської трагедії, і відкрили допуск до матеріалів справи[30][31].

У березні 2016 року громадська організація "ВПО учасників АТО «Справедливість» на чолі з її керівником Тарасом Костанчуком взяла участь в об'єднавчому конгресі громадських організацій і відкрито оголосила про намір змінити чиновників, які прийшли до влади на крові патріотів. Тарас Костанчук запропонував бійцям та ветеранам АТО йти у владу однією колоною[32].

  Зовнішні відеофайли
    Емоційний виступ Тараса Костанчука на Об'єднавчому конгресі на YouTube //

Справедливість України, 17 березня 2016

  Зовнішні відеофайли
    Тарас Костанчук: Ми пролили кров за свободу та незалежність України! на YouTube //

Справедливість України, 29 квітня 2016

  Зовнішні відеофайли
    Добровольці, які воювали у 2014-15 роках, підуть єдиною колоною у владу, – Тарас Костанчук на YouTube //

Телеканал ZIK, 20 липня 2017

Наприкінці квітня 2016 року Тарас Костанчук відвідує Загреб, де має кілька робочих зустрічей із ветеранами визвольної війни у Хорватії. Вони діляться досвідом успіху операції із сербської деокупації, а також розповідають про вплив і безпосередню участь ветеранів у громадсько-політичній діяльності Хорватії. На думку Тараса Костанчука, цей досвід потрібно перейняти у хорватів аби виграти війну і відновити окуповані території України[33][34].

  Зовнішні відеофайли
    Тарас Костанчук про хорватський досвід ведення війни і повернення територій на YouTube //

Справедливість України, 22 липня 2017

З березня по листопад 2016 року Тарас Костанчук разом із побратимами з ГО "ВПО учасників АТО «Справедливість» відвідує міста України, де спілкується з місцевими громадянами та учасниками АТО. На цих зустрічах він презентує програму «Армія гідності», яка має за мету об'єднати бійців, ветеранів АТО та просто небайдужих і активних громадян не в одну організацію, а навколо спільної ідеї — створення демократичної, європейської держави Україна[35][36][37][38][39].

  Зовнішні відеофайли
    Прямим текстом: Чи готові воїни АТО реалізувати обурення народу проти влади? за 31.03.16 на YouTube //

Телеканал ZIK, 31 березня 2016

  Зовнішні відеофайли
    «Вечер на 7». Тарас Костанчук на YouTube //

7 канал, 4 квітня 2016

  Зовнішні відеофайли
    Відверта розмова. "Армія гідності" на YouTube //

Телеканал ATV, 13 квітня 2016

  Зовнішні відеофайли
    В гостях у Вільній Громади Тарас Костанчук, командир штурмової групи батальйону "Донбас" на YouTube //

ГС Вільна Громада, 16 квітня 2016

Одним із першочергових кроків для подолання корупції в Україні Тарас Костанчук вважає введення «презумпції винуватості» державних службовців. У випадку, коли чиновник не може пояснити легальність і джерело походження набутого ним капіталу, він автоматично має ставати підозрюваним у корупції і доводити свою невинуватість у суді:

Антикорупційному парламентському Комітету необхідно давно запропонувати законопроект, який відмінить державним службовцям презумпцію невинуватості. Кожен державний службовець, який не може пояснити, звідки в нього гроші на придбання дорогих автомобілів, годинників, звідки в нього гроші, які лежать готівкою вдома - буде засуджений за корупцію на великий термін ув'язнення із конфіскацією майна[40][41][42][43].

8 червня 2017 року Тарас Костанчук разом із побратимами виступає з ініціативою створення Ради ветеранів АТО з питань етики і моралі для боротьби із псевдо-атошними організаціями, які використовують учасників бойових дій у незаконних схемах[44][45].

В серпні 2017 року, до третьої річниці Іловайської трагедії, Тарас Костанчук разом із об'єднанням «Іловайське братерство», а також іншими учасниками АТО, членами родин загиблих бійців організували масштабну акцію під Генеральною прокуратурою України з вимогами надати хоча б проміжні результати слідства:

Ми написали три прості вимоги: виділити епізод Іловайської трагедії в окреме кримінальне провадження, друге – передати все це до суду і розібратись хто винен і хто не винен, і третє – це реабілітувати цих хлопців, які були засуджені за дезертирство, і притягти до відповідальності вище командування за залишення своїх позицій[46][47][48][49].

  Зовнішні відеофайли
    Акция под ГПУ по Иловайской трагедии. Выступление на YouTube //

censor.online, 19 серпня 2017

  Зовнішні відеофайли
    Акция под ГПУ по расследованию Иловайской трагедии на YouTube //

censor.online, 19 серпня 2017

12 грудня 2017 року ГО "ВПО учасників АТО «Справедливість» під керівництвом Тараса Костанчука підписала з міжнародними інвесторами угоду про передачу Україні інноваційних технологій в агропромисловій галузі. Основна ідея цієї ініціативи полягає в скороченні існуючого технологічного і культурного розриву та використанні цієї унікальної можливості співробітництва між двома країнами в інтересах кожної з них. Для цього можуть бути залучені учасники АТО з їхніми землями для сільського господарства[50].

В серпні 2018 року ГО «Справедливість» змінила свою назву на ГО учасників бойових дій «Сармат» — на честь члена організації, якого застрелили на подвір'ї власного будинку[51][52].

11 січня 2019 року було проведено з'їзд ПП «Партія захисників України», на якому керівника ГО учасників бойових дій «Сармат» Тараса Костанчука було обрано очільником Партії.

  Зовнішні відеофайли
    На з'їзді "Партії захисників України" обрали кандидата в президенти на YouTube //

Телеканал ZIK, 11 січня 2019

6 березня 2019 Генеральна прокуратура, Державне бюро розслідувань та Служба безпеки України затримали Костанчука під час передачі хабара. П'ять мільйонів гривень він намагався вручити кандидату в президенти, депутату Юрію Тимошенко. Отримавши гроші, він мав зняти свою кандидатуру з виборів. Замість цього Юрій Тимошенко повідомив про тиск на нього правоохоронцям, і вони затримали зловмисників[3].

Благодійна діяльність. Заснування Благодійного фонду допомоги учасникам АТО «Справедливість» ред.

На початку 2016 року Тарас Костанчук створює благодійну організацію «Справедливість», яка має на меті допомогу пораненим бійцям і ветеранам АТО, родинам загиблих і безвісти зниклих бійців, а також дітям учасників АТО.

Протягом двох років діяльності організація проводить заходи для дітей до різноманітних свят, надає матеріальну допомогу потребуючим бійцям і їхнім родинам, організовує дитячий відпочинок[53].

У червні 2017 року Тарас Костанчук разом із бійцями і волонтерами благодійного фонду «Справедливість» організовують акцію на підтримку онкохворої дитини, племінниці побратима Олексія Древаля, який загинув в Іловайську у 2014 році. Разом із родиною дівчинки і небайдужими громадянами вони проводять кілька акцій під стінами КМУ, Міністерства охорони здоров'я з вимогами надати гроші (або гарантійні листи) від держави на проведення операцій з трансплантації кісткового мозку онкохворим громадянам.

  Зовнішні відеофайли
    "Ціна життя". Акція на підтримку онкохворих людей. ЗІК на YouTube //

Справедливість України, 12 липня 2017

Завдяки спільним зусиллям дівчинці вдається отримати інформаційний (гарантійний) лист від МОЗ України і провести операцію.

  Зовнішні відеофайли
    За крок до голосування - Вікна-новини - 12.07.2017 на YouTube //

Вікна-новини, 12 липня 2017

Іловайськ 2014. Батальйон "Донбас" ред.

У серпні 2018 року стартували зйомки фільму під робочою назвою «Іловайська історія». Фільм відтворюватиме події серпня 2014 року, а саме Іловайську операцію. Це реальна історія ветеранів-добровольців батальйону «Донбас», що брали участь в операції зі звільнення Іловайська[54].

  Зовнішні відеофайли
    Зйомки фільму про бої за Іловайськ: як минув перший день на YouTube //

5 канал, 15 серпня 2018

Професійних акторів у картині — одиниці, більшість бійців грають самих себе. В тому числі і Тарас Костанчук — його історію виходу із оточення в Іловайську і взяли за основу сценарист Михайло Бриних і режисер Іван Тимченко[55].

  Зовнішні відеофайли
    На Київщини розпочали зйомки фільму «Іловайська історія» на YouTube //

Телеканал ZIK, 15 серпня 2018

Вихід фільму заплановано у серпні 2019 року, до п'ятої річниці Іловайської трагедії[56].

  Зовнішні відеофайли
    На Кіровоградщині знімають фільм "Іловайська історія" на YouTube //

Телеканал UA: ДОНБАС, 11 вересня 2018

14 травня 2019 творці випустили перший трейлер художнього фільму «Іловайськ 2014. Батальйон Донбас».[57]

Фільм вийшов в український широкий прокат 29 серпня 2019 року.

Сюжет картини показує, як командир штурмової групи батальйону «Донбас» Бішут, поранений у бою за Іловайськ, дивом лишається живий в окупованому місті. Його розшукує призначений комендантом Іловайська російський офіцер Рунков, для якого ця війна перетворилася на особисту трагедію, і він жадає не справедливості, а помсти.

Загальний кошторис фільму склав ₴33 млн (близько €1,1 млн) й складався виключно з приватних грошей без будь-якої підтримки Держкіно чи УКФ.[58]

Ряд кінокритиків позитивно оцінили картину та сприйняли її, як вдалу спробу вийти за межі шаблону українського прокатного кіно, піднятися над зручними кон'юктурними традиціями, зробити роботу над помилками попередніх фільмів і сформувати свій стиль та, водночас, стати пам'ятником солдатам, загиблим в Іловайському котлі і під час війни на Донбасі в цілому.[59][60][61][62]

Нагороди ред.

  • Орден «За заслуги» III ступеня — 2011 р., нагороджений за діяльність на посаді керівника ГО АППО «Дніпро-Україна» з розшуку та перепоховання воїнів, загиблих під час ДСВ)
  • Відзнака Голови СБУ «Вогнепальна зброя» — 2016 р., нагороджений за сприяння у визволені полонених[2].

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ СПРАВЕДЛИВІСТЬ Військово патріотичне об'єднання учасників АТО. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
  2. ↑ а б в г Тарас Костанчук (ukr) . Офіційний сайт ГО "Військово-патріотичне об’єднання учасників АТО "Справедливість". Архів оригіналу за 2 серпня 2018.
  3. ↑ а б Кандидату в президенти Юрію Тимошенку погрожували і давали за відмову від участі у виборах 5 млн грн. Силовики затримали підозрюваних, а ми дізналися їхні імена
  4. ↑ а б Інформація щодо ГО "Військово-патріотичне об’єднання учасників АТО "Справедливість" (ukr) . Офіційний сайт ГО "Військово-патріотичне об’єднання учасників АТО "Справедливість". Архів оригіналу за 2 серпня 2018.
  5. ↑ Вікторія Матола (18 серпня 2016). «Якби командування відправило підмогу, нам вистачило би півдня, щоб звільнити Іловайськ» (ukr) . LB.UA. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 18 серпня 2016.
  6. ↑ Бійці “Донбасу” прибувають на передову (ukr) . Офіційний сайт Батальйону "Донбас-Україна". 8 липня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014.
  7. ↑ Щоденники війни – 6 (ukr) . Офіційний сайт Батальйону "Донбас-Україна". 9 липня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014.
  8. ↑ Щоденники війни – 8 (ukr) . Офіційний сайт Батальйону "Донбас-Україна". 18 липня 2014. Архів оригіналу за 29 липня 2014.
  9. ↑ Щоденники війни – 12 (ukr) . Офіційний сайт Батальйону "Донбас-Україна". 22 липня 2014. Архів оригіналу за 29 липня 2014.
  10. ↑ Звільнення Лисичанська (ukr) . Офіційний сайт Батальйону "Донбас-Україна". 25 липня 2014. Архів оригіналу за 29 липня 2014.
  11. ↑ Семенченко: Сили АТО штурмують Первомайськ (ukr) . УКРАЇНСЬКА ПРАВДА. 26 липня 2014. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  12. ↑ Щоденники війни – 13 (ukr) . Офіційний сайт Батальйону "Донбас-Україна". 11 серпня 2014. Архів оригіналу за 2 серпня 2018.
  13. ↑ Спогади про Іловайськ: «Для утримання міста нам не вистачало сил» (ukr) . Тиждень.ua. 29 серпня 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  14. ↑ Командир Штурмової групи батальйону "Донбас" Тарас Костанчук: "В Іловайську ми були просто сліпі" (ukr) . ЦЕНЗОР.НЕТ. 25 серпня 2015. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  15. ↑ а б Валерия Кондратова (29 серпня 2017). "В ОКРУЖЕНИИ В ИЛОВАЙСКЕ НАМ ГОВОРИЛИ: ВЫ ПАНИКЕРЫ, ВСЕ ХОРОШО" (рос.). LIGA.net. Архів оригіналу за 4 березня 2019.
  16. ↑ "Донбас" із запеклими боями увійшов в Іловайськ (ukr) . УКРАЇНСЬКА ПРАВДА. 18 серпня 2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2021.
  17. ↑ Сили АТО зачищають Ясинувату, контролюють уже більше половини Іловайська (ukr) . УКРАЇНСЬКА ПРАВДА. 19 серпня 2014. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  18. ↑ Як виглядало пекло. “Іловайський котел” у спогадах бійців (ukr) . Новинарня. 29 серпня 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  19. ↑ Мар'ян Кушнір, Саляр Алі (20 серпня 2015). В Іловайську нас врятувала 90-річна бабуся – боєць «Донбасу», що виїхав з оточення на таксі (ukr) . Радіо Свобода. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  20. ↑ Соціальний захист учасників АТО та їхніх родин (ukr) . Перший канал. 19 жовтня 2015. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  21. ↑ Галина Бабій, Дмитро Тузов (25 вересня 2015). Потрібен окремий закон, який визначатиме статус воїна-добровольця (ukr) . Громадське радіо. Архів оригіналу за 8 серпня 2018.
  22. ↑ Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей (ukr) . ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ офіційний вебпортал. 20 листопада 2015. Архів оригіналу за 8 серпня 2018.
  23. ↑ Голова об'єднання "Іловайське братство" Тарас Костанчук у програмі "Погляд на тиждень" (ukr) . Телеканал ZIK. 6 лютого 2016. Архів оригіналу за 8 серпня 2018.
  24. ↑ psi01morpex (27 серпня 2016). ІЛОВАЙСЬК, ПАМ'ЯТАЄМО... (ukr) . Фордевинд. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  25. ↑ Прилепа Олександр (2 вересня 2015). Пам'ятний знак "Іловайськ 2014" (ukr) . ФОТОСЛУЖБА АГЕНТСТВА "УНІАН". Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  26. ↑ Учасника АТО зі Світязя нагородили пам'ятним знаком "Іловайськ-2014" (ukr) . Агенція медіа-технологій «СІД ІНФОРМ». 16 травня 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  27. ↑ Геннадій Когут (9 січня 2016). БАТЬКАМ І РОДИНІ ЗАГИБЛОГО ПІД ІЛОВАЙСЬКОМ РОМАНА МОТИЧАКА ВРУЧИЛИ ПАМ’ЯТНИЙ НАГРУДНИЙ ЗНАК «ІЛОВАЙСЬК - 2014» (ukr) . Турка-перлина Карпат. Архів оригіналу за 25-03-2019.
  28. ↑ #вимагаємопокарання! (ukr) . ЦЕНЗОР.НЕТ. 29 січня 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  29. ↑ У МІНОБОРОНИ ЗАПРОПОНУВАЛИ ПРОВЕСТИ КРУГЛИЙ СТІЛ ЩОДО ПОДІЙ ПІД ІЛОВАЙСЬКОМ (ukr) . 5 Канал. 1 лютого 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  30. ↑ На сьогодні всі дії Іловайського братерства мають перші (проміжні) позитивні результати (ukr) . ЦЕНЗОР.НЕТ. 11 лютого 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  31. ↑ "Трагедию Иловайска расследуют. Я видел в деле все фамилии и подписи людей, которым доверяю", - командир штурмовой группы батальона "Донбас" Костанчук. ВИДЕО (ukr) . ЦЕНЗОР.НЕТ. 11 лютого 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  32. ↑ «Я йду у владу задля того, або передати країну в чесні руки молодих, незаплямованих активних людей!» (ukr) . ЦЕНЗОР.НЕТ. 5 жовтня 2016. Архів оригіналу за 11 серпня 2018.
  33. ↑ Анастасія Багаліка, Дмитро Тузов (5 травня 2016). Створити боєздатну армію хорватам дозволили швидкі ротації, — Костанчук (ukr) . Громадське радіо. Архів оригіналу за 11 серпня 2018.
  34. ↑ Тарас Костанчук: В Україні потрібен потужний ветеранських рух за хорватськими лекалами (ukr) . ZIK. 23 листопада 2017. Архів оригіналу за 11 серпня 2018.
  35. ↑ ОДЕССА: НОВОЕ ОБЩЕСТВЕННОЕ ДВИЖЕНИЕ ПРИЗЫВАЕТ «ЛЮСТРИРОВАТЬ РЕГИОНАЛЬНЫХ НЕГОДЯЕВ» (рос.). Рупор Одессы. 4 квітня 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  36. ↑ Іван Адаменко (11 квітня 2016). Костанчук розповів у Чернігові про загрози Україні і справи Армії Гідності – фото, відео (ukr) . SVOBODA.FM. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  37. ↑ Оксана Швед (22 квітня 2016). Командир із «Донбасу» розказав про боротьбу з «недолюстрованими чиновниками» (ukr) . Інформаційна агенція "Вичерпно". Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  38. ↑ У Кіровограді представили проект «Армія Гідності» (ukr) . Кіровоград24.com. 22 квітня 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  39. ↑ У Полтаві створили всеукраїнський рух, який буде боротися зі "сволотою у владі" (ukr) . depo.ua. 27 травня 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  40. ↑ Якщо чиновник не може пояснити джерело своїх доходів – він має сидіти у тюрмі, - Тарас Костанчук (ukr) . Українські Новини. 9 лютого 2017.
  41. ↑ Антикоррупционному комитету предложили инициировать отмену госслужащим презумпцию невиновности (рос.). LB.ua. 9 лютого 2017. Архів оригіналу за 12 серпня 2018.
  42. ↑ ТАРАС КОСТАНЧУК ПРО ПРЕЗУМПЦІЮ ВИНУВАТОСТІ ДЕРЖСЛУЖБОВЦІВ (ukr) . "СПРАВЕДЛИВІСТЬ". 9 лютого 2017. Архів оригіналу за 9 лютого 2017.
  43. ↑ Первые результаты борьбы с коррупцией будут, когда посадят хотя бы две тысячи чиновников, - Костанчук (рос.). "СПРАВЕДЛИВІСТЬ". 15 лютого 2017. Архів оригіналу за 12 серпня 2018.
  44. ↑ Члени об’єднання учасників АТО "ВПО "Справедливість" заявляють про створення Ради ветеранів АТО з питань етики та моралі для боротьби з псевдо-атошними організаціями (відео) (ukr) . УНІАН. 8 червня 2017. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  45. ↑ ВЕТЕРАНИ АТО СТВОРЮЮТЬ РАДУ З ПИТАНЬ ЕТИКИ ТА МОРАЛІ (ukr) . "СПРАВЕДЛИВІСТЬ". 8 червня 2017. Архів оригіналу за 12 серпня 2018.
  46. ↑ Дмитро Тузов (19 серпня 2017). Працівники Генпрокуратури просто втекли від нас, — ветерани боїв в Іловайську (ukr) . Громадське радіо. Архів оригіналу за 12 серпня 2018.
  47. ↑ Добробати вимагають виділити Іловайську трагедію в окреме провадження (ukr) . galinfo. 29 серпня 2017. Архів оригіналу за 12 серпня 2018.
  48. ↑ У Києві вшанували пам'ять загиблих в Іловайській трагедії воїнів. ВІДЕО+ФОТОрепортаж (ukr) . ЦЕНЗОР.НЕТ. 29 серпня 2017. Архів оригіналу за 12 серпня 2018.
  49. ↑ Валерия Кондратова (29 серпня 2017). "В ОКРУЖЕНИИ В ИЛОВАЙСКЕ НАМ ГОВОРИЛИ: ВЫ ПАНИКЕРЫ, ВСЕ ХОРОШО" (рос.). ЛІГА.net. Архів оригіналу за 4 березня 2019.
  50. ↑ «Фраза» (12 грудня 2017). Ветераны АТО договорились с международными инвесторами о передаче Украине инновационных технологий в области АПК (рос.). Фраза.юа. Архів оригіналу за 14 серпня 2018.
  51. ↑ В БЕРДЯНСКЕ РАССТРЕЛЯЛИ БЫВШЕГО АТОШНИКА С ПОЗЫВНЫМ "САРМАТ" (рос.). ТСН. 31 липня 2018. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  52. ↑ У Бердянську пострілом у спину вбили АТОшника "Сармата" (відео 18+) (ukr) . УНІАН. 31 липня 2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.
  53. ↑ Овсяннікова Юлія (15 грудня 2016). У столиці для дітей загиблих бійців АТО влаштували свято з нагоди Дня святого Миколая (ukr) . Укрінформ.
  54. ↑ В Україні починаються зйомки фільму про бої за Іловайськ (ukr) . ICTV. 14 серпня 2018. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  55. ↑ "Історія про добровольців": почалися масштабні зйомки фільму про Іловайську операцію (фото) (ukr) . РБК-УКРАЇНА. 15 серпня 2018. Архів оригіналу за 25 березня 2019.
  56. ↑ У КИЄВІ ЗНІМАЮТЬ ФІЛЬМ ПРО КРИВАВИЙ "ІЛОВАЙСЬКИЙ КОТЕЛ". СЕРЕД АКТОРІВ - УЧАСНИКИ ТИХ ПОДІЙ (ukr) . ТСН. 17 вересня 2018. Архів оригіналу за 4 січня 2019.
  57. ↑ ВІДЕО. У мережі з'явився трейлер художнього фільму про Іловайський котел. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 11 вересня 2019.
  58. ↑ Фільм «Іловайськ 2014»: краще один раз побачити. Новинарня, 30 серпня 2019
  59. ↑ Аліна Нікуліна. «Іловайськ 2014. Батальйон Донбас»: нешаблонне українське кіно. Телеканал 1+1, 30 серпня 2019
  60. ↑ Валерій Мирний. Не чужа земля. Рецензія на фільм Іловайськ 2014. Батальйон Донбас. nv.ua/ukr, 29 серпня 2019
  61. ↑ Ігор Кромф. Військова драма «здорової людини»: рецензія на фільм «Іловайськ 2014. Батальйон Донбас». Телеканал Прямий, 29 серпня 2019
  62. ↑ Юлія Потерянко. "Іловайськ 2014. Батальйон «Донбас»: Про війну і про людяність. Телеканал 112 30 серпня 2019
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костанчук_Тарас_Дмитрович&oldid=40682521