Коррієнтес (провінція)

провінція Аргентини

Корріє́нтес (ісп. Corrientes ісп. вимова: [koˈrjentes], досл. ‘течії’ або ‘потоки’; гуар. Taragui) — провінція Аргентини, розташована на північному сході країни. Межує з провінціями Санта-Фе і Чако (по річці Парана), Ентре-Ріос і Місьйонес, а також з Бразилією та Уругваєм (по річці Уругвай). Столиця провінції — місто Коррієнтес. Коррієнтес є єдиною двомовною провінцією Аргентини: з 2005 року офіційною мовою, окрім іспанської, є гуарані.

Коррієнтес
—  Провінція  —

ісп. Corrientes
гуар. Taragüí

Герб провінції Коррієнтес Прапор провінції Коррієнтес
Столиця Коррієнтес
Країна Аргентина Аргентина
Межує з: сусідні адмінодиниці
Ріу-Гранді-ду-Сул, Чако, Санта-Фе, Ентре-Ріос, Місьйонес, Ньєембуку, Місьйонес, Ітапуа, Артиґас, Сальто ?
Департаментів 25
Офіційна мова Іспанська
Населення (2010)
 - повне 993 338[1] (11-та)
 - густота 11,26 (10-та)
Етнікон Correntino
Площа
 - повна 88 199 км² (16-та)
Висота
 - максимальна
(Серро-Насареноd)
 - мінімальна 96 м
Часовий пояс UTC-3
ВВП 4,52 млрд. $ ]]
ІРЛП 0,809 (2010)[2]
Губернатор Рікардо Коломбі
Вебсайт corrientes.gov.ar
Код ISO 3166-2 AR-W
Провінція Коррієнтес на мапі Аргентини
Провінція Коррієнтес на мапі Аргентини

Провінція Коррієнтес на мапі Аргентини
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Коррієнтес

Географія

ред.

Провінція Коррієнтес знаходиться у природному регіоні аргентинська Месопотамія. Рельєф Коррієнтеса рівнинний, максимальна висота 229 м[3].

Клімат провінції здебільшого субтропічний, на півдні — помірний. Середня річна температура 21 °C. Опади рясні, 1400—1900 мм на рік. Переважають північні вітри, Памперо і Судестада.

На території Коррієнтеса знаходиться велика кількість озер і річок. Природні межі провінції утворюють річки Уругвай (на сході) і Парана (на заході і півночі). Низька висота місцевості сприяє сильним повеням. Водні ресурси провінції використовуються для добування електроенергії, зокрема на ГЕС Ясірета.

Історія

ред.

До приходу європейських колонізаторів землі, де зараз знаходиться провінція Коррієнтес, були заселені індіанцями гуарані і називалися Тарагуї.

1527 року Себастьян Кабот відкрив річку Парана, а 1528 року — річку Парагвай, таким чином ставши першим європейцем, що побував у Коррієнтесі.

Нинішня столиця провінції місто Коррієнтес було засновано Хуаном Торресом де Верою-і-Арагоном 3 квітня 1588 року.

Значний внесок у заселення місцевості внесли єзуїти, які засновували численні місії на північному сході провінції. Місіонерська робота єзуїтів сприяла покращенню рівня життя індіанців гуарані, які опинилися під захистом церкви, яка оберігала їх від зазіхань колоністів і бандейрантів. Відкликання єзуїтів з Америки спричинило різке зменшення населення Коррієнтеса та відхід частини його території до Бразилії.

З 16 грудня 1617 року Коррієнтес входив до губернаторства Ріо-де-ла-Плата. Королівським указом від 28 січня 1782 року Коррієнтес було віднесено до інтендантства Буенос-Айрес у складі віце-королівства Ріо-де-ла-Плата.

У Коррієнтесі було створений корпус міліції, який під час англійських вторгнень у 1806—1807 роках активно чинив опір загарбникам. 1 січня 1809 року корпус було розформовано.

1810 року провінція підтримала Травневу революцію і направила свого депутата до новоствореного парламенту. Водночас до Коррієнтеса прибули визвольні війська Мануеля Бельграно. 11 березня 1814 року відбулися перші вибори губернатора провінції, ним став Хуан Баутіста Мендес. 20 квітня було проголошено незалежність провінції і входження її до складу аргентинської федерації. 10 вересня 1814 року декретом уряду було створено провінції Ентре-Ріос і Коррієнтес та виведено їх з-під влади інтендантства Буенос-Айрес.

1820 року Франсіско Рамірес оголосив про незалежність Республіки Ентре-Ріос, до якої також увійшла територія сучасної провінції Коррієнтес, але держава проіснувала лише рік, до смерті засновника.

11 грудня 1821 року було затверджено першу конституцію провінції.

У 1830-1840-х роках відносини між Коррієнтесом і провінцією Буенос-Айрес, яка на той час була під владою Хуана Мануель де Росаса, були напруженими. Це призвело до того, що 1839 року губернатор Коррієнтеса приєднався до колишнього уругвайського президента Фруктуосо Рівери і розпочав військові дії проти Росаса. Після довгих боїв 3 лютого 1852 року Росаса було переможено у битві при Касеросі.

Під час війни Потрійного альянсу територія Коррієнтеса була окупована парагвайськими військами.

Остаточні кордони між провінціями Чако і Коррієнтес було встановлено 18 липня 1978 року[4].

Економіка

ред.

На відміну від більшості території Аргентини, у Коррієнтесі слабко розвинене скотарство через високі середньорічні температури і вбогі пасовища. Рослинництво розвинене краще і є однією з основ економіки провінції. Переважає вирощування цитрусових, тютюну, рису, мате, чаю і бавовнику. Також розвинена деревообробна промисловість на північному сході і в центрі, оскільки Коррієнтес є найбільш залісненою провінцією Аргентини. Ще однією важливою галуззю економіки є туризм.

Освіта

ред.
Освіта у провінції Коррієнтес (2009)[5]
Рівень Навчальних закладів Учнів Працівників
 Дошкільні 748 38 844 2 291
 - державні 676 32 045 1 722
 - приватні 72 6 799 569
 Початкові 930 157 189 10 252
 - державні 866 141 307 9 030
 - приватні 64 15 882 1 222
 Середні 237 99 171 5 235
 - державні 153 82 014 4 020
 - приватні 84 17 157 1 215
 Вищі[6] 49 22 674 836
 - державні 23 17 066 441
 - приватні 26 5 608 395

Адміністративно-територіальний поділ

ред.

Провінція Коррієнтес поділяється на 25 департаментів:

Мапа Департамент Населення (2010)[7] Площа Столиця
  Столичний 356.314 500 Коррієнтес
  Гойя 87.872 4.678 Гойя
  Санто-Томе 61.643 7.359 Санто-Томе
  Пасо-де-лос-Лібрес 47.782 4.700 Пасо-де-лос-Лібрес
  Мерседес 47.426 9.588 Мерседес
  Курусу-Кватья 44.071 8.911 Курусу-Кватья
  Белья-Віста 37.212 1.695 Белья-Віста
  Монте-Касерос 35.922 2.287 Монте-Касерос
  Ітусайнго 31.102 8.613 Ітусайнго
  Ескіна 30.747 3.723 Ескіна
  Лавальє 28.601 1.480 Санта-Лусія
  Саладас 22.128 1.907 Саладас
  Консепсьйон 20.845 5.008 Консепсьйон
  Сан-Роке 18.223 2.243 Сан-Роке
  Сан-Луїс-дель-Пальмар 17.812 2.385 Сан-Лїс-дель-Пальмар
  Емпедрадо 15.011 1.937 Емпедрадо
  Хенераль-Пас 14.403 1.954 Нуестра-Сеньйора-дель-Росаріо-де-Каа-Каті
  Сан-Косме 14.155 591 Сан-Косме
  Сан-Мартін 13.222 6.385 Ла-Крус
  Сан-Мігель 10.715 2.863 Сан-Мігель
  Мбурукуя 9.283 957 Мбурукуя
  Саусе 9.273 1.760 Саусе
  Ітаті 9.141 870 Ітаті
  Хенераль-Альвеар 8.001 1.954 Альвеар
  Берон-де-Астрада 2.434 810 Берон-де-Астрада

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 24 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2011. Процитовано 4 лютого 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 4 лютого 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. без урахування університетів
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 4 лютого 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)