Коронаційний сейм

Коронаційний сейм — Сейм Речі Посполитої, який передував коронації монархa.

Підтвердження Стефаном Баторієм на коронаційному сеймі 1576 року прав і привілеїв шляхти Речі Посполитої

Проводиться в Кракові (за винятком коронації у Варшаві Станіслава Августа Понятовського). На Сеймі кандидат в королі виконував всі документальні формальності, пов'язані з підготовкою його коронації. А головне, майбутній король повинен був підтвердити:

  • Генрихівські артикули, які вперше були подані сеймом 1573 р. на затвердження новообраному королю Генріху Валуа (Volumina legum. T. 2.— S 150—153). Складені вперше як установка, що окреслювала обсяг і компетенцію королівської влади; обумовлювали взаємозобов'язання пануючого і підданих — шляхти. Затверджені при коронації Стефана Баторія 1576 р. під час сходження на престол наступників Баторія підтверджувалися без змін.
  • Pacta conventa.

СеймиРедагувати

Початок міжкоролів'я Дати Елекційного сейму Найважливіші кандидати на корону Дата виборів короля Голоси
[1]
Обраний король Примітки
1 Елекція 7 липня 1572
(смерть короля Сиґизмунда Августа)
5 квітня – 20 травня 1573 11 травня 1573  
Генріх Валуа
Великий князь Литовський, Великий князь Руський, Великий князь Київський, Волинський, Подільський, Чернігівський, Сіверський, тощо (1573-1574).
2 Елекція 12 травня 1575
(Закінчення терміну для Генріка Валуа, щоб повернутися до Речі Посполитої)
з 8 листопада 1575 12 грудня 1575  
Максиміліан II Габсбург
Обраний королем, проте не був коронований
13 грудня 1575  
Анна Ягеллонка
Обрана на короля Польщі, Великого князя Литовського і Руського, а за чоловіка їй обрано Стефана Баторія
15 грудня 1575  
Стефан Баторій
Запекла виборча суперечка була вирішена на користь С. Баторія, завдяки його швидким діям та запізненю імператора Максиміліана ІІ. 6 квітня Баторій перетнув кордон Речі Посполитої. 1 травня 1576 р. єпископ Куявії Станіслав Карнковський повінчав Анну Ягеллонку та Стефана Баторія, а потім коронував пару
3 Елекція 12 грудня 1586
(Смерть короля Стефана Баторія)
з 30 червня 1587 19 серпня 1587  
Сигизмунд Ваза
Були подвійні вибори. Хоча на сеймі обрали Сигізмунда, йому була велика протидія з боку прихильників князя Зборовського та шляхти Великого князівства Литовського, що проголосили королем Габсбурга. 27 грудня 1587 р. Сигізмунд Ваза був коронований. 24 січня 1588 р. Ян Замойський розбив війська Максиміліана Габсбурга, спустошуючи польсько-сілезький кордон у битві під Бичиною. Врешті-решт, конфлікт закінчився на сеймі умиротворення (з 6 березня по 23 квітня 1589 р.), на якому прихильники Габсбурга присягнули на вірність королю Сигізмунду III.
22 серпня 1587  
Максиміліан III Габсбург
4 Елекція 30 квітня 1632
(Смерть короля Сигизмунда III)
з 27 вересня 1632 8 листопада 1632 3543  
Władysław IV Waza
З Ласки Божої король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Пруський, Мазовецький, Жемонтійський, Лівонський, Смоленський, Сіверський та Чернігівський, а також спадковий Король шведів, ґотів і венедів, обраний цар Московський
5 Елекція 20 травня 1648
(Смерть короля Владислава IV)
з 6 жовтня 1648
  • Сигизмунд Ракоці, син князя Симогородського
  • Ян Казимир Ваза, королевич Речі Посполитої
  • Кароль Фердинанд Ваза, королевич Речі Посполитої
20 листопада 1648 4352  
Ян ІІ Казимир Ваза
З Ласки Божої король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Пруссії, Мазовії, Жемонтійський, Лівонії, Смоленський, Київський, Волинський, Подільський, Сіверський та Чернігівський, а також спадковий король шведів, ґотів і венедів, Православний король
6 Елекція 16 вересня 1668
(Зречення короля Яна II Казимира)
з 2 травня 1669 19 червня 1669 11271  
Михайло Корибут Вишневецький
Божою Ласкою король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусії, Мазовецький, Жмудський, Інфлянський, Київський, Волинський, Смоленський, Подільський, Сіверський і Чернігівський.
7 Елекція 10 листопада 1673
(Смерть короля Михайла Корибута)
з 19 червня 1674 21 maja 1674 3450  
Іван III Собеський
З Божої ласки Захисник Віри, Його Православна Величність король Польщі, Великий князь Литовський, Великий князь Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Інфляндський, Київський, Волинський, Подільський, Смоленський, Сіверський і Чернігівський.
8 Елекція 17 червня 1696
(Смерть короля Івана III)
травень 1697 27 червня 1697  
Франсуа Людовік Бурбон
Франциска Людвіка обрала більшість шляхти та затвердили на короля Речі Посполити, Великого князя Литовського і Руського. Проте Саксонський курфюрст спрямував війська та окупував захід Речі Посполитої, підкупив частину знаті, а внаслідок невдалих дій французів (висадка флоту біля Ґданська), захопив владу в країні.

Титул Фрідріха: Божою Ласкою король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Київський, Волинський, Подільський, Підляський, Інфлянський, Смоленський, Сіверський, Чернігівський, курфюст князь Саксонський, князь електор та ін.

13641  
Август ІІ Веттін
9 Елекція Січень 1704
(Детронізація Августа II на Варшавській конференції)
липень 1704 12 липня 1704  
Станіслав І Лещинський
Вибори відбулись після детронізації Фрідріха Августа ІІ, через його промосковську політику під час Північної війни.

1709 року Фрідріх II, за допомогою Петра І, повернувся на трон Речі Посполитої.

10 Елекція 1 лютого 1733
(Смерть короля Августа ІІ)
серпень 1733 12 вересня 1733 11697  
Станіслав І Лещинський
Вибори Станіслава Лещинського, хоча й відбулись законно, не були прийняті Саксонією і Московією. Після проголошення результатів виборів короля Речі Посполітої відбулася збройна саксонсько-московська інтервенція та незаконні вибори, під час яких 5 жовтня під наглядом російського корпусу генерала Петра Лассі Август був проголошений королем. Це призвело до оголошення Францією війни Австрії, прихильниці саксонського курфюрста. Війна між коаліціями Франції, Іспанії та Баварії з коаліцією Австрії, Московії, Пруссії та Данії, відома як Війна за польську спадщину (1733-1735), закінчилася поразкою та зреченням С. Лещинського.
5 жовтня 1733 906[2]  
Август III Веттін
11 Елекція 5 жовтня 1763
(Смерть короля Августа III)
вересень 1764 12 вересня 1764 5320  
Станіслав ІІ Август Понятовський
Божою Ласкою і волею народу король Польщі, Захисник Віри, Великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Київський, Волинський, Подільський, Підляський, Інфлянтський, Смоленський, Сіверський, Чернігівський та ін.

Вибори відбувались під контролем військ Російської імперії

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Jerzy Dunin-Borkowski i Mieczysław Dunin-Wąsowicz, Elektorowie królów Władysława IV., Michała Korybuta, Stanisława Leszczyńskiego i spis stronników Augusta III. Lwów 1910, s. VI.
  2. Jerzy Dunin-Borkowski i Mieczysław Dunin-Wąsowicz, Elektorowie królów Władysława IV., Michała Korybuta, Stanisława Leszczyńskiego i spis stronników Augusta III. Lwów 1910, s. VI.