Людовик II Бурбон-Конде

Луї́ II де Бурбо́н, Принц Конде́, Людо́вик II де Бурбо́н, Принц Конде́ (фр. Louis de Bourbon, prince de Condé; 8 вересня 1621, Париж, Франція — 11 грудня 1686, Фонтенбло)[5][6], відомий під іменем Великого Конде (le Grand Condé) — принц крові, французький воєначальник та політичний діяч. Походив з молодшої гілки дому Бурбонів, що носили титул Принц Конде. Син Анрі де Бурбона, 3-ого принц Конде (1588—1646). Носив титул герцог д'Енгієн до 1646 року, тоді 4-й принц Конде. Крім титулу принца Конде, був також герцогом де Бурбон, де Монморансі, де Шатору, де Бельгард і де Фронсак, графом де Сансерр (1646—1686), графом де Шароле, пером Франції і першим принцом крові.

Людовик II Бурбон-Конде
фр. Louis II de Bourbon-Condé
Louis, Grand Condé.PNG
Народився 8 вересня 1621(1621-09-08)[1][2][…]
Париж, Королівство Франція
Помер 11 грудня 1686(1686-12-11)[1][2][…] (65 років)
Фонтенбло
Країна Royal Standard of the King of France.svg Франція[4]
Діяльність кондотьєр, військовослужбовець
Знання мов французька[1]
Учасник Тридцятирічна війна і Franco-Spanish War (1635–1659)d
Роки активності з 1643
Титул герцог
Військове звання генерал
Конфесія католицька церква
Рід Бурбони
Батько Henri, Prince of Condéd
Мати Charlotte Marguerite de Montmorencyd
Брати, сестри Арман де Бурбон і Анна Женев'єва де Бурбон-Конде
У шлюбі з Claire-Clémence de Maillé-Brézéd
Діти Генріх III Бурбон-Конде
Автограф Signature of Louis de Bourbon, Grand Condé at the marriage of his son in December 1663.png
Нагороди
кавалер ордена Святого Духа Knight of the Order of Saint-Michel
Arms of Henri de Conde.svg

Командувач армій Людовика XIII, потім Людовіка XIV. Найбільше прославився битвами при Рокруа (1643), Фріндланді (1644), Нордлінгені (1645)[7] та Лансі (1648), яка внесла вклад в завершення Тридцятилітньої війни[8].

Один з головних діячів Фронди. Спочатку, під час Парламентської Фронди, став на бік влади та очолював облогу Парижа. Після вступив у конфлікт з кардиналом Мазаріні, за що був ув'язнений. Очолив Фронду Принців, але був розбитий, перейшов на бік Іспанії у Франко-Іспанській війні (1635 по 1659). Після заключення Піренейського миру, повернувся на службу до Людовика XIV. Брав участь у Деволюційній та Голландській війнах[9].

В своєму замку Шантільї прожив до своєї смерті в 1686 році, в оточені родини, письменників, художників серед яких були Буало, Расін, Мольєр, Лабрює́р, Боссюе та інші.[5]

На його похоронах проголосив одну з своїх найвідоміших надгробних промов Жак Бенінь Боссюе.

Скульптор Куазевокс, портретний бюст принца Конде, ЛуврРедагувати

 
Скульптор Куазевокс, портрет Луї II де Бурбон-Конде, Принца де Конде. Бронзовий бюст. (Лувр)

Справжнім шедевром став бронзовий бюст принца Конде. Дуже вдалий полководець, Луї II Конде відрізнявся жорстокістю, блюзнірством, грубим поводженням навіть з близким оточенням. Він з тих антипатриотів, що обертав свою зброю проти своєї країни. Конде був прибічником Фронди, що воювала проти короля і кардинала Мазаріні. Це він спустошував північні області Франції, це він намагався створити самостійне князівство в своїх землях. Бурхливо проведена молодість, перебування у в'язниці і хвороба зробили його неприємним і антипатичним. Навіть після політичного примирення з королем і кардиналом, його на вісім років відсторонили від справ, бо не довіряли.

Перед скульптором стояло важке завдання створити репрезентативний портрет хворої (хворів на ревматизм) і неприємної, але небезпечної особи. Куазевокс гідно справився з завданням, висунувши на перший план розкішне вбрання Конде і блискучі засоби обробки бронзи. Це трохи затьмарило сміливо змальовану, правдиву і неприємну характеристику образу.

Жоден із портретів Луї ІІ Конде фарбами не передає усю складність характеру по-своєму скаліченої особи принца.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б RKDartists
  4. LIBRIS — 2012.
  5. а б Louis II de Bourbon, 4e prince de Condé | French general and prince. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 12 травня 2021. 
  6. Louis de Bourbon Condé (prince de, 1621-1686). data.bnf.fr (фр.). Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 12 травня 2021. 
  7. Конде Луи II Бурбон (Великий Конде). seddab.narod.ru. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 12 травня 2021. 
  8. Веджвуд С. В. (2012). Тридцатилетняя война (російська). Москва: ACT: Астрель: Полиграфиздат. с. 543. «А в августе 1648 года под Лансом вследствие некомпетентности, небрежности или невезения или вследствие всех трех причин он попал в капкан к герцогу Энгиенскому и лишился практически всей своей армии1. Для Фердинанда это был последний удар. Бавария потеряна, Прага осаждена, Леопольд разгромлен у Ланса. Фердинанд подчинился судьбе, согласился с предложенным религиозным урегулированием и подписанием мира.» 
  9. Luis II de Borbón-Condé | Real Academia de la Historia. dbe.rah.es. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2021. 

ЛітератураРедагувати

  • Desormeaux «Histoire de Louis de Bourbon» (П., 1766—68)