Шведська королівська академія наук

Шве́дська королі́вська акаде́мія нау́к (швед. Kungliga Vetenskapsakademien, KVA) — одна з королівських академій Швеції.

Шведська королівська академія наук
швед. Kungliga Vetenskapsakademien
Абревіатура KVA(швед.)
Тип академія наук
Swedish Royal Academiesd
будівля
національна академія наукd
Засновник Jonas Alströmerd
Андерс Юган фон Гепкен
Sten Carl Bielked
Карл Лінней
Mårten Triewaldd
Carl Wilhelm Cederhielmd
Засновано 2 червня 1739
Правовий статус academic districtd
Країна  Швеція
Штаб-квартира Frescatid (59°21′59″ пн. ш. 18°03′06″ сх. д. / 59.36638888891677368° пн. ш. 18.051666666694778485° сх. д. / 59.36638888891677368; 18.051666666694778485)
Членство Committee on Space Researchd[1]
Міжнаціональна Наукова Радаd[2]
Міжакадемічне партнерствоd[3]
Association of Learned and Professional Society Publishersd[4]
All European Academiesd[5]
Офіційні мови шведська
Дочірня(і)
організація(ї)
Абіску
Дохід 15 232 777 € (2020)
Вебсайт: kva.se

Мапа

CMNS: Шведська королівська академія наук у Вікісховищі
Будівля Шведської королівської академії наук

Загальний опис ред.

Академія — незалежна, неурядова наукова організація, яка підтримує науку, передусім природничі науки та математику. 2 червня 1739 року її заснували натураліст Карл Лінней, комерсант Юнас Альстремер, інженер-механік Мортен Трівальд, державні службовці Стен Карл Більке та Карл Вільгельм Седер'єльм, а також політик Андерс Юган фон Гепкен.[6]

Призначенням академії було зосереджуватися на практично корисних знаннях та публікувати матеріали шведською мовою для ознайомлення широких мас із академічними відкриттями, на противагу заснованому в 1719 році Королівському науковому товариству в Упсалі (швед. Kungliga Vetenskaps-Societeten i Uppsala), що публікувало свої праці латиною. Шведську королівську академію наук також навмисне розмістили в центрі торговельної діяльності — Стокгольмі, у якому, на відміну від Упсали, тоді ще не було університету. Академію влаштовано на зразок Лондонського королівського товариства та Французької академії наук в Парижі — установ, знаних декому із співзасновників. Виносить рішення про присудження Нобелівських премій з 1901 р. з фізики, хімії та з економіки (з 1969 р.).


Премії ред.

Комітети Академії присуджують такі міжнародні нагороди:

Академія присуджує також низку національних премій:[12]

  • Премія Горана Густафсона за дослідження в галузі хімії, математики, молекулярної біології, медицини та фізики
  • Премія Сьодерберга за дослідження в галузі економіки, юриспруденції або медицини
  • Премія Інгвара Ліндквіста для вчителів у галузях фізики, хімії, біології, математики та природничих наук
  • Премія Таге Ерландера "за дослідження в галузі природничих наук та технології" у чотирьох областях (фізика, хімія, технології та біологія)

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. https://cosparhq.cnes.fr/about/members/national-scientific-institutions/
  2. https://council.science/members/online-directory/
  3. https://www.interacademies.org/network/member-academies
  4. https://www.alpsp.org/membership-directory
  5. https://allea.org/members
  6. Історія. The Royal Swedish Academy of Sciences. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 18 жовтня 2009. 
  7. Nobel Prizes. The Royal Swedish Academy of Sciences. Архів оригіналу за 21 січня 2010. Процитовано 18 жовтня 2009. 
  8. Prize in Economic Sciences. The Royal Swedish Academy of Sciences. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 18 жовтня 2009. 
  9. Crafoord Prize. The Royal Swedish Academy of Sciences. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 18 жовтня 2009. 
  10. Rolf Schock Prizes. The Royal Swedish Academy of Sciences. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 18 жовтня 2009. 
  11. Gregori Aminoff Prize. The Royal Swedish Academy of Sciences. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 18 жовтня 2009. 
  12. National prizes. The Royal Swedish Academy of Sciences. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 18 жовтня 2007. 

Посилання ред.

Джерела ред.