Андерс Юган фон Гепкен (швед. Anders Johan von Höpken, 31 березня 1712, Стокгольм — 9 травня 1789, Стокгольм) — шведський політичний і державний діяч, син Даніеля Нікласа фон Гепкена, одного з головних опонентів Арвида Горна, і засновника партії «капелюхів».

Андерс Юган фон Гепкен
швед. Anders Johan von Höpken
Народився31 березня 1712(1712-03-31)[1][2][…]
Стокгольм, Швеція[1][2][…]
Помер9 травня 1789(1789-05-09)[1][2][…] (77 років)
Стокгольм, Швеція[1][2][…]
ПохованняSalems kyrkad[6]
Країна Швеція
Діяльністьполітик, державний діяч, державний службовець
Галузьполітика[7], державна служба[7] і наука[7]
Alma materУніверситет Уппсала
Знання мовшведська, латина[7] і німецька[7]
ЧленствоШведська королівська академія наук[8], Шведська академія[9], Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Шведська королівська музична академіяd
Magnum opusQ97577697?
Титулграф[d]
Посадаseat 1 of the Swedish Academyd[9], President of the Royal Office of Swedend, member of the Riksdag of the Estatesd, Риксрод і Риксрод
БатькоДаніель Ніклас фон Гепкен[1]
Матиbaroness Leonoora Lindhielmd[10]
Брати, сестриАрвід Ніклас фон Гепкенd[1] і Карл Фредрік фон Гепкенd
У шлюбі зVilhelmina Ribbing af Zernavad
ДітиFredrik Ulrik von Höpkend
Нагороди
орден Серафимів

Народився в родині Даніеля Нікласа фон Гепкена, що належав до шведського дворянського роду фон Гепкен, і баронеси Лінд'ельм.

Коли в 1738 році до влади прийшла партія «капелюхів», молодший Гепкен зайняв місце в секретному комітеті риксдагу, і під час російсько-шведської війни 1741-43 років був одним з двох затверджених переговірників з Російською імперією.

Найбільшого впливу досяг в 1746—1747 роках. Багато в чому завдяки його зусиллям була прийнята «національна декларація», в якій висловлювався протест проти спроб російського посла підпорядкувати своєму впливу кронпринца Адольфа Фредріка і уряд. Ця декларація відновила престиж партії «капелюхів», а також зміцнила антимосковські сили в Швеції.

У 1746 Андерс фон Гепкен став членом ріксрода. У 1751 році він змінив Карла Густава Тессина на посаді президента королівської канцелярії і контролював шведську зовнішню політику протягом наступних 9 років.

Попередник:
'
Шведська академія,
Крісло № 1

1786—1789
Наступник:
Нільс Філіп Юлленстульпе

Примітки

ред.