Корніївка (Броварський район)
Корні́ївка — село у Баришівській селищній громаді Броварського району Київської області. Населення — 1,1 тис. осіб.
| село Корніївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Броварський район |
| Громада | Баришівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA32060010110032436 |
| Основні дані | |
| Засноване | не пізніше 1666 |
| Населення | 1137 |
| Площа | 4,8 км² |
| Густота населення | 236,88 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07571 |
| Телефонний код | +380 4576 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°25′06″ пн. ш. 31°27′12″ сх. д. / 50.41833° пн. ш. 31.45333° сх. д.Координати: 50°25′06″ пн. ш. 31°27′12″ сх. д. / 50.41833° пн. ш. 31.45333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
106 м |
| Водойми | річки Бакумівка й Сухоберезиця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07560, Київська обл., Баришівський р-н, c.Корніївка, вул.Бовищанська,319 |
| Карта | |
  Корніївка | |
 Корніївка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
У центрі села розташований пам'ятник воїнам загиблим у Другій світовій війні
Історія ред.
У переписній книзі Малоросійського приказу (1666) згадується село Корнѣево. У ньому було 13 дворів: у 11 дворах було 17 волів та 7 коней, 1 двір був "ґрунтовим" (без орної худоби), 1 двір — "бобильським" (без землі). Усіх 13 чоловіків названо поіменно.[1]
З 1756 року є церква св.Миколая[2]
є на мапі 1787 року[3]
Село постраждало від Голодомору 1932-1933 років, геноциду, проведеного радянською владою. За вцілілими архівними даними з 14 серпня 1933 року по 19 грудня 1933 року в селі померло 20 жителів, з них 4 дитини. Очевидці Голодомору – старожили села свідчать, що протягом 1932-33 років у Корніївці померло від голоду більше сотні жителів[4].
До 12 червня 2020 року було центром Корніївської сільської ради.
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 524 особи, з яких 219 чоловіків та 305 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1104 особи.[6]
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,21 % |
| російська | 0,79 % |
Примітки ред.
- ↑ Переписні книги 1666 року [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.] / Приготував до друку і зредагував В. О. Романовський. Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія. — Київ, 1933, с. 335.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 23 вересня 2021.
- ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Процитовано 23 вересня 2021.
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київська область. — «Буква», 2008. - с. 40
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
Посилання ред.
- облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з квітня 2019]
|
Це незавершена стаття з географії Баришівського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |