«Корне́т» (Індекс ГРАУ — 9К135, по класифікації МО США і НАТО: AT-14 Spriggan) — протитанковий ракетний комплекс розробки Тульського КБ Приладобудування. Розроблений на базі комплексу танкового керованого озброєння «Рефлекс», зберігши основні його компонувальні рішення. Призначений для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. Модифікація ПТРК «Корнет-Д» може вражати й повітряні цілі.

9К135 «Корнет»
AT-14 Spriggan
ПТРК 9К135 Корнет-Э
ПТРК 9К135 Корнет-Э
Тип ПТКР
Історія використання
На озброєнні 1998[1]
Оператори Росія Росія,
Сирія Сирія
Україна Україна,
Туреччина Туреччина,
Греція Греція,
Алжир Алжир,
Перу Перу,
Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар
Історія виробництва
Розробник КБП
Розроблено 1988—1998[1]
Виробник ПТКР: ЗіД
ПУ: ВМЗ
Виготовлена
кількість
35 000[2]
Варіанти Корнет-Е
Характеристики
Дальність вогню
Ефективна 100-5500 м

Commons-logo.svg Корнет (ПТРК) у Вікісховищі

Основна відмінність від попередніх ПТРК «Фагот», «Конкурс» та «Метис» — в системі наведення. Якщо управління ПТКР останніх здійснювалося по дротах, то ПТКР «Корнета» наводиться по лазерному променю.

ОписРедагувати

Ракета виконана по аеродинамічній схемі «качка», два керма, що розкриваються з ніш розміщені в її передньому відсіку, там же знаходиться лідируючий заряд тандемної кумулятивної бойової частини (БЧ) і вузли повітряно-динамічного приводу рулів з лобовим повітрязаборником. У середній частині ракети розміщено твердопаливний двигун з двома кососкерованими соплами, за ним розташована основна кумулятивна БЧ. У хвостовому відсіку ракети встановлені елементи системи управління ракетою, включаючи фотоприймач лазерного випромінювання, також на хвостовій частині корпуса закріплені чотири розкладних тонких сталевих крила, що розкриваються після виходу ракети з транспортно-пускового контейнера (ТПК) під дією сил пружності матеріалу крил. Крила розташовані під кутом 45° відносно рулів. ПТКР разом з вибивним зарядом розміщуються в герметичному ТПК мають відкидні кришки і ручку. Корпус ракети і складні рулі — металеві, матеріал ТПК — пластик. Термін зберігання ракети в ТПК без проведення регламентних перевірок — 10 років.

ПТКР 9М133 оснащена тандемною кумулятивною бойовою частиною, основна бойова частина розташована позаду ракетного двигуна для забезпечення необхідної фокусної відстані при формуванні кумулятивного струменя. З цією ж метою корпус твердопаливного ракетного двигуна виконаний у кільцеподібній формі з порожнистим центральним каналом для проходження крізь нього високошвидкісного струменя.

Крім кумулятивної бойової частини можливо спорядження ракет термобарічною бойовою частиною (9М133Ф) для ураження різних інженерних споруд і вогневих точок.

Пускова установка ракет 9П163М-1 розміщена на триножному верстаті і містить у собі приціл, здатний працювати в оптичному і інфрачервоному режимах, оптичний лазерний пристрій і апаратуру системи наведення і керування польотом ракети.

Крім піхотної установки, «Корнет» включений до складу комплексу озброєння «Корнет-Т» на шасі БМП-3 призначений для заміни застарілих ПТРК «Конкурс» і «Штурм-С». Бойова машина на шасі БМП-3 9П162 (об'єкт 699) має висувну пускову установку 9П163М-1 з двома ракетами 9М133, яка ховається в корпус в похідному положенні, та автомат заряджання з магазином на 16 ракет (12 ракет в контейнерах, 4 в ложементах). Система дещо подібна до системи «Хризантема»[3][4]. Система наведення 9П163М-1 дозволяє одночасний пуск двох ракет керованих за різними лазерними каналами.

Тульським КБ Приладобудування також була запропонована автоматизована ПУ 9П163-2 «Квартет» з чотирма ракетами в контейнерах і електромеханічними приводами на базі легкого шасі[5][6].

Траєкторія польоту ракети — спіраль.

Тактико-технічні характеристикиРедагувати

  • Максимальна дальність стрільби:
    • Вдень — 5500 м
    • Вночі — 3500 м
  • Мінімальна дальність стрільби: 100 м
  • Максимальна флангова швидкість цілі: 70 км/год
  • Система управління: напівавтоматична, по променю лазера
  • Калібр ракети: 152 мм
  • Довжина ракети: 1200 мм
  • Максимальний розмах крила: 460 мм
  • Маса:
    • Транспортно-пусковий контейнер з ракетою: 29 кг
    • Ракета : 26 кг
    • Маса БЧ: 7 кг
  • Бойові частини:
    • Тандемна кумулятивна :
      • Маса ВР: 4,6 кг
      • Бронепробивність: 1200 мм гомогенної броні за ДЗ.
      • Пробивність бетонного моноліту: не менше 3000 мм
    • Термобарична
  • Тип двигуна: РДТП
  • Тепловізійний приціл 1ПН-79 «Метис-2»:
    • Маса: 11 кг
    • Дальність виявлення/стрільби цілі вночі: до 4500 м
    • Дальність розпізнавання цілі: 2500 м
  • Штатна бойова обслуга: 2 чол.
  • Маса переносної ПУ 9П163М-1 (на тринозі): 26 кг
    • Час переведення з похідного положення в бойове: менше 1 хв.
  • Маса вбудовуваної ПУ 9П163М-2 «Квартет»: 60 кг (за іншими даними — 48)
  • Готовність до пуску, після виявлення цілі: 1 — 2 с
  • Бойова скорострільність: 2 — 3 постр/хв
  • Час перезарядження ПУ: 30 с
  • Кути наведення ПУ 9П163М-1/9П163М-2:
    • По горизонталі: 360/180°
    • По вертикалі: від −5° до +20°/-10° до +15°
  • Температурний діапазон бойового застосування:
    • «Корнет» від −50° до +50° С
    • «Корнет-Э» від −20 ° до +60 ° С
  • Висота бойового застосування над рівнем моря: до 4500 м
  • СКО 0.3 м[7]

Бойове застосуванняРедагувати

Арабо-ізраїльський конфліктРедагувати

ПТРК «Корнет-Э» (експортний варіант) брав участь у бойових діях між армією Ізраїлю та угрупованням Хезболла на півдні Лівану в 2006[8]. Кілька ПУ і невикористані ракети були захоплені ізраїльською армією[9]. До ліванських бойовиків він потрапив можливо з Сирії, куди система постачалась офіційно.

Згідно зі звітом ізраїльської армії, в цьому конфлікті 46 танків «Меркава» отримали різні пошкодження від вогню противника (всіма видами впливу)[10]. У 24 випадках була пробита броня, в 3 з цих випадків здетонував боєкомплект. Безповоротні втрати від ракет всіх типів, включаючи «Корнет-Э», склали лише 3 танки (по одному «Меркава-2», «Меркава-3» і «Меркава−4»)[11].

Кілька ПТРК «Корнет» потрапили в Ізраїльський Національний інститут з вивчення боєприпасів інженерних військ армії оборони Ізраїлю[12].

За заявами ізраїльської влади, 7 квітня 2011 під час обстрілу ізраїльського шкільного автобуса бойовики ХАМАС застосували ПТРК «Корнет», що призвело до дипломатичного скандалу між Ізраїлем і Росією[13].

28 січня 2015 року щонайменше 3 протитанкових ракети комплексу «Корнет» були випущені з території Лівану по ізраїльському військовому всюдиходу та селищу. В результаті 2 військовослужбовці загинули[14] і 7 отримали поранення, включно з цивільними особами[15].

Російсько-українська війнаРедагувати

Невстановлена кількість ПТРК «Корнет» знаходились на озброєні російських терористів[16]. Українські військові знаходили на полишених позиціях російських терористів використані транспортно-пускові контейнери від ракет 9М133 ПТРК «Корнет» з відповідним маркуванням (ракети 9М133 та її кумулятивної бойової частини 9Н156-1). Окрім того, українські військові знаходили уламки від ракет «Корнет» 2009 року випуску після обстрілів з боку терористів[17]. Зокрема, цими ракетами були обстріляні блокпости українських силовиків поблизу міста Щастя[18].

А в квітні 2015 року був обстріляний взводний опорний пункт, на якому тоді несли службу представники «афганської роти» 24 штурмового батальйону ЗС України «Айдар» поблизу населеного пункту Жолобок ракетами з термобаричною бойовою частиною[19]. Поблизу блокпосту були знайдені рештки бойової частини 9М113Ф-1, виготовленої в 2012 році[20]. 23 квітня, представники Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального штабу Збройних Сил України надали представникам Київської асоціації військових аташе в України чергові докази застосування на території Луганської та Донецької областей зброї російського виробництва — знайдені рештки ракет[21].

Під час повномасштабного російського вторгнення в 2022 році певна кількість російських ПТРК була захоплена українськими військовими. В липні 2022 року бійці 98-го батальйону тероборони «Азов» Дніпро повідомили, що з російського ПТРК 9К129 «Корнет» було уражено БМП окупантів[22].

Громадянська війна в СиріїРедагувати

В бойових діях проти бойовиків ІДІЛ танки Леопард 2 зі складу збройних сил Туреччини зазнали перших великих втрати. До того, навіть в Косово та Афганістані Леопард 2 не зазнавали на стільки істотних ушкоджень. Так, наприклад, один канадський Леопард 2 підірвався на міні Талібану в Афганістані, проте екіпаж вижив[23].

В грудні 2016 року, в ході операції «Щит Євфрату» Туреччина направила до півночі Сирії танки Leopard 2A4, які брали участь в боях за місто Аль-Баб. Відомо, що бойовикам Ісламської держави вдалось вразити із протитанкових ракетних комплексів щонайменше 3 танки до 14 грудня 2016 року[24].

Станом на 12 січня 2017 року турецькі військові втратили до 10 танків Леопард 2A4 в боях за місто Аль-Баб. І хоча дані про втрати офіційно не підтверджені, експертна спільнота припускає, що вони можуть точно відображати реальність. Із 10 втрачених танків, шестеро були знищені ПТРК «Корнет»[23].

МодифікаціїРедагувати

 
ГАЗ «Тигр» з двома пусковими установками Корнет-ЕМ на виставці, 2012 рік
 
ГАЗ «Тигр» з двома пусковими установками Корнет-Д на військовому параді в Москві, 2015 рік
  • Корнет-Е — експортна модифікація комплексу Корнет.
  • Корнет-Д — модернізована версія комплексу Корнет (дальність стрільби — 10 км, бронепробивність 1100—1300 мм)[25].
  • Корнет-ЕМ — експортна версія комплексу Корнет-Д[26].
  • Корнет-Т — самохідна пускова установка — бойова машина 9П162 на базі шасі БМП-3 («об'єкт 699»).

Також Іран налагодив виробництво піратської копії комплексу Корнет-Э під назвою Dehlaviyeh (Дехлавієх)[27].

Також створена перспективна бойова машина на основі бронеавтомобіля ГАЗ «Тигр» шляхом встановлення двох автоматичних пускових установок з прицільними системами на 4 контейнера з ПТРК кожна. За вимогою замовника, можливе встановлення однієї пускової установки на 4 ракети. Боєкомплект комплексу — 8 готових до бою ПТРК, всього система має 16 ПТРК. Час переведення з похідного положення в бойове — 7 секунд[28][29].

В листопаді 2018 року китайська компанія Norinco представила модульний ПТРК, який за зовнішнім виглядом та характеристиками істотно схожий на ПТРК «Корнет»[30].

ОператориРедагувати

Станом на серпень 2009 було продано 35 000 одиниць ПТКР «Корнет»[2].

  •   Росія — близько 750 ПТКР «Корнет», станом на 2009[2].
  •   Азербайджан — близько 100 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2009 по 2010 роки[31].
  •   Алжир — поставлено 216 ПТКР для БМП-2М з 2007 по 2009 на загальну суму 50 млн доларів[32]. За іншими даними, близько 3000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2006 по 2010 роки[31].
  •   Греція — 196 ПУ 9П196 «Корнет-Е» малося на озброєнні Сухопутних військ, станом на 2010[33]. Постачання здійснювалося в два етапи, за контрактом укладеним з Рособоронекспортом в 2001 році на 278 ПТРК[34].
  •   Еритрея — 80 одиниць 9М133 поставлено з Росії в 2005 , загальна сума контракту — 170 тис. дол.[31]
  •   Індія — більше 250 пускових установок 9П196 «Корнет-Е» і близько 3000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2003 по 2006 роки[31].
  •   Йорданія — 200 пускових установок і 2000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2009 по 2010 роки[31].
  •   Кот-д'Івуар — деяка кількість ПТРК «Корнет-Е», за станом на 2010[35].
  •   Ліван — кількість і статус невідомі[36]
  •   Перу — 244 ПТКР та 24 ПУ «Корнет-Е», за станом на 2010[37] укладений контракт у 2008 році на суму 23 млн дол.[38]
  •   Сирія — 1000 ПТРК, станом на 2010[39]. Контракт на поставку виконаний в 1990-ті роки на суму 65 млн дол.[40]
  •   Туреччина — 80 ПТРК «Корнет-Е» знаходилося на озброєнні Сухопутних військ, станом на 2010[41], в тому числі, до 800 ракет — поставлених у 2009 році за контрактом укладеним з Рособоронекспортом у 2008 році[42] контракт вартістю 70 млн дол.[43]
  •   Україна —певна кількість захоплена під час Російського вторгнення в Україну[44].
Воєнізовані організації
  • Хезболла — повідомлялося про наявність ПТРК «Корнет-Е» у цій організації[45]. Під час Другої Ліванської війни бойовики «Хізбаллах» використовували «Корнети» для боротьби з ізраїльською бронетехнікою.
  • Хамас[46][47]
  • Палестинський Ісламський джихад — 21 листпоада 2012 року організація оприлюднила відео, на якому показаний комплекс 9К133 «Корнет» та оператор-жінка. Угрупування заявило, що використало комплекс для ураження ізраїльської піхоти 20 листопада в регіоні Ешкол на півдні Ізраїлю[48].
  • Фронт визволення Палестини — заявив, що використав комплекс Корнет для ураження машини Армії оборони Ізраїлю 10 листопада 2012 р поблизу пропускного пункту Карні.
  • Російські терористи — невстановлена кількість ПТРК перебувала на озброєнні російських терористів під час Війни на сході України[16].
Потенційні

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б КБП, Новости. Архів оригіналу за 16 серпня 2012. Процитовано 29 листопада 2012. 
  2. а б в КБП, Новости [Архівовано 23 жовтня 2010 у Wayback Machine.] Оф. сайт КБ Приборостроения
  3. В войска начали поступать противотанковые комплексы «Корнет-Т» на базе БМП-3. Военный Обозреватель. 4 грудня 2013. 
  4. Kornet E Laser Guided Anti-Tank Missile. Defence Update. 26 липня 2006. Архів оригіналу за 5 липня 2008. Процитовано 17 листопада 2008. 
  5. KVARTET SYSTEM WITH KORNET-E ANTITANK MISSILES. KBP Instrument Design Bureau. 2008. Архів оригіналу за 1 листопада 2008. Процитовано 17 листопада 2008. 
  6. ПТРК «КОРНЕТ». BTVT.NAROD.RU. Процитовано 5 травня 2015. 
  7. КБП, Новости. Архів оригіналу за 16 серпня 2012. Процитовано 29 листопада 2012. 
  8. Kornet ATGMs captured in Ghandouriyeh. Center for Special Studies. 
  9. Противотанковое оружие «Хизбаллы»: трофеи Второй Ливанской войны. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 9 грудня 2012. 
  10. Ливанська радіостанція «Ан-Нур», що належить Хезболла, з посиланням на якийсь американську доповідь, поширену в дипломатичних колах, заявила, що втрати Ізраїлю сильно занижено, і під час бойових дій втрачено 164 танка. [1] [2][недоступне посилання з квітня 2019] [3]
  11. Олег Грановский (12.02.2010). Потери бронетанковой техники во Второй Ливанской войне. War Online. Архів оригіналу за 25.04.2015. Процитовано 09.12.2012. 
  12. [4] [Архівовано 22 жовтня 2010 у Wayback Machine.] Фрагмент Ізраїльських новин (2-го каналу), у якому розповідають про Національний інститут з вивчення боєприпасів. 1:49 видна пускова установка ракети «Корнет»
  13. Израиль выразил протест России из-за ракет «Корнет»
  14. Опубликованы имена двух военнослужащих, погибших во время обстрела из Ливана. NEWSru.co.il. 28 января 2015 года. 
  15. Пресс-служба ЦАХАЛа: боевики «Хизбаллы» обстреляли джипы ракетами «Корнет». NEWSru.co.il. 28 января 2015. 
  16. а б Ivan Kochin, Michael Smallwood (3 квітня 2015). Further evidence of 9K135 Kornet ATGWs found in Ukraine. ARES. 
  17. Maria Tsvwtkova, Aleksandar Vasovich (23 октября 2014). Exclusive: Charred tanks in Ukraine point to Russian involvement (англ.). Reuters. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 квітня 2015. 
  18. А. Тарасенко (19 березня 2015). "Корнеты" против танков ВСУ. 
  19. Игорь Гурчик (21 квітня 2015). А ещё мы передали в минобороны. 
  20. А. Тарасенко (23 квітня 2015). Новые модификации «Корнетов» в зоне конфликта на востоке Украины. 
  21. Представникам Київської асоціації військових аташе надано чергові докази застосування на території України зброї виробництва РФ. Міністерство оборони України. 23 квітня 2015. 
  22. Бійці України застосували по окупантах російський ПТРК “Корнет”. Мілітарний. 17 липня 2022. 
  23. а б Gerhard Hegmann (12.01.2017). Leopard-2-Verluste in Syrien IS-Kämpfer zerstören den deutschen Panzer-Mythos. Die Welt. 
  24. Two Turkish Leopard-2 main battle tanks were destroyed in Syria. Defence blog. 14 dec 2016. 
  25. Комплекс Корнет-Д / Корнет-ЭМ. Сайт militaryrussia.ru. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 15 жовтня 2011. 
  26. На авиасалоне МАКС-2011 КБП впервые представит ПТРК «Корнет-ЭМ»
  27. Іран почав піратське виробництво російських ПТРК «Корнет». Військова панорама. 12 липня 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 листопада 2012. 
  28. Олег Корякин (27.03.2015). Бронемашины "Тигр" оснастят комплексами "Корнет-Д" к Параду Победы. Русское Оружие. 
  29. Комплекс Корнет-Д / Корнет-ЭМ. Military Russia. 17.08.2011. Архів оригіналу за 20.02.2012. Процитовано 30.11.2012. 
  30. Dylan Malyasov (2 листопада 2018). China copied Russian Kornet tank-killer missiles. Defence Blog. 
  31. а б в г д Stockholm Internation Peace Research Institute — Arms Transfers Database
  32. http://www.armstrade.org/files/obrazec_glava5_2.pdf [Архівовано 13 січня 2012 у Wayback Machine.] .с. 9
  33. Military Balance 2010, С. 137
  34. Military Balance 2007, С. 181
  35. Military Balance 2010, с. 302
  36. Bombs Away — By Peter Bouckaert | Foreign Policy
  37. Military Balance 2010, с 92
  38. Россия является лидером на рынке вооружений Перу — ЦАМТО — ВПК.name
  39. Military Balance 2010, с. 272
  40. http://www.roe.ru/news/lenty/lenta_08_08_21.html[недоступне посилання з квітня 2019]
  41. Military Balance 2010, с. 165
  42. Military Balance 2009, с. 200
  43. WARTIME:: Турция купит российские противотанковые комплексы «Корнет — Э» на сумму 70 млн. USD
  44. Бійці України застосували по окупантах російський ПТРК “Корнет”. Мілітарний. Процитовано 3 серпня 2022. 
  45. Military Balance 2007, с. 211
  46. Ракета "Корнет" российского производства - в аресенале ХАМАС. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2011. 
  47. הרמטכ"ל: לראשונה חדר לטנק בעזה טיל "קורנט". Процитовано 21 квітня 2011. [недоступне посилання]
  48. Jeremy Binnie. PIJ Releases Kornet ATGM video // Jane's Defense Weekly. — Вип. 28 листопада 2012. — С. 16.
  49. Saudi Arabia Signs Agreement With Russia To Buy S-400 Air Defence System, Other Weapons. Defense World Net. 5 жовтня 2017. 

ПосиланняРедагувати