Користувач:EvergreenForrrest/Каскара

Каскара - одноручний меч, поширений на території Судану, Чаду та Еритреї. Був поширеним в ХVI столітті, але використовувався й протягом ХІХ століття ^[1].

Опис

Лезо

Каскара, лезо меча

Меч має пряме двостороннє лезо. Довжина леза близько 90 сантиметрів. Ззовні каскара нагадує європейський палаш. Краї леза йдуть паралельно один одному, утворюючи вістря на кінці ^[2]. На лезах зустрічається так званий дол. ^[3]. На лезі також зустрічаються гравірування у вигляді різноманітних клятв, а також віршів із Корану ^[4].

Ефес

Зазвичай, ефес має дерев’яну серцевину, покриту іншим матеріалом, в яку вмонтовано хвостик леза ^[5]. Меч має пряму гарду, що дає ефесу вигляд хреста. Короткі заглушки утворюють насадку для ручки та інші частини, які розташовані паралельно лезу ^[6]. Навершя дископодібне.

Піхви

Піхви складаються із двох дерев'яних пластин, зашитих у шкіру тварини. Мають розширення на кінці. Шкіряний чохол складається з трьох частин. Дві дірки між шматками шкіри — місця кріплення обоймиці у вигляді двох потовщень із залізними кільцями. До залізних кілець кріпилися ремені портупеї для того, щоб носити меч на плечі або через плече. Піхви мечів зазвичай зроблені зі шкіри, пофарбованої в бурий колір. Іноді вони прикрашені шкірою крокодила, або ящірки ^[7].

Географія поширення та використання

Використання меча типу каскара було росповсюджене в таких країнах, як Судан, Чад та Еритрея. Меч використовувався однією рукою, зазвичай як ріжуча зброя. Меч носився на плечі або через плече. Під час пересування на верблюдах він висів на сідлі ^[8].

Воїни беджа на верблюдах

Використовувся найчастіше заможними людьми. Більша частина воїнів, які не мали достатньо коштів, використовували списи та сокири, каскара ж була певною ознакою привілейованого стану.

Воїн союзу племен беджа тримає каскару

Воїни племені хадендова з мечами типу каскара

Історія

Походження

В ХІХ столітті існувала теорія, що каскара походить від мечів хрестоносців, оскільки нагадує типовий європейський меч через свою форму. Більш вірогідно, що каскара походить від прямих мечів, які використовувалися арабськими воїнами в VIII ст. ^[9]. Також існує теорія, що мечі були привезені першими суданськими паломниками, коли вони поверталися з Мекки ^[10].

Леза мечів переважно виготовляли в кузнях Золінгена в Німеччині, Толедо в Іспанії, та Беллуно в Італії з ХVІ по ХІХ ст. В ХІХ ст. що більшість лез, які потрапляли на територію Західної Сахари та Судану, проводилися в Золінгені. З Європи леза доставлялися до середземноморських портів Тунісу, Марокко, Триполі та Александрію, звідки по караванних шляхах через Сахару вони потрапляли в Судан.

Інший шлях пролягав через порти на атлантичному узбережжі Марокко та Мавританії. У Кано (Північна Нігерія), в Ель-Фаширі(Дарфур), Тімбукту (Малі) для цих лез робили ефеси, піхви, наносили на клинки коранічні написи ^[11].

Повстання Махді

Під час Повстання Махді (1881–1899) каскара була важливим символом для послідовників Мухаммеда Ахмада. Він використовував меч і спис, які були традиційною зброєю. Махдисти і ефіопи у битві при Галлабаті (1889 р.) ще користувалися каскарами. Надалі меч втрачає своє бойове значення ^[12].

XX-XXІ ст.

У сільських районах Дарфура каскара залишається частиною традиційного чоловічого костюму. В східному Судані його носили чоловіки племінного союзу беджа. Також до сих пір існують танці з мечами, стилізована демонстрація бойових навиків ^[13].

Чоловіки з союзу племен беджа танцюють з мечем типу каскара

Використані веб-сервіси

Kaskara Broadswords of Sudanic Africa

Каскара

Джерела

↑ Wills, Chuck (2006), Weaponry: An Illustrated History, Irvington (NY), Hylas Publishing, ISBN 9781592581276, pp. 90–91.
↑ [1] Anderson, J., Abdelrahman Ali Mohamed, Amani Nureldaim Mohamed and Elghazafi Yousif Eshag. Royal Regalia: a sword of the last Sultan of Darfur, Ali Dina, p. 161.
↑ [2] Hunley: The Social Economics of Small Craft Production, 1984, p. 40.
↑ [3] Німецька вікіпедія: каскара
↑ Anderson, J., Abdelrahman Ali Mohamed, Amani Nureldaim Mohamed and Elghazafi Yousif Eshag. Royal Regalia: a sword of the last Sultan of Darfur, Ali Dina, p. 162
↑ [4] Hunley: The Social Economics of Small Craft Production, 1984, p. 40.
↑ [5] Крол А. А. Меч «каскара» из этнографической коллекции В. Ф. Машкова в фондах Музея антропологии МГУ имени М. В. Ломоносова, 2015 г., с. 110
↑ [6] Hunley: The Social Economics of Small Craft Production, 1984, p. 34
↑ Spring: African arms and armor, 1993, S. 42
↑ Spring: African Art in Detail, 2009, S. 106
↑ [7] Крол А. А. Меч «каскара» из этнографической коллекции В. Ф. Машкова в фондах Музея антропологии МГУ имени М. В. Ломоносова, 2015 г., с. 111-112
↑ [8] Німецька вікіпедія: каскара
↑ [9] Німецька вікіпедія: каскара

[1] Wills, Chuck (2006), Weaponry: An Illustrated History, Irvington (NY), Hylas Publishing, ISBN 9781592581276, pp. 90–91.

[2] [1] Anderson, J., Abdelrahman Ali Mohamed, Amani Nureldaim Mohamed and Elghazafi Yousif Eshag. Royal Regalia: a sword of the last Sultan of Darfur, Ali Dina, p. 161.

[3] [2] Hunley: The Social Economics of Small Craft Production, 1984, p. 40.

[4] [3] Німецька вікіпедія: каскара

[test-5] Anderson, J., Abdelrahman Ali Mohamed, Amani Nureldaim Mohamed and Elghazafi Yousif Eshag. Royal Regalia: a sword of the last Sultan of Darfur, Ali Dina, p. 162

[6] [4] Hunley: The Social Economics of Small Craft Production, 1984, p. 40.

[7] [5] Крол А. А. Меч «каскара» из этнографической коллекции В. Ф. Машкова в фондах Музея антропологии МГУ имени М. В. Ломоносова, 2015 г., с. 110

[8] [6] Hunley: The Social Economics of Small Craft Production, 1984, p. 34

[9] Spring: African arms and armor, 1993, S. 42

[10] Spring: African Art in Detail, 2009, S. 106

[11] [7] Крол А. А. Меч «каскара» из этнографической коллекции В. Ф. Машкова в фондах Музея антропологии МГУ имени М. В. Ломоносова, 2015 г., с. 111-112

[12] [8] Німецька вікіпедія: каскара

[13] [9] Німецька вікіпедія: каскара

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]