Відкрити головне меню

Палаш (угор. pallos, пол. Palasz, нім. Pallasch, від тур. pala — меч, кинджал[1]) — рублячо-колюча довгоклинкова зброя з прямим клинком півторабічного заточення (рідше двосічним або однолезовим) широким до кінця зі складним ефесом. Перехідна форма від меча до шаблі.

Палаш став наступним етапом розвитку меча, більш пристосованим до швидких маневрених сутичок. Полегшення клинка відбулося за рахунок відмови від другого леза, також зазнало модифікації, більшого нахилу у бік рублячої частини, руків'я. На озброєнні руського війська з'явився наприкінці X-поч. XI ст.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. «Палаш». Военно-энциклопедический словарь. Москва, 1984 г. (рос.)

ЛітератураРедагувати

Бережинський В. Г. Мілітарія Київської Русі — К.: «Стародавній Світ», 2014. — 370 с. (83-88 с.) ISBN 978-966-2606-23-6.