Відкрити головне меню

Загальна характеристикаРедагувати

Китай – країна багата на різноманітні корисні копалини. На території Китаю є великі запаси алюмінію, сурми, міді, олова, титану, вольфраму, цинку. Але мало запасів кадмію, кобальту, платини, алмазів (табл. 1).

Таблиця 1. – Основні корисні копалини Китаю станом на 1998-1999 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Метали платинової групи, т

200

 

0,7 г/т

 

Алмази, млн кар.

-природних

-ювелірних

 

 

5

0,2

 

 

0,4

 

Боксити, млн т

бл. 450-750

1420

61 (Al2O3)

2,7

Барит, тис. т

35000

150000

90 (BaSO4)

10,3

Берилій, тис. т

41

99

0,2 (ВеО)

18

Вольфрам, тис. т

920

1300

0,4 (WO3)

35

Залізні руди, млрд т

16 (на 2009)

16 (на 2009)

33 (Fe)

5,2

Золото, т

1000

2500

1,3- 3,8 г/т

2

Калійні солі, млн т (в перерахунку на К2О)

320

396

1,5 (К2О)

4,2

Кобальт, тис. т

120

320

0,04 (Со)

2,2

Марганцеві руди, млн т

150

340

23 (Mn)

4,2

Мідь, тис. т

38000

56200

0,87 (Cu)

5,7

Молібден, тис. т

500

1220

0,017 – 0,108

5,6

Нафта, млн т

4662

 

 

3,4

Нікель, тис. т

3700

7350

1,5 (Ni)

7,4

Пентоксид ніобію, тис. т

10,3

20

0,1

0,11

Олово, тис. т

1600

1800

0,5 – 0,8

 

Плавиковий шпат, млн т

23

94

70 (CaF2)

12,2

Природний горючий газ, млрд м³

1200

 

 

0,8

Ртуть, тис. т

 

17,5

0,2

13,1

Свинець, тис. т

6500

16880

6 (Pb)

5,2

Срібло, т

6000

10000

300 г/т

1,1

Стибій, тис. т

2230

3150

6 (Sb)

51,3

Пентоксид танталу, т

7600

19900

0,02 (Ta2O5)

Вугілля, млн т

114500

986300

 

12,6

Апатити, млн т

7

10

17,5 (Р2О5)

0,14

Фосфорити, млн т

57,5

57,5

27,4 (Р2О5)

1,13

Хромові руди, млн т

3,7

 

32 (Cr2O3)

0,08

Цинк, тис. т

13950

46900

8 (Zn)

5

Уран, тис. т

 

64

0,14

 

Окремі види корисних копалинРедагувати

Нафта і природний газРедагувати

Станом на 2000 рік у Китаї відкрито понад 350 нафтових і газонафтових родовищ. Понад 70% доведених запасів знаходиться на півночі і північному сході країни. Морські родовища приурочені до затоки Бохай (Жовте море), гирла річки Чжуцзян і Тайваньської протоки. Нафтоносні відклади належать до континентальних (лагунних) фацій. Понад 40% доведених запасів нафти як шельфів, так і прибережних територій, пов'язано з кайнозойськими відкладами, близько 40% – з крейдовими відкладами.

Початкові сумарні ресурси нафти у 1990-х рр. оцінювалися в 10-15 млрд т, з яких близько 4 млрд т розвідані і понад 1,3 млрд т видобуті. До кінця 1990-х років розвідані запаси зросли на 0,66 млрд т. Ресурси нафти шельфу Китаю оцінюються в 4 млрд т. Розвідані запаси газу близько 1 трлн. м³.

Понад 75% розвіданих запасів нафти зосереджено в Східному Китаю, в басейнах Сунляо і Північно-Китайському, 25% припадає на Центральний і Західний Китай (басейни Переднаньшаньський, Цайдамський і Джунгарський). На території Китаю виділяють понад 50 осадових басейнів, виконаних верхньопротерозойсько-палеозойськими морськими і мезозойсько-кайнозойськими переважно континентальними озерно-флювіальними відкладами. Станом на кінець ХХ ст. у 20 басейнах встановлена промислова нафтогазоносність і відкрито понад 160 родовищ нафти та 60 родовищ газу. Основні нафтогазовмісні комплекси – мезозойський та кайнозойський. На глибині до 1 км знаходиться 23%, 1-3 км – 58% і 3-5 км – 19% початкових сумарних ресурсів нафти та газу. Найбільше родовище нафти в Китаї – Дацінь, з запасами в нижньокрейдових відкладах бл. 1,5 млрд т.

На початок 1997, загальні запаси нафти в КНР становили 9,4 млрд т. Великі запаси нафти розвідані в Північно-Західному Китаї – в провінції Ганьсу, Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, в Цайдамській западині (Тибетське нагір'я); в Північно-Східному Китаї – в долинах рік Сунгарі і Ляохе. На початку 1980-х років Китай зробив інтенсивну розвідку шельфу. Виявлені перспективні родовища нафти в Бохайській і Ляодунській затоках, Східно-Китайському і Південно-Китайському морях.

У 1999 році компанією Phillips China відкрите нафтове родовище Пенлай 19-3 в затоці Бохай, під приблизно 80-метровою товщею води. Вірогідні геологічні запаси родовищ - до 500-560 млн т. Пенлай — друге за величиною в країні після знаменитого родовища Дацінь. Після 2005 року видобуток тут досягне 6-7.5 (10) млн т/рік.

У 2002 року в центральній частині акваторії Південно-Китайського моря геологи виявили 41 нафтогазоносну структуру.

За різними оцінками на 2000 р. початкові потенційні ресурси газу Китаю становлять від 24.0-26.5 трлн. куб.м до 38 тлрн. куб.м. Першим цифрам відповідає 17-18 трлн. куб.м газу, що може бути вилучений. Близько 40% ресурсів укладено на глибині понад 4500 м. Найперспективніші – західні НГБ (Таримський, Джунгарський і інш.), хороші перспективи мають шельфові басейни епіконтинентальних морів Тихого океану. Зі східних материкових басейнів Китаю найбільші перспективи мають Північно-Китайський, Ордосський і Сичуаньський НГБ. Крім того, ресурси метану вугільних родовищ, за оцінкою компанії China United Coalbed Metan Co. Ltd., становлять 30-35 трлн. куб.м (10-35% світових ресурсів метану у вугленосних товщах вугільних басейнів).

Ресурси газу в Китаї розвідані недостатньо. Доведені запаси природного газу Китаю на 2001 оцінюються в 1370 млрд куб.м (0.95% світових). Відкрито понад 70 газових родовищ. Найбільша кількість родов. газу відкрита в Центральному Китаї (басейн Сичуань – понад 60 родовищ з запасами 1 трлн. м³).

У 2003 р Китайська шельфова нафтогазова компанія China National Offshore Oil Corp. (CNOOC) відкрила нове велике родовище природного газу в провінції Гуандун, на шельфі Південно-Китайського моря. За попередніми оцінками, ресурси родовища - близько 42 млрд куб.м газу. Відкриття нового родовища збільшує сукупні нафтогазові ресурси компанії на 10%.

ВугілляРедагувати

За підтвердженими запасами вугілля всіх типів Китай займає 2-е місце у світі після США. Ресурси Китаю по вугіллю – 4.5-5 трлн т, це 14-15% світових (2000). Загальні запаси вугілля всіх типів на початок 2000 р. становили 986093 млн т (24.58% світових), в тому числі кам'яного вугілля – 857901 млн т (29.8%), а видобувні запаси 114476 млн т (11.3%). Близько 97% запасів припадає на кам’яне вугілля всіх стадій метаморфізму (басейн Великої Китайської рівнини, басейн річок Янцзи, Ганьцзян, Датун, Хеган-Шуаньяшань, Урумчі, Турфан-Хамі та ін.). Близько 95% вугілля зосереджено в провінціях Шаньсі, Шеньсі, Хейлунцзян, Гуйчжоу, Хенань, Аньхой, Юньнань, Шаньдун, Хебей і в автономних районах Сіньцзян-Уйгурському і Внутрішній Монголії. У межах великих вугільних басейнів є як родовища з пологими вугільними пластами, так і родовища складнішої будови, вугілля яких сильно метаморфізоване (провінція Шаньдун). Якість китайського вугілля поступається якості американського, хоч в Китаї є родовища з високосортним вугіллям, частково придатним для коксування (наприклад, Фушунське). Характеристики кам’яного вугілля: нижча теплота згорання 27-30 МДж/кг; зольність 3,6-43%; вихід летких речовин від 3% (родов. Даціньшань) до 43% (Сягуань).

В більшості басейнів і родовищ Китаю вугілля пермське або юрське. Лише в басейнах Шаоян і Лочен-Хешаньському на півдні країни і в Хешань-Ішпашуйському в центрі вугілля кам'яновугільного періоду, а в бас. Сягуань на півд.-зах. – тріасове. Вугілля юри поширене в басейнах Півн. і Півд. Китаю (Хеган-Шуаньяшань, Цзісі, Тунхуа, Фусінь, Турфан-Хамі, Урумчі, Юань, Лішань, Шіматоу), а також в центральній частині країни (Сичуань, центральна частина Ордосського басейну). Вугільні басейни кайнозою локалізуються вздовж Тихоокеанського узбережжя і на півн.-сх. країни. Найбільшим є бас. Вел. Китайської рівнини (бас. Вел. Хуанхе або Вел. Хуанхебас) – на півд.-сх. Китаю в межиріччі рр. Янцзи і Хуанхе, складений пермськими вугленосними відкладами. Центральна частина бас. вивчена слабко, а на периферії знаходяться 14 великих вугленосних райони, в т.ч. Цзінсінь, Кайлуань, Цзібо, Хуайбей, Хуайнань, Піндішань, Финфин. Кількість вугільних пластів в вугленосних товщах цих р-нів від 5-7 (Финфин, Хуайбей) до 20 (Кайлуань), іноді до 47 (Піндішань). Запаси вугілля кожного району 2-3 млрд т. На півн.-сх. розташовані кам’яновугільні басейни Хеган-Шуаньяшань і Цзісі. Вугленосні шари переважно юрські. До 10 вугільних пластів робочої потужності, сумарна їх потужність до 75 м.

Одним з найбільших в країні є Ордосський вугільний басейн, складений г.п. пермі і юри. Запаси високоякісного коксівного вугілля тут перевищують 10 млрд т. У басейні Сичуань, який складений юрськими вугленосними товщами, виділяють три райони – Ченьду, Чунцінський і Міньцзянський з сумарними запасами вугілля понад 10 млрд т. Кількість робочих вугільних пластів – до 5 при потужності їх 2-4 м. Великими також є Хеган-Шуаньяшаньський бас. (на північному-сході Китаю), басейни Сичуань та Тансин (на півдні). На межі ХХ-XXI ст. відкрито велике родовище вугілля в провінціях Хунань і Янань. Запаси складають понад 8 млрд т вугілля з низьким вмістом сірки при 4 млрд т підтверджених запасів. Планується почати розробку родов. до 2005 року.

Родовища бурого вугілля (бл. 3% запасів) приурочені г.ч. до відкладів кайнозою. Буровугільне родовище Чжалайнор на півночі країни знаходиться в товщі юрських порід. Кількість робочих вугільних пластів – від 2 до 11 при потужності їх 1.5-20 м, нижча теплота згоряння – 8.5-10.5 МДж/кг, зольність – 5-10%, вихід летких речовин – 25-60%.

ЗалізоРедагувати

За запасами залізних руд Китай займає 3-є на Євразійському континенті місце (після Росії і України, 1999). Численні (близько 2000) родовища залізняку розташовані в східній і південно-східній частинах країни. Основний рудний мінерал – магнетит, іноді з домішкою гематиту. Вміст заліза в залізистих кварцитах в середньому 31-34%, в багатих рудах – до 50-60%. Частка залізистих кварцитів становить 25%, скарнових та гідротермальних руд 23%, осадових руд (типу червоних оолітових залізняків) – 39%, магматичних руд – 2% та ін. типів – 11%. Найбільші запаси залізистих кварцитів виявлені в Аньшань-Беньсійському, Луаньсяньському, Утайському та Годянь-Іюаньському залізорудних р-нах, на родов. Сюефиньшань, Тятуньбо і Сіньюй-Пінсян в пров. Хунань. Рудна товща потужністю 100-300 м включає 4-6 пластів залізистих кварцитів, які містять 28-34% Fe. В лінзах багатих руд – до 49-56% Fe. Основний рудний мінерал – магнетит. На багаті руди припадає 13-18% запасів великих родовищ. Гідротермальні та контактово-метасоматичні родовища відомі у багатьох районах Китаю. Велике значення має магнетит-рідкісноземельне родов. Баян-Обо (автономний р-н Внутр. Монголія). Чотири лінзоподібних рудних тіла (потужність 200-250 м, протяжність до 1,3 км) складені магнетитом, гематитом, в зоні окиснення мартитом, рідкісноземельними мінералами і флюоритом. У багатих рудах вміст Fe понад 45%, в середніх 30-45% (60% запасів), в бідних 20-30%. Вміст рідкісноземельних елементів бл. 8%. Родов. гідротермального типу – Шилу (о. Хайнань) і група родов. Мааньшань (пров. Аньхой). До контактово-метасоматичних родов. віднесена група Дає (пров. Хубей), Тешаньчжан (пров. Гуандун) і інш. У групі Дає (запаси бл. 1 млрд т) найтиповіше родов. Тешань утворене дек. лінзоподібними протяжними тілами (потужність 10-120 м), вміст Fe 54-57%, Cu 0,5-0,6% Со 0,03%. Осадові родовища залізних руд поширені на всій території Китаю і приурочені до різних частин стратиграфічного розрізу: від верх. протерозою до палеогену. Вміст Fe в таких рудах 40-60%. Вони представлені г.ч. оолітовими гематитами, рідше сидеритом і лімонітом. Верхньопротерозойські родов. (сюанлунський підтип) поширені в Півн. Китаї і утворені 2-3-а горизонтами оолітових руд потужністю дек. м (родов. Луньянь). Верхньодевонські родов. (нінсянський підтип) типові для Центр. і Півд.-Зах. Китаю і складені дек. пластами оолітових руд потужністю 1-2 м (родов. Цзяньші). Середньокарбонові родов. (шаньсійський підтип) в провінціях Шаньсі і Шаньдун представлені численними покладами неправильної форми. Руди складені гематитом і лімонітом (вміст Fe 40-50%). Нижньоюрські родов. (ціцзянський підтип) відомі в провінціях Сичуань та Гуйчжоу і представлені пластовими покладами, складеними гематитом і сидеритом (вміст Fe 30-50%). Магматичні ванадійвмісні ільменіт-магнетитові родов. (Паньчжіхуа, Дамяо, Хеершань і інш.) представлені лінзами вкраплених руд в габроїдних породах.

У 2009 р. у провінції Хебей виявлене залізорудне родовище із підтвердженими запасами в 1 млрд тонн сировини. Це найбільше родовище з виявлених за останні 30 років (1980-2010). Поклади розташовані на глибині 100-00 м. Товина рудногот пласта довжиною 6 км становить 41-108 метрів. Загальні запаси родовища за оцінками сягають 1,5 млрд т.

МарганецьРедагувати

Китай має 3-і (після Казахстану і Грузії) підтверджені запаси марганцю в Азії. Родовища марганцевих руд (г.ч. дрібні) розташовані в різних провінціях країни. Практично всі родов. приурочені до осадових відкладів верх. протерозою, девону, карбону і пермі або до сучасних кір вивітрювання. Осн. родов. верхньопротерозойського періоду: Вафанцзи, Ліньюань, Цзіньсянь та інш. (пров. Ляонін), Сянтань (пров. Хунань) і Фанчен (Гуансі-Чжуанський автономний р-н). В останньому відомі девонські родов. Мугуй, Лайбінь і інш. Родов. представлені пластами карбонатних руд потужністю бл. 2 м (вміст Mn 15-20%) і пластами валунних руд в зоні вивітрювання родовищ потужністю до 4 м, складеними піролюзитом, псиломеланом і браунітом (вміст Mn 27-35%). До зони окиснення приурочені багаті оксидні руди із вмістом Mn 25-40% (Сянтань, Цзуньї та інш.).

Найзначнішу промислову роль відіграють родовища Гуансі-Чжуанського автономного району (37% підтверджених запасів), провінцій Хунань (17%), Гуйчжоу (15%), а також Ляонін, Сичуань і Юньнань. Вік марганцевоносних комплексів – від верхньопротерозоських до тріасового і четвертинного. Більшість запасів (70%) представлена низькосортними і важкозбагачуваними карбонатними рудами. Вміст марганцю в первинних оксидних рудах становить 22%, на ділянках повторного збагачення – до 43-47%. Вміст кремнезему 8-12%. Збагачення проводиться за простими технологічними схемами, розробка відкрита.

ТитанРедагувати

Запаси руд титану пов'язані з великими магматичними родов. Паньчжіхуа, Тайхечані, Хеершань (пров. Сичуань), Дамяо (пров. Хебей) та ільменіт-рутиловими розсипами (пров. Гуандун). Титано-магнетитові родов. представлені невеликими лінзами масивних і вкраплених ванадійвмісних ільменіт-магнетитових руд в масивах основних і ультраосновних порід. У багатих масивних рудах вміст Fe 42-45%, TiO2 10-11%, V2О5 0,3-0,4%, а в бідних вкраплених Fe 20-30%, TiO2 6-7%, V2О5 0,2%. В ільменітових і рутилових розсипах (Баотін, Сінлун, Кенлун і інш.) потужність пром. пісків 4-5 м, вміст ільменіту 40-50 кг/м³.

ХромРедагувати

Запаси хромових руд пов’язані з масивами ультраосновних порід дуніт-гарцбургітового складу, розташованих в межах протяжних складчастих поясів каледонід, варисцид і альпід Півн. і Зах. Китаю, які утворюють переривисті смуги протяжністю до 1500 км. До дунітових ділянок цих масивів приурочені невеликі тіла масивних або густо вкраплених руд (вміст Cr2O3 28-47%). Основні родовища: Солуньшань, Хегеаола, Хада (автономний р-н Внутр. Монголія). У хромітовому р-ні (хр. Ціляншань) серед дунітів розвідані невеликі родов. Сіца (пров. Ганьсу), Саньча, Шалюхе (пров. Цінхай). Вміст Cr2O3 33-48%, іноді до 58%. Пром. родов. хромових руд Дунцяо, Дзедан виявлені у Тибеті. На півн.-зах. країни, в Сіньцзян-Уйгурському автономному р-ні, відкрито родов. Салтохай з вмістом в рудах Cr2O3 35%.

Алюмінієві рудиРедагувати

Значні, запаси алюмінієвої сировини Китаю представлені бокситами, алунітами і глиноземистими сланцями. Виявлені ресурси бокситів в Китаї становлять 2.29 млрд т, (3% світових, 2001), підтверджені запаси 470 млн т (3% світових, 2001). Забезпеченість глиноземного виробництва Китаю підтвердженими запасами бокситів становить приблизно 50 років. З бокситових родов. (палеозойського і мезозойського періоду) найбільше значення мають родовища кам’яновугільної доби (Цзибо, Гунсянь, Бошань, Сювень – пров. Шаньдун і група Куньмін), приурочені до околиць вугленосних басейнів. Поклади залягають в основі вугленосних товщ. Велика частина бокситів високої якості: вміст Al2O3 50-60%.

Переважна частина з трьохсот китайських родовищ бокситів (90% загальних запасів) зосереджена в південній і східній частинах Китаю: в провінціях Шаньсі, Гуйчжоу, Хенань і Гуансі-Чжуанському автономному районі. Боксити в основному діаспорові з високим змістом Al2O3 і SiO2 і низьким вмістом оксидів заліза; середній кременевий модуль 5.6. Боксити містять ґалій, ванадій, селен, літій, рідкісноземельні елементи, ніобій, тантал, титан.

На межі ХХ-XXI ст. на південному-заході Гуансі-Чжуанського автономного району відкриті нові родовища бокситів, в основному діаспорових, із загальними запасами 684 млн т. Близько 76% підтверджених запасів цих родовищ розташовані поблизу м.м. Дебао, Цзінси, Пінго, Тяньдун і Тяньян. Гібситові боксити виявлені неподалік від м.м. Гуйган, Хенсянь і Лайбінь. Близько 90% виявлених запасів бокситів можуть розроблятися відкритим способом. У більшості родовищ кременевий модуль бокситів вище 10, що дозволяє отримувати з них глинозем способом Байєра.

Друге джерело отримання алюмінію – алуніт, найважливіші родов. якого Фаньшань (пров. Чжецзян), Луцзян (пров. Аньхой), Тайбей (о. Тайвань), Тайху в Південно-Східному Китаї та інш. характеризуються великими запасами (вміст Al2O3 45-70%, 26%, Ка2О 6,6%). Запаси глиноземистих сланців (вміст Al2O3 45-70%, SiO2 19-35%) дуже значні: родов. Яньтай, Ляоян, Беньсі, Фусянь (пров. Ляонін), багато родовищ в пров. Гуандун.

ВольфрамРедагувати

Китай диспонує багатими родовищами руд вольфраму, що дозволяє йому займати 1-е місце у світі за підтвердженими і загальними запасами цього металу. Найбільшими ресурсами вольфраму теж володіє Китай (понад 34% світових ресурсів – 7,5 млн т). Близько 70% запасів пов'язані з гідротермальними жильними родовищами, до 28% – з контактово-метасоматичними (скарновими), 2-6% – з ґрейзеновими і розсипними родовищами. Руди високотемпературних кварц-вольфрамітових жил (родов. Гуймейшань, пров. Цзянсі) містять 0,15-2,9% WO3, іноді до 10%, руди скарнових родов. з шеєлітом, іноді з каситеритом і шеєлітом (Яогансянь, пров. Хунань; Ченчен (Янмейси), пров. Цзянсі) – 0,2-1,0% WO3, а також молібден, свинець, цинк. Руди ґрейзенових родов. з вольфрамітом або з каситеритом і вольфрамітом (Ляньхуашань, пров. Гуандун) містять WO3 0,3-0,7%.

Характерною особливістю китайських родовищ є їх багатотипність і полікомпонентність руд в межах одного об'єкта, де просторово можуть бути суміщені руди всіх трьох геолого-промислових типів, що містять в промислових концентраціях, крім вольфраму, такі попутні компоненти, як олово, сурма, молібден, свинець, рідкісні метали і інш.

Загальні запаси WO3 на 2002 р становлять 2.26 млн т. Однак з цієї кількості запасів всього 25% припадає на частку високотехнологічних вольфрамітових руд; інші 75% складають важкоперероблювані руди шеєліту. Тільки 51.3% запасів вольфраміту (близько 290 тис. т WO3) укладене в рудах із вмістом WO3 понад 0.5% (мінімальне значення для рентабельного відробляння). При сучасному рівні видобутку ці запаси будуть вичерпані протягом дев'яти років. На початок XXI ст. середній вміст WO3 в руді становить 0.32% (на початку 50-х років – понад 1%). Розробка низькосортних руд продовжує термін діяльності рудників на 4-5 років. Запаси шеєлітових руд становлять 1.7 млн т, з них всього 111 тис. т WO3 укладено в рудах із вмістом понад 0.5%. Врахування руд з 0.4-0.5% триоксиду вольфраму збільшує запаси WO3 на 133 тис. т.

ЗолотоРедагувати

За підтвердженими запасами золота країна займає 5-е місце в Азії (після Росії, Індонезії, Узбекистану і Філіппін, 1999). Родовища золота в Китаї належать до різних генетичних типів. Власне золоторудні родов. численні, але невеликі за запасами. Осн. запаси металу пов'язані з великими мідно-порфіровими родовищами, комплексні руди яких містять 0,1-0,5 г золота на 1 т. руди. Велике значення мають розсипні родов. в провінціях Хейлунцзян, Сичуань, Ганьсу, Шеньсі, Хунань. Срібло присутнє в поліметалічних, іноді в мідно-порфірових рудах. Його вміст від дек. до 10-20 г/т.

СріблоРедагувати

Розвідані запаси срібла в КНР за даними агентства “Сіньхуа” оцінюються в 110 тис. т, і за цим показником країна займає провідне місце у світі.

МідьРедагувати

Китай має найбільші підтверджені і загальні запаси міді на континенті (1999). У Китаї відомо близько 600 родовищ і рудопроявів міді. Руди колчеданного, мідно-порфірового, магматичного (мідно-нікелевого), гідротермального і скарнового типу. Підлегле значення мають мідянисті пісковики. Склад руд мідно-колчеданних родов. (Баїнчан, пров. Ганьсу): Cu 0,4-2%, S 40-48%, Pb до 1%, Zn до 2%, AU 1 г/т, Ag 10-16 г/т. Для мідно-нікелевих родов. характерні вмісти: Cu 0,5%, Ni 1% (родов. Лімахе, пров. Сичуань; Таок, пров. Шаньдун; Бошутайцзи, Цзіньчуань, пров. Ганьсу та інш.). Серед гідротермальних жильних родов. найбільше значення мають родовища групи Дунчуань та Імінь (пров. Юньнань). Руди родов. цього типу вміщають 0,3-1,9% міді. Серед скарнових родов. найбільші Тунгуаньшань, Шоуванфинь, а також група мідно-залізорудних родов. Дає. Вміст Cu 0,6-2,3%, іноді присутній Со. Найбільші мідно-порфірові родов. – Десін (пров. Цзянсі), Чжунтяошань (пров. Шансі) та Ердаоча-Тунхуа (пров. Ляонін). Руди містять: Cu 0,6-1,0%, Mo 0,01%, Au до 1 г/т, Ag 10-12 г/т. Серед найперспективніших мідних об'єктів: - гігантська зона в Тибеті, яка містить понад 80 аномалій і 10 родовищ; запаси міді на найбільшому родов. 640 тис.т; - велике родовище міді в пров. Qinghai з запасами понад 1.5 млн т; - відкрите у 2002 р. в північно-західній частині країни нове велике родовище міді, розвідані запаси якого становлять 4.6 млн т.

ПлатиноїдиРедагувати

За прогнозними ресурсами МПГ Китай займає 5-е місце у світі – до 1,5 тис.т (після ПАР – 15-25 тис.т., і США – 9-10 тис.т., Росії – 6-10 тис.т. і Зімбабве – 7-8 тис.т; у світі разом – 40-60 тис.т).

МолібденРедагувати

Китай займає 1-е місце за загальними і 2-е місце за підтвердженими запасами молібдену в Азії (після Вірменії, 1999). Китай володіє 8.7% загальних і 5,6% підтверджених світових запасів молібдену. Основні родов. скарнового і гідротермального типів. Найбільші родовища: молібден-мідно-порфірові Циндуїчен (провінція Шаньсі) і Десін (Цзянсі), вольфрам-молібденові скарнові Янцзячжанцзи і Хуанподі (Ляонін), молібден-порфірове – Луанчуань (Хенань), молібден-вольфрамове ґрейзенове – Сіхуашань (Цзянсі). Скарнове родов. Янцзячжанцзи (пров. Ляонін) – найбільше в Китаї. Його руди містять 0,14% Мо, зустрічається Pb, Zn та Ag. Відомі також прожилково-вкраплені родов. (Чжунтяошань і інш). Серед жильних родов. Шіженьгоу (пров. Гирін), Сіхуашань (пров. Цзянсі) та інш. Виділяють власне молібденові і молібдено-вольфрамові (вміст Мо 0,1-0,3%, WO3 0,1-0,4%).

НікельРедагувати

Китай володіє 2-ми підтвердженими запасами нікелю в Азії (після Росії, 1999). Практично всі підтверджені запаси нікелю пов’язані з сульфідними родовищами, серед яких відоме одне з найбільших у світі — Цзіньчуань (провінція Ганьсу), загальні запаси якого на початок 1998 р. перевищують 4,9 млн т нікелю при його вмісті в рудах 1,06 %. Потужності рудних тіл на родовищі варіюють від декількох дециметрів до більш ніж 100 м, протяжність — від перших метрів до 1 км. Переважна їх частина складена рудами сидеронітової структури. Виділяються дуже багаті (до 7 % Ni), багаті (1-2 %) і бідні (0,5-0,6 %) руди. Загальні запаси найбагатшої ділянки № 2 оцінені в 4,01 млн т нікелю при вмісті його в руді 1,25 % (максимальний вміст 5,29 %). З урахуванням цього родовища підтверджені запаси нікелю Китаю, за даними Геологічної служби США, збільшилися в 5,1 раза — до 3,7 млн т.

Відомо ще декілька десятків родовищ нікелю. Найважливіші родовища належать до магматичного (лікваційного), гідротермального типів і до кір вивітрювання. Мідно-нікелеві родовища Лімахе (пров. Сичуань), Таок (пров. Шаньдун), Цзіньчуань, Бошутайцзи (пров. Ганьсу) і інш. характеризуються співвідношенням Ni:Cu від 1:1 до 2:1. Крім нікелю і міді, звичайно присутні кобальт і платиноїди. До гідротермальних належать родов. п’ятиелементної формації (Cu-Ni-Bi-Ag-U) Гуйцзихада (пров. Сичуань) і пластоподібні тіла прожилково-вкраплених мідно-нікелевих руд групи Іминь (пров. Юньнань), Ванбаобень (пров. Ляонін). Руди комплексні і містять (%): Ni 0,6-2,5; Cu 0,8-1,3, а також Мо, Bi, Pb, Ag, Cd. У залізо-нікелевих родов. кір вивітрювання (Моцзян, пров. Юньнань і інш.) вміст Ni бл. 1%, співвідношення Ni:Co=(8-16):1.

ОловоРедагувати

За підтвердженими запасами олова Китай займає провідне місце, а за ресурсами олова 2-е місце серед країн світу (після Бразилії) – 12.2% світових ресурсів (5,8 млн т). У Китаї бл. 75% підтверджених запасів знаходиться в корінних родовищах, серед яких переважають родовища каситериту сульфідного типу в карбонатних товщах: на їх частку припадає більше половини всіх запасів країни. Осн. значення має пров. Юньнань, де на площі бл. 100 км² відомі корінні і розсипні родов. (р-н Гецзю), що містять до 50% запасів олова країни. Гол. рудний мінерал – каситерит. Корінні руди скарнового і гідротермального типів містять 0,5-5%, іноді 10% олова, а також мідь, вольфрам, бісмут, свинець, цинк, берилій, срібло, флюорит. У розсипах, утворених переважно над оловоносними штокверками, вміст каситериту від 35 до 30 кг/м³. Друге місце за запасами олова займає рудний р-н Хечі-Наньдань (Гуансі-Чжуанський автономний р-н), численні родов. якого (Дачан, Манчан і інш.) утворені серією кварц-вольфрамітових, кварц-флюорит-каситерит-шеєлітових жил і тектонічними мінералізованими зонами. Руди містять: SnO 0,2-3%, Pb 1%, WO3 0,1%, Sb понад 1%, Zn до 5%, Ag до 800-1000 г/т; рідкісноземельні елементи. Третім за запасами олов'яним об'єктом в Китаї є родов. Дулун. Загальні запаси руди на родовищі становлять 47 млн т з середніми вмістом олова 0.56%, цинку – 5.12%; з них 26.4 млн т підтверджені (measured and indicated) запаси зі середніми вмістами олова – 0.69%, цинку – 5.10%, а 20.6 млн т оцінені (inferred) запаси з сер. вмістом олова – 0.43%, цинку – 5.44%.

РідкоземельніРедагувати

Китай має великі ресурси рідкісноземельних елементів церієвої групи, які укладені в родов. Баян-Обо. Вміст TR2O3 в рудах 0,75-7,6%, з них частка Ce2O3 50%; La2O3 30%; Nd2O3 15%, інші 5%. Осн. рідкісноземельний мінерал – бастнезит. Родов. рідкісноземельних елементів відомі також в пров. Ляонін.

РтутьРедагувати

За загальними запасами ртуті (13% світових) Китай займає 3-є місце у світі (після Іспанії і Алжиру). В Азії за загальними запасами ртуті Китай займає 1-е, а за виявленими ресурсами 2-е (після Киргизстану) місце (1999). Родов. руд ртуті (запаси від сотень до 2-4 тис. т) утворюють в Китаї ртутний пояс шириною 900 км і протяжністю близько 800 км у північно-західному напрямку від провінції Юньнань через провінцію Гуйчжоу, в провінціях Сичуань, Хубей, Хунань. Понад 50% родовищ розташовані в провінції Гуйчжоу: Ваньшань, Тунцзяба, Датунла, Фомупін, Ламучан, Баймадун, Панчан, Янфунцзе, Путьо, Шуїньчан-Даньчжай, Цзяолі, Сювень та інші. Гідротермальні родовища утворені пластовими покладами вкраплених руд і мінералізованими зонами дроблення, ускладненими січними жилами і лінзами кіноварі. Вміст ртуті в рудах 0,1-0,4%, іноді до 1%.

Родовища Ваньшаньської групи належать до телетермального генетичного класу, до карбонатного геолого-промислового типу, доломітового підтипу. У групу входить декілька сотень родовищ і рудопроявів; масштаб їх запасів з урахуванням видобутку протягом декількох тисячоліть вельми значний (12-20 млн т руди). За запасами ртуті Ваньшаньська група порівняна з такими найбільшими ртутоносними об'єктами, як Ідрія в Словенії і група Монте-Аміата в Італії. Крім кіноварі, в рудах зустрічаються сульфіди стибію, арсену, свинцю, цинку і інші. Характерна особливість ртутних родовищ Ваньшаньської групи – асоціація зруденіння з бітумами, які приурочені до зон доломітових брекчій, де їх зміст досягає 3-5%.

ПоліметалиРедагувати

Свинцево-цинкові родовища відомі у всіх провінціях Китаю. Найбільш великі з них: Фанькоу (пров. Гуандун), Сітешань (пров. Цінхай), Хойцзе (пров. Юньнань), Шуйкоушань (пров. Хунань), Хошбулак та інш. (Сіньцзян-Уйгурський автономний р-н), кожне із запасами понад 1 млн т. Крім них є бл. 40 середніх (сотні тис. т) і сотні дрібних родовищ. Більшість пром. родов. належать до скарнового, стратиформного і гідротермального типів. Руди скарнових родов. містять Pb 10-30%, Zn 10-24%, Ag до 600 г/т, Au, As, Ge, Ga (родов. Шуйкоушань), руди гідротермальних родов. – Pb 0,6-16%, Zn 2,6-20%, Au, Ag, іноді флюорит (родов. Сітешань, Таолінь). Стратиформні родов. містять: Pb 1,6-8%, Zn 0,9-10%, іноді Ge, Co, Cu, Ag (родов. Хойцзе, Хошбулак).

СтибійРедагувати

За ресурсами стибію Китай займає 1-е місце у світі (42%). Китай володіє 55% загальних і 51% підтверджених запасів стибію. При цьому з 2.23 млн т підтверджених запасів сурми в Китаї 0.9 млн т повністю готові до відробки без яких-небудь додаткових геологічних досліджень. Родовища розташовані в провінціях Хунань, Гуйчжоу, Гуандун і в Гуансі-Чжуанському автономному р-ні. Родов. утворені кварц-антимонітовими жилами і складнішими тілами. Найбільшим є родов. Сікуаншань (пров. Хунань), складене 135-метровою товщею окварцьованих вапняків з гніздами, жилами і вкраплениками антимоніту. Руди містять близько 6%, на багатих ділянках до 20% стибію; запаси його оцінюються в сотні тис. т.

Тантал і ніобійРедагувати

Китай має невеликі ресурси танталу і ніобію, які пов'язані з рідкіснометалічними пегматитами Монгольського Алтаю у Сіньцзян-Уйгурському автономному р-ні (родов. Кьоктокай та ін.) і пров. Гуандун. Рудні мінерали візуально помітні, що дає можливість вести селективне збагачення з рудорозбіркою.

СіркаРедагувати

Родовища самородної сірки знаходяться в провінціях Шаньсі, Цінхай, Гуйчжоу, Сичуань, в Сіньцзян-Уйгурському автономному р-ні. Найбільші родовища піриту Ланшань (автономний р-н Внутр. Монголія), Саньчахе (пров. Гуйчжоу) і в провінції Сичуань.

ФлюоритРедагувати

Китай займає 1-е місце у світі за загальними запасами флюориту (29.3%) і 3-є місце (після Мексики та ПАР,1999) за підтвердженими запасами. Значні запаси високосортного флюориту пов'язані з родов. Ушішань, Луншань, Цзяншань та ін. в пров. Чжецзян, на частку яких припадає 80% всіх запасів країни. Родов. флюориту відомі також в провінціях Хебей, Шаньсі, Ляонін, Гірін, Хейлунцзян, Шаньдун у Сх. і Півд. Китаї. Вміст CaF2 в рудах 60-96%.

Китай виділяється серед країн, що мають запаси плавикового шпату не тільки кількістю, але і якістю руд. На родовищах провінцій Хубей, Чжецзян, Шаньдун і автономного району Внутрішня Монголія рудні тіла мають форму крутоспадних жил, потужністю 0.2-21 м, протяжністю від 20 м до 3.5 км, і містять 60-95% (в середньому 70%) флюориту, а також кварц і кальцит, при незначному вмісті або повній відсутності сульфідів. Руди легкозбагачувані. У районі Де-Ан (провінція Цзянсі) поширені стратиформні родовища з метасоматичними кварц-кальцит-флюоритовими рудами, що містять бл. 40% флюориту.

Фосфатні рудиРедагувати

За ресурсами P2O5 (13,4% від світових) Китай займає 3-є місце у світі (після США і Марокко). Унікальним є фосфоритоносний басейн Китаю Янцзи.

Відомі осадові, метаморфогенні, магматичні родов. фосфатних руд. Осн. запаси сировини приурочені до родов. осадових фосфоритів нижньокембрійської і верхньорифейської доби фосфоритоносного бас. Янцзи на південому-заході країни. Більшість промислових родовищ (Куньян, Лейбо, Хайкоу, Шіфан та ін.) розташовані на заході басейну і приурочені до теригенно-карбонатних відкладів (потужність 50—370 м) Південно-Китайської платформи зі слабко тектонічно порушеними і пологими фосфоритоносними відкладами. Продуктивні горизонти складені 1—2 фосфоритовими пластами масивної або тонкошаруватої текстури. Потужність горизонтів 10—24 м, потужність пластів 3—7 м. Фосфорити зернисто-оолітові кременисто-карбонатні (вміст P2O5 22—32,2%).

БаритРедагувати

За запасами і ресурсами бариту Китай займає 2-е місце у світі (після Казахстану). Ресурси Китаю, включаючи запаси 10 стратиформних нижньокембрійських баритових родовищ, перевищують 1 млрд т. Близько 60% загальних запасів баритової сировини припадає на стратиформні осадові родовища. Крім осадових, виявлені вулканогенно-осадові (в основному жильні), гідротермальні (жильні) і плащеподібні елювіального походження. Найбільші осадові родовища розташовані на півдні країни в провінціях Гуйчжоу, Хунань і в Гуансі-Чжуанському автономному районі, де вони приурочені до нижньопалеозойської формації чорних кременистих сланців. Найбільше баритове родовище Китаю – Синьхуан осадового генезису розташоване поблизу кордону провінцій Хунань і Гуйчжоу і приурочене до осьової частини синкліналі північно-східного напряму. Довжина рудних тіл за простяганням варіює від декількох десятків метрів до понад 10 км, ширина – від 0.3 м до 7 м. Головний рудний мінерал – барит; другорядні – кварц, глинисті мінерали, пірит, кальцит. До числа найбільших в Китаї належать також баритові родовища Юньань (пров. Фуцзянь), Лайбінь (Гуансі), Танзішань (Хенань).

АзбестРедагувати

Китай має великі ресурси азбесту, родов. якого відомі з перших століть н.е. Родовища хризотил-азбесту Шімянь (пров. Сичуань), Даань (пров. Шеньсі), Куаньдянь, Фусянь (пров. Ляонін) та ін. пов'язані з серпентинізованими ультраосновними породами, родовища амфібол-азбесту Юаньсянь, Індуншань, Цзюньсянь та ін. (пров. Хубей), Наньян і Нейсян (пров. Хенань) – з контактовими зонами основних порід, що проривають сланцеві або карбонатні товщі.

Інші корисні копалиниРедагувати

В Китаї є численні родовища борної сировини (Бага-Цайдам, Ертайцзи, Іліпін, Дуцзян, Цзигун та ін.), магнезиту, тальку, цем. сировини, вогнетривких глин, нерудних буд. матеріалів. Відомі невеликі родов. алмазів, п’єзокварцу. Відомо понад 2500 мінеральних, г.ч. термальних джерел та їх груп, включаючи свердловини з гарячою водою і парогідротермами. У складчастих областях термальні води формуються в зв'язку з сучасними інтенсивними тектоно-магматичними процесами і належать, переважно, до категорії азотних лужних терм. Мінералізація води, як правило, не перевищує 1-2 г/л, склад її різноманітний. Декілька великих геотермальних р-нів знаходиться в Півд. Тибеті і в пров. Юньнань. У Тибеті (р-н Яньбін) на глиб. до 600 м розкриті парогідротерми з т-рами 180-230 °C. У платформних областях до осадових порід мезозою і кайнозою приурочені азотні, азотно-метанові і метанові води. Води з т-рою до 30-50 °C розкриваються на глиб. 700-1200 м, а на глиб. 1500-2500 м до 100 °C.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати