Вікіпедія

Коржинський Сергій Іванович

Сергій Іванович Коржи́нський (рос. Сергей Иванович Коржинский; 7 вересня 1861(18610907), Астрахань — 1 грудня 1900, Санкт-Петербург) — російський ботанік, систематик, флорист і ампелограф. Академік Петербурзької академії наук з 1896 року[7].

Сергій Іванович Коржинський
рос. Сергей Иванович Коржинский
Народився 26 серпня (7 вересня) 1861[1][2][3]
Астрахань, Астраханська губернія, Російська імперія[4][1]
Помер 18 листопада (1 грудня) 1900[1][2][3] (39 років)
Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[4][1]
Поховання Нікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Країна  Російська імперія
Діяльність ботанік
Alma mater Казанський державний університет
Імператорський Казанський університет
Галузь ботаніка[5], генетика, systematic botanyd[5][5], морфологія рослин[5] і фітоценологія[5]
Заклад Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН
Імператорський Казанський університет
Томський університет[d]
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник Porfiry Krylovd
Членство Петербурзька академія наук
У шлюбі з Q115406334?[6]
Діти Коржинський Дмитро Сергійович
Нагороди
орден Святого Станіслава II ступеня орден Святого Станіслава III ступеня
Автограф
Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Коржинський Сергій Іванович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коржинський.

Біографія

ред.

Народився 26 серпня (7 вересня) 1861(18610907) року в Астрахані в дворянській родині[8]. 1874 року вступив до Астраханської класичної гімназії, яку в 1881 році закінчив її з золотою медаллю. 1885 року закінчив Казанський університет і рішенням вченої ради був залишений в університеті для підготовки до професорського звання. У 1887 році отримав ступінь магістра за дисертацію «Матеріали до географії, морфології і біології Aldrovandia vesiculosa». До 1888 року був приват-доцентом Казанського університету, читав курс ботанічної географії, продовжував наукові дослідження[9].

У 1888—1892 роках — професор, завідувач кафедри ботаніки Томського університету. З 1892 року — Головний ботанік Петербурзького ботанічного саду, з 1893 року — директор Ботанічного музею Академії наук[7].

Помер у Санкт-Петербурзі 18 листопада (1 грудня) 1900 року. Похований на Нікольському цвинтарі Олександро-Невської лаври.

Наукова діяльність

ред.

Одним з перших показав динамічну рухливість (територіальну нестійкість) ґрунтово-рослинних зон на Руській рівнині. Був основоположником гіпотези наступання лісу на степ. Незалежно від Гуго де Фріза і Альберта Келлікера обґрунтував мутаційну теорію («теорія гетерогенезу»), протиставивши її дарвінізму. Слідом за Антоном Кернером розвинув уявлення про ареал як географічний критерій виду[7].

Провів ряд експедицій в Закаспійську область, Фергану, на Алтай, Памір, в Крим. Світову популярність йому принесла праця «Гетерогенезіс і еволюція» (1899). Укладач «Ампелографії Криму», виданої в 1904 і в 1910 роках, яка стала теоретичною основою селекції винограду. Розробив методику опису сортів і теорію походження культурних сортів винограду.

Основні праці

ред.
  • Коржинский С. И. Северная граница черноземно-степной области восточной полосы Европейской России в ботанико-географическом и почвенном отношении. I. Введение. Ботанико-географический очерк Казанской губернии // Тр. О-ва естествоиспытателей при Казан. ун-те. 1888. Т. 18, вып. 5. С. 1–253.
  • Коржинский С. И. Северная граница черноземно-степной области восточной полосы Европейской России в ботанико-географическом и почвенном отношении. II. Фитотопографические исследования в губерниях Симбирской, Самарской, Уфимской, Пермской и отчасти Вятской // Тр. О-ва естествоиспытателей при Казан. ун-те. 1891. Т. 22, вып. 6. С. 1–201.
  • Коржинский С. И. Флора Востока Европейской России в ее систематическом и географическом соотношениях. I // Изв. Томск. ун-та. 1893. Кн. 5. С. 71–299.
  • Коржинский С. И. Гетерогенезис и эволюция. К теории происхождения видов. I // Зап. Акад. наук по физ.-мат. отд-нию. 1899. Т. 9, № 2. С. 1–94.

Нагороди

ред.

Вшанування пам'яті

ред.
  • У 2006 році Інститут Волзького басейну РАН провів V експедицію-конференцію, присвячену 145-річчю від дня народження С. І. Коржинського;
  • У 2011 році в астраханському об'єднаному історико-краєзнавчому музеї пройшла виставка, присвячена 150-річчю від дня народження С. І. Коржинського;
  • У 2011 році бібліотекою РАН була організована книжково-ілюстративна виставка «Сергій Іванович Коржинський (1861—1900), російський ботанік, флорист і ботаніко-географ, академік Петербурзької АН»;
  • Портрет С. І. Коржинского в 2012 році був розміщений в портретній галереї «Професори Томського університету»[8].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
  2. ↑ а б Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
  3. ↑ а б Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-X
  4. ↑ а б Коржинский Сергей Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ а б в г д Czech National Authority Database
  6. ↑ https://fantlab.ru/autor61788
  7. ↑ а б в Классики общей биогеографии [Архівовано 25 квітня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  8. ↑ а б в Электронная энциклопедия Томского университета [Архівовано 25 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  9. ↑ Товариство некрополістів [Архівовано 13 січня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Література

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коржинський_Сергій_Іванович&oldid=35147395