Конюшина пухирчаста
Конюшина пухирчаста[1][2] (Trifolium vesiculosum) — вид рослин з родини бобові (Fabaceae), поширений у південній частині Європи й у західній Туреччині.
| Конюшина пухирчаста | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Рід: | Конюшина (Trifolium) |
| Вид: | Конюшина пухирчаста (T. vesiculosum)
|
| Біноміальна назва | |
| Trifolium vesiculosum | |
Опис ред.
Чашечка з 20–30 жилками, голою трубкою, при плодах рівномірно здувається; віночок блідо-рожевий або пурпуровий[2]. Однорічна рослина. Стебла 15–60 см заввишки, жорсткі, кутасті, прості чи розгалужені, висхідні чи прямостійні. Насіння від довгасто еліпсоїдного до асиметрично серцеподібного, трохи плоскувате, 1.5–1.7 × 1.2–1.3 мм; поверхня тьмяна чи злегка блискуча, оранжева, червонувато-коричнева[3].
Поширення ред.
Поширений у південній частині Європи й у західній Туреччині[4][5][6][7].
В Україні вид зростає на сухих трав'янистих схилах — у південно-західній частині Степу (Одеська обл., міста Пилково, Одеса), дуже рідко[2].
Використання ред.
На природних диких популяціях пасуться дикі й одомашнені види тварин. Є потенційним донором генів для культивованих форм, які використовуються як кормові культури[7].
Загрози й охорона ред.
Найбільшою в Європі загрозою є надмірний випас, але оскільки вид досить поширений, це навряд чи загрожує йому в цілому[7].
Вид, імовірно, пасивно зберігається у багатьох заповідних зонах у всьому його ареалі, але оскільки в цих місцях не ведеться активне відстеження виду, він може зазнавати втрат популяції з часом від таких факторів, як кліматичні зміни[7].
Галерея ред.
.jpg)
.jpg)
_(20984215788).jpg)
Примітки ред.
- ↑ Trifolium vesiculosum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 189. (рос.)(укр.)
- ↑ Vít Bojnanský, Agáta Fargašová. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora: The Carpathian Mountains Region. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 347. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18.12.2019. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 18.12.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 18.12.2019. (англ.)
- ↑ а б в г Osborne, J. (2011). Trifolium vesiculosum. The IUCN. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18.12.2019. (англ.)
Література ред.
- Ширяєва Д. В.; Шиян Н. М. Trifolium vesiculosum Savi (Fabaceae) в Україні: нова знахідка та історичний огляд // Український ботанічний журнал. — 2021. — Вип. 78. — № 2. — С. 83–95. — DOI:.
|
Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |