Коноплівці

село в Закарпатській області, Україна

Коноплівці (колишня назва — Кендерешів) — село в Кольчинській селищній громаді Мукачівського району Закарпатської області України.

село Коноплівці
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Мукачівський район
Тер. громада Кольчинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA21040130080024465
Основні дані
Населення 595
Площа 0,946 км²
Поштовий індекс 89611
Телефонний код +380 3131
Географічні дані
Географічні координати 48°26′40″ пн. ш. 22°45′54″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
135 м
Водойми канал Коропець
Місцева влада
Адреса ради 89636, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, смт. Кольчино, вул. Корятовича, 13
Карта
Коноплівці. Карта розташування: Україна
Коноплівці
Коноплівці
Коноплівці. Карта розташування: Закарпатська область
Коноплівці
Коноплівці
Мапа
Map

Перша згадка 1523 рік

Церква Христа Царя. 1901. Найдавніша згадка про церкву походить з 1649 р. З 1692 р. село було філією Підгорян.

Теперішня маленька церква і дзвіниця розташовані на мальовничому пагорбі. Церкву спорудили спільними зусиллями греко-католиків та римо-католиків (місцевих німців) за ініціативою тодішнього старости Василя Хайнаса і досі вона служить обом конфесіям. У 1948 р. церкву передали православним, а в 1991 – повернули колишнім власникам.

Перед церквою стоять три хрести. Найдавніший поставили в 1901 р. Йосип Нідер з дружиною в день освячення церкви. З правого боку стоїть хрест, який у 1948 р. зруйнували і кинули в рибник. Знайшов його житель села І. Мозер. Третій хрест стояв на горі Кендерешова і теж був зруйнований. Зберіг його В. Вайс.

На дзвіниці – три дзвони, вилиті в 1828, 1868 та 1896 роках. І церкву, і дзвіницю збудували з дерева, але зруби стін вкрили шаром тиньку, а дахи церкви і всю дзвіницю оббили бляхою. Можливо, це зробили в 1966 р.

На горі Кендерешке , на висоті 200 метрів відкрито у 2013 році меморіал під назвою "Панорама Фесті". Споруда виконана у формі кільця, всередині якого можна побачити зменшену копію відомої на весь світ масштабного полотна угорського митця Арпада Фесті. 120 років тому саме з цього місця були намальовані ескізи монументальної панорамної картини "Прибуття угорців", що вважається однією з найбільших у світі. Цю циклограму (кругову панораму площею 1800 кв. метрів) створено у 1896 році, спільно з Ласло Меднянським і Єне Барчаі на честь 1000-річчя заснування угорської держави. Зображено на ній понад 2 тисяч персонажів і відтворено важливий момент історії становлення угорської нації.

Географія

ред.

Бере початок у селі канал Коропець, правий приток Латориці.

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 523 особи, з яких 255 чоловіків та 268 жінок.[1]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 595 осіб[2].

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 97,14 %
угорська 1,18 %
німецька 1,01 %
російська 0,50 %

Відомі люди

ред.

Туристичні місця

ред.

- храм Христа Царя. 1901

- На горі Кендерешке , на висоті 200 метрів відкрито у 2013 році меморіал під назвою "Панорама Фесті".

- Перед церквою стоять три хрести. Найдавніший поставили в 1901 р. Йосип Нідер з дружиною в день освячення церкви. З правого боку стоїть хрест, який у 1948 р. зруйнували і кинули в рибник. Знайшов його житель села І. Мозер. Третій хрест стояв на горі Кендерешова і теж був зруйнований. Зберіг його В. Вайс.

Примітки

ред.
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 лютого 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 лютого 2019.
  4. Nekropole.info. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 13 січня 2015.

Посилання

ред.