Дикастерія віровчення

найстаріша і головна з дев'яти Конгрегацій Римської курії

Дикастерія віровчення (лат. Dicasterium pro doctrina fidei) — найстаріша та головна з дев'яти дикастерій Римської курії, до компетенції якої входить нагляд за ортодоксальністю й чистотою віровчення та моралі, що проповідуються в Римо-католицькій церкві. У апостольській конституції Івана Павла II Pastor Bonus від 28 червня 1988 року зазначено: Обов'язок Конгрегації віровчення полягає в тому, щоб просувати й охороняти доктрину віри та моралі усюди в католицькому світі: з цієї причини все, що у будь-який спосіб стосується таких питань віри, перебуває в межах її компетентності.

Будівля дикастерії
  • Верховна Священна Конґреґація Римської та Вселенської Інквізиції (15421908);
  • Верховна Священна Конґреґація Священної Канцелярії (19081965);
  • Священна Конґреґація Доктрини Віри (19651983);
  • Конґреґація Доктрини Віри1983);

Історія

ред.

Витоки Конґреґації Доктрини Віри походять із утвореної папою Павлом III 21 липня 1542 року (буллою Licet ab initio) Комісії кардиналів для нагляду за чистотою віровчення перед поширенням ідей Реформації та протестантизму. Папа Сікст V апостольською конституцією Immensa Aeterni Dei від 22 січня 1588 року надав їй статус Римської конґреґації, підпорядкувавши безпосередньо Папі Римському. І отримала назву Верховна Священна Конґреґація Римської та Вселенської Інквізиції (лат. Suprema Sacra Congregatio pro Romana et Universalis Inquisitionis), до відомства якої входило дослідження єресей, схизми та злочинів проти моралі (інквізиція). Незважаючи на назву «вселенська», фактично її юрисдикція поширювалась тільки на Церковну державу.

Папа Пій X апостольською конституцією Sapienti consilio від 29 червня 1908 року перетворив її на Верховну Священну Конґреґацію Священної Канцелярії (лат. Suprema Sacra Congregatio pro Sancti Officii), поклавши на неї функцію контролю за ортодоксальністю віровчення Церкви, а з 1917 року — також складання Індексу заборонених книг (до 1917 року цим займалась особлива Конґреґація Індексу).

Наступну реорганізацію було здійснено папою Павлом VI (motu proprio від 7 грудня 1965 року Integrae servandae) в світлі рішень II Ватиканського собору. Конґреґація втратила привілейований статус (було позбавлено назви «верховна»), а очолив її кардинал-префект (а не папа, як це було раніше). Тоді ж вона дістала сучасну назву.

Склад Конґреґації

ред.

До складу Конґреґації Доктрини Віри входять особлива комісія з тлумачення випадків розірвання шлюбу за принципом сприяння вірі, Папська Біблейська комісія (з 1971) та Міжнародна богословська комісія (з 1969).

Конгрегація складається з:

Поточний склад Конґреґації

ред.

Нині, окрім префекта, до складу Конґреґації входять 24 кардинали, 3 архієпископи та 1 єпископ, які призначаються папою на п'ятирічний термін. Членами нині є:

Кардинали

Архієпископи

Єпископи

  • Маріо дель Валле Моронта Родрігес (з 2009 року).

Глави Конгрегації

ред.

Великі інквізитори

ред.

Секретарі

ред.

Префекти

ред.

Секретарі конгрегації з 1965 року

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Nomina di membro della Congregazione per la Dottrina della Fede[недоступне посилання з квітня 2019], Прес-служба Святого Престолу: Щоденний бюлетень від 21 квітня 2012 року.
  2. а б в Nomina di Cardinali Membri dei Dicasteri e degli Organismi della Curia Romana[недоступне посилання з квітня 2019], Прес-служба Святого Престолу: Щоденний бюлетень від 21 квітня 2012 року.