Жан-Луї Торан
Жан-Луї́ Тора́н (фр. Jean-Louis Tauran, 5 квітня 1943, Бордо, Франція — 5 липня 2018) — французький куріальний кардинал і дипломат Святого Престолу; голова Папської Ради з міжрелігійного діалогу з 25 червня 2007 року; кардинал-протодиякон Святої Римської церкви (2011—2014), кардинал-камерленго з 20 грудня 2014 року до смерті.
Жан-Луї Торан | |||
Гасло: | Veritate et caritate | ||
---|---|---|---|
| |||
Альма-матер: | Папська церковна академія і Папський Григоріанський університет | ||
Діяльність: | бібліотекар, архівіст, католицький священник | ||
Народження: | 5 квітня 1943 Бордо | ||
Смерть: | 5 липня 2018 (75 років) Гартфорд | ||
Похований: | Sant'Apollinare alle Terme Neroniane-Alessandrined | ||
Єп. хіротонія: | 20 вересня 1969; на єпископство 6 січня 1991 | ||
Посада: | голова Папської Ради з міжрелігійного діалогу з 25 червня 2007 року; кардинал-протодиякон Святої Римської церкви (2011–2014; камерленго20 грудня 2014 - 5 липня 2018) | ||
Проголошений: | 21 жовтня 2005 | ||
Призначений: | 1 грудня 1990 | ||
Папою: | Іваном Павлом II | ||
Нагороди: | |||
| |||
Біографія
ред.Жан-Луї Торан народився 3 квітня 1943 року в Бордо. Закінчивши класичний ліцей «Мішель Монтень» в Бордо і два роки дієцезіальної духовної семінарії, був посланий на навчання в Папську французьку колегію в Римі. Навчався в Папському Григоріанському університеті, де здобув ліценціат з філософії і богослов'я. У 1964—1965, під час служби в армії, викладав у католицькій колегії в Лівані.
Торан був висвячений на священика 20 вересня 1969 року архієпископом Морісом Мазьє і після свячень кілька років служив як парафіяльний вікарій в парафії святої Євлалії в Бордо. Одночасно вивчав канонічне право в Католицькому Інституті в Тулузі.
У 1973 році повернувся в Рим, де навчався в Папській Церковній Академії і в Папському Григоріанському університеті, де захистив докторську дисертацію з канонічного права.
У 1975 році він вступив на дипломатичну службу Святого Престолу. Працював секретарем нунціатури в Домініканській Республіці (1975 — 1978) і в Лівані (1979 — 1983). У 1983 році став офіціалом Ради Громадських Справ Церкви, брав участь у спеціальних місіях на Гаїті (1984), в Бейруті та Дамаску (1986). У 1988 році став віце-секретарем цієї Ради.
1 грудня 1990 року Папа Римський Іван-Павло II призначив священика Жана-Луї Торана Секретарем Ради Громадських Справ Церкви (відповідник міністра закордонних справ Святого Престолу; кілька місяців пізніше цей орган став називатися Секцією з відносин з державами Державного Секретаріату Святого Престолу) і титулярним архієпископом Телепте. Єпископські свячення Торан отримав 6 січня 1991 року в соборі святого Петра з рук Івана Павла II, якому співслужили архієпископи Джованні Баттіста Ре, заступник Державного Секретаря Святого Престолу із загальних справ, і Джастін Френсіс Рігалі, секретар Конгрегації в справах єпископів. Впродовж 13 років перебуваючи на посаді Секретаря з відносин з державами Державного Секретаріату Святого Престолу, архієпископ Торан брав участь у багатьох закордонних місіях Ватикану, а також очолював делегації Святого Престолу на численних міжнародних конференціях.
На кардинальській консисторії 21 жовтня 2003 року Іван Павло II надав архієпископові Торану сан кардинала-диякона з дияконством Сант-Аполлінаре-алле-Терме-Нероніане-Алессандріне. 24 листопада того ж року він призначив його Архіваріусом і Бібліотекарем Святої Римської Церкви.
У березні 2005 року, представляючи Папу Римського, Торан брав участь у відкритті нового музею Голокосту в Яд Вашемі в Єрусалимі. Того ж року він був учасником конклаву, який обрав Папу Римського Бенедикта XVI.
25 червня 2007 року Папа Римський Бенедикт XVI призначив кардинала Торана головою Папської Ради з міжрелігійного діалогу. Кардинал повністю прийняв цей пост 1 вересня 2007 року.
На кардинальській консисторії 21 лютого 2011 року Папа Римський Бенедикт XVI затвердив Жана-Луї Торана, першого за порядком зведення в сан з-поміж кардиналів-дияконів, кардиналом-протодияконом Святої Римської церкви, привілеєм якого є, зокрема, виголошувати Habemus Papam — формулу урочистого сповіщення про обрання нового Римського Архієрея.
13 березня 2013 року оголошував вибір папи Римського Франциска.
12 червня 2014 року переведений до рангу кардинала-пресвітера зі збереженням титулу тієї самої церкви Сант-Аполлінаре-алле-Терме-Нероніане-Алессандріне, що стала титулярною церквою pro hac vice.
Крім рідної французької, кардинал Торан володіє англійською, іспанською та італійською мовами.
Членство в дикастеріях Римської курії
ред.Голова Папської Ради з міжрелігійного діалогу кардинал Жан-Луї Торан є, крім того, членом таких дикастерій Римської курії:
- Державний Секретаріат Святого Престолу (друга секція)
- Конгрегація віровчення
- Конгрегація Східних Церков
- Конгрегація в справах єпископів
- Папська Рада в справах культури
- Верховний Трибунал Апостольської Сигнатури
- Папська комісія в справах держави-міста Ватикану
- Кардинальська комісія з контролю Інституту Релігійних Справ
Нагороди
ред.- Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (27 листопада 1992)[7]
- Великий офіцер ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (19 листопада 1988)[7]
- Кавалер Великого хреста ордена Великого князя Литовського Гядиминаса (28 лютого 2003)[8]
- Кавалер Великого хреста Мальтійського ордена (2006)[9]
- Кавалер Великого хреста ордена Пошани за Заслуги перед Австрійською Республікою I класу (1999)
- Командор із зіркою ордена Заслуг перед Республікою Польща (1 квітня 2010)[10]
- Орден Подвійного білого хреста 2 класу (Словаччина, 28 жовтня 2002)[11]
Примітки
ред.- ↑ http://webdept.fiu.edu/~mirandas/bios2003.htm#Tauran
- ↑ Fichier des personnes décédées
- ↑ Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
- ↑ https://pantheon.world/profile/person/Jean-Louis_Tauran
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ GeneaStar
- ↑ а б Elenco dei conferimenti(італ.)
- ↑ Декрет Президента Литви від 28 лютого 2003 року № 4 (Інформація на офіційному сайті Президента Литви [Архівовано 16 вересня 2009 у Wayback Machine.])(лит.)
- ↑ Der Großmeister empfangt Kardinal Tauran(нім.)
- ↑ Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 1 kwietnia 2010 r. o nadaniu orderów [Архівовано 2 травня 2015 у Wayback Machine.](пол.)
- ↑ Rad bieleho dvojkríža, II. trieda [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.](словац.)
Посилання
ред.- Jean-Louis Pierre Cardinal Tauran [Архівовано 7 липня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- The Cardinals of the Holy Roman Church [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- Біографія на сайті Святого Престолу [Архівовано 25 серпня 2010 у Wayback Machine.](італ.)