Комуністична партія Індії

Комуністична партія Індії (гінді भारतीय कम्युनिस्ट पार्टी) — політична партія створена 26 грудня 1925 року в результаті об'єднання комуністичних груп, що існували в окремих провінціях Індії.

भारतीय कम्युनिस्ट पार्टी
Комуністична партія Індії
22nd Congress of Communist Party of India being held in Pondicherry.jpg
Абревіатура КПІ
Тип Комуністична партія
політична партія
Засновано 26 грудня 1925
Правовий статус national level Indian political partyd
Ідеологія комунізм і марксизм
Країна Flag of India.svg Індія
Штаб-квартира Нью-Делі
28°37′54″ пн. ш. 77°14′17″ сх. д. / 28.63166944447177897° пн. ш. 77.23809722224977747° сх. д. / 28.63166944447177897; 77.23809722224977747Координати: 28°37′54″ пн. ш. 77°14′17″ сх. д. / 28.63166944447177897° пн. ш. 77.23809722224977747° сх. д. / 28.63166944447177897; 77.23809722224977747
Керівник Suravaram Sudhakar Reddyd
Вебсайт communistparty.in

CMNS: Комуністична партія Індії у Вікісховищі

Відповідно до статуту КПІ будується за принципом демократичного централізму. Найвищий орган КПІ — з'їзд, між з'їздами — Національна рада. Поточну роботу виконують Центральний Виконавський комітет і Секретаріат. Центральний орган — газета «Нью Ейдж» («New Age»).

ІсторіяРедагувати

З 1933 року партія входила до Комінтерну. До 1942 року фактично знаходилася в підпіллі. КПІ видавала в Бомбеї, Бенгалії, Пенджабі і Мадрасі тижневики і газети на місцевих мовах («Маздур Кисан», «Кранті» і інші), пропагувала ідеї марксизму в Індії, організовувала робочий, профспілковий і селянський рух.

Після легалізації в 1942 році КПІ налічувала 5 тисяч членів. У 1943 році в ній було вже 16 тисяч членів. У 1973 році — 250 тисяч членів.

Після отримання Індією незалежності КПІ в 1951 році на всеіндійській конференції прийняла першу програму партії. У 1951 році генеральним секретарем КПІ був вибраний А. Гхош. На перших загальних виборах 1951—1952 КПІ добилася значних успіхів. З 107 мільйонів тих, хто брав участь в голосуванні за комуністів проголосувало понад 6 мільйонів чоловік. Комуністи отримали 27 місць в нижній палаті парламенту і понад 180 місць в законодавчих зборах штатів.

В 1964 році, в результаті втручання компартії Китаю, в партії стався розкол. Утворилася паралельна комуністична партія Індії, куди ввійшли лівоопортуністичні групи, які сприйняли догматичні положення маоїзму.

На загальних виборах 1971 поку КПІ зібрала близько 5 мільйонів голосів і провела в нижню палату парламенту Індії 19 депутатів.

Делегації КПІ брали участь в міжнародних Нарадах комуністичних і робочих партій (1957, 1960, 1969, Москва). КПІ схвалила прийняті цими нарадами документи.

З'їздиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Політичний словник. Редакція: В. К. Врублевський, В. М. Мазур, А. В. Мяловицький. Видання друге. Головна редакція УРЕ. Київ. 1976. стор. 234—235.
  • Комуністична партія Індії у Великій радянській енциклопедії (рос.);
  • Гхош А., Статьи и речи, пер. с англ., М., 1962;
  • Проблемы коммунистического движения в Индии, М., 1971;
  • VI съезд Коммунистической партии Индии, М., 1962;
  • Proceedings of the Seventh congress of the Communist Party of India, New Delhi, 1965;
  • Resolutions of the National Council of the Communist Party of India, New Delhi, 1970;
  • Documents of the Ninth Congress of the Communist Party of India, New Delhi, 1972.