Коммерсантъ
«Коммерса́нтъ-Daily» (до 1992 просто «Коммерсантъ») — російська щоденна суспільно-політична газета з посиленим діловим блоком. Випускається Видавничим домом «Коммерсантъ». Періодичність — шість разів на тиждень (з понеділка до суботи).
 | ||||
|
| ||||
| Країна |
 Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | Щоденна газета | |||
| Мова | російська | |||
| Видавець | ВД Коммерсантъ | |||
| Формат | A2 | |||
| Періодичність | 1 доба[2] | |||
|
| ||||
| Засновано | 1989 | |||
| Власник | Алішер Усманов | |||
| Головний редактор | Михаил Михайлин | |||
| Головний офіс | Москва | |||
| Наклад | 125 тис. | |||
| ISSN | 1563-6380, 1561-347X | |||
|
| ||||
| kommersant.ru | ||||
 Коммерсантъ у Вікісховищі | ||||
Видається з 1989 року. Редакція вважає сучасний «Коммерсантъ» «спадкоємцем» однойменної газети, що видавалась у Росії з 1909 до 1917 року (звідси твердий знак «Ъ» у назві).
Історія
ред.Газета видається з грудня 1989 року (до вересня 1992 року — у щотижневому режимі).
Була заснована журналістом Володимиром Яковлєвим і належала йому до 1999 року. Він створив новий формат газети, до якої він запрошував фахівців у різних галузях, яких він учив писати статті. Валерій Дранніков назвав цей напрямок «журналістикою факту»[3].
У 1996 році на посаду генерального директора прийшов Леонід Милославський. Він створив відділ спецкорів, до якого запросив найбільш професійних фахівців свого часу. У відділі працювали Наталія Геворкян, Олександр Кабаков, Ігор Свинаренко, Гліб П'яних, Валерій Панюшкін, Андрій Колесников. Для керівництва підрозділом було запрошено Валерія Драннікова, який припинив кар'єру журналіста за 19 років до цього. Дранніков казав про своїх підлеглих: «Свинаренко пише, що бачить. Колесников пише те, що хоче побачити. А Панюшкін — те, чого не бачив». Після економічної кризи 1998 року ця команда розпалась. В газеті залишився єдиний спецкор Андрій Колесников, пізніше, у 2009 році, Дранніков високо оцінив якість його роботи у газеті[3]:
З 1999 до лютого 2006 року газета була у власності Бориса Березовського,[джерело?] якому також належали:
- газети: «Московская комсомолка», «Независимая газета», «Новые Известия», «Свежий номер»;
- журнали: «Автопилот», «Власть», «Деньги», «Домовой», «Огонёк»;
- радіостанція «Наше радио»;
- телеканали ОРТ і ТВ-6.
У 2007 році «Коммерсантъ» виграв право публікувати оголошення про банкрутство (чим раніше займалась «Російська газета»). 29 січня 2008 року «Российская газета» подала позов в арбітражний суд Москви, вимагаючи визнати конкурс недійсним[4]. 23 липня це право було закріплено за «Коммерсантом» рішенням уряду[5].
- Володимир Яковлєв (1989—1992)
- Ксенія Пономарьова (1992)
- Олександр Перов (1992—1993)
- Ігор Тулін (лютий 1993 — січень 1994)
- Олександр Локтєв (січень 1994 — січень 1997)
- Раф Шакіров (січень 1997 — серпень 1999, з перервою у березні 1999 року)
- Андрій Васильєв (серпень 1999 — травень 2004)
- Олександр Стукалін (травень 2004 — вересень 2005)
- Владислав Бородулін (вересень 2005 — вересень 2006)
- Андрій Васильєв (вересень 2006 — грудень 2009)
- Азер Мурсалієв (грудень 2009 — червень 2010)
- Михайлін Михайло Анатолійович (з червня 2010 року)
Редакція (з червня 2010 року)
ред.- Шеф-редактор ВД «Коммерсантъ» — Азер Мурсалієв.
- Головний редактор — Михайло Михайлін[7].
- Головний редактор «Коммерсантъ-Україна» — Андрій Гоголєв.
- Заступники головного редактора — Ілля Булавінов, Олександр Стукалін.
- Завідувачі відділами — Дмитро Бутрін (економполітика), Максим Варивдін (злочинність), Леонід Ганкін (зовнішня політика), Єлизавета Голікова (фінанси), Грант Косян (спорт), Ілля Нагібін (суспільство), Гліб Черкасов (політика), Рената Ямбаєва (бізнес), Юлія Ярош (споживчий ринок)[8].
Регіональні випуски
ред.- Санкт-Петербург
- Приморський край. Владивосток
- Нижня Волга. Волгоград
- Чорнозем. Вороніж
- Урал. Єкатеринбург
- Сибір. Іркутськ
- Волга — Урал. Казань
- Сибір. Красноярськ
- Приволжя. Нижній Новгород
- Сибір. Новосибірськ
- Сибір. Омськ
- Прикаммя. Перм
- Південь Росії. Ростов-на-Дону
- Волга. Самара
- Середня Волга. Саратов
- Башкортостан. Уфа
- Далекий Схід. Хабаровськ
- Поволжя. Чебоксари
- Коммерсантъ Украина
Примітки
ред.- ↑ The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 1561-347X
- ↑ Muck Rack — 2009.
- ↑ а б Андрій Яблоков, «Старкоры»: храм Дракона, [1][недоступне посилання], Open Space.ru. 15 грудня 2009 року
- ↑ Плешанова, Ольга (25 березня 2008 року). "Российская газета" подала на банкрутства. Коммерсантъ. Архів оригіналу за 12 Вересня 2011. Процитовано 12 лютого 2012.
- ↑ «Коммерсант» отримає право публікувати інформацію про банкрутства[недоступне посилання з квітня 2019] РІА «Новости», 23 липня 2008
- ↑ Довідка РІА «Новости». Архів оригіналу за 28 Червня 2010. Процитовано 12 Лютого 2012.
- ↑ Ксенія Болецька, Олена Шушунова. Шеф-редактор «Коммерсанта»: задолбала журналистика [Архівовано 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] Ведомости 25 червня 2010
- ↑ «Коммерсантъ» від 3 березня 2008 року № 34/П
Посилання
ред.
- Офіційний сайт [Архівовано 13 Жовтня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Офіційний сайт «Коммерсантъ-Україна» [Архівовано 12 Березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Офіційний сайт «Коммерсантъ-Молдова» [Архівовано 28 Березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- Офіційний сайт «Коммерсантъ-Велика Британія» [Архівовано 11 Червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.) — (англ.)