Комарівка (Славутський район)

село у Славутському районі Хмельницької області

Комарі́вка — село в Україні, у Крупецькій сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області. Населення становить 266 осіб.

село Комарівка
Komarivka slav gerb.png Komarivka slav prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Славутський район
Громада Крупецька сільська громада
Код КОАТУУ 6823986803
Облікова картка Облікова картка ВРУ 
Основні дані
Населення 266
Площа 2,45 км²
Густота населення 108,57 осіб/км²
Поштовий індекс 30065
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°18′47″ пн. ш. 26°43′26″ сх. д. / 50.31306° пн. ш. 26.72389° сх. д. / 50.31306; 26.72389Координати: 50°18′47″ пн. ш. 26°43′26″ сх. д. / 50.31306° пн. ш. 26.72389° сх. д. / 50.31306; 26.72389
Середня висота
над рівнем моря
196 м
Водойми річка Горинь
Відстань до
обласного центру
Хмельницький — 136 км
Відстань до
районного центру
Славута — 16 км
Місцева влада
Адреса ради 30065, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Полянь
Карта
Комарівка. Карта розташування: Україна
Комарівка
Комарівка
Комарівка. Карта розташування: Хмельницька область
Комарівка
Комарівка
Мапа

СимволікаРедагувати

ГербРедагувати

Щит перетятий уступом справа на лазурове і срібне поля; поверх усього млинове колесо. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «КОМАРІВКА».

ПрапорРедагувати

Квадратне полотнище поділене посередині уступом справа на синє і біле поля; поверх усього червоне млинове колесо.

Пояснення символікиРедагувати

Герб означає історичні водяні млини Комарівки, що існували на річці Горинь. На прапорі повторюються кольори і фігури герба.

ІсторіяРедагувати

Наприкінці 16 століття князь Василь-Костянтин Острозький заснував на місці теперішньої Комарівки, на лівому березі Горині Свято-Михайлівський чоловічий монастир. Монастир побудований на насипній гряді, серед зелених луків, первісна довжина якої сягала 375 метрів. Центром обителі був Свято-Георгієвський храм.

Наприкінці 18 — на початку 19 століття входила до єдиного господарського комплексу Кривинської волості, якою тоді майже повністю володіли Яблоновські.

На кінець 19 століття у селі 108 будинків і 593 жителів. Селяни займалися, крім рільництва, вирубом дерева до сплаву і рибальством. На ґрунтах села на берегах Горині виступала гончарська глина. В селі функціонували водяний млин і ґуральня.

Князь Роман Дем'ян Сангушко збудував в селі підприємство з виробництва паперу, яке давало на кінець 19 — початок 20 століття продукції на 100 тисяч рублів.

За переписом 1911 року 815 жителів, ґуральня з продукцією 26030 відер горілки на рік.

В повоєнні роки за селом Комарівка були виявлені родовища вапняку де тривалий час працювало виробництво по випалюванню вапна, була збудована початкова школа, до 1970 року в селі Комарівка розташовувався бригадний відділок колгоспу імені Куйбишева.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 496 осіб, з яких 199 чоловіків та 297 жінок[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 266 осіб[2].

Станом на 1 січня 2011 року в селі проживало 211 осіб. З яких дітей дошкільного віку — 16, шкільного — 13, громадян пенсійного віку — 111. Кількість працюючих громадян — 190.

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 97,37 %
російська 2,63 %

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати