Комарівка (Шепетівський район)

село у Славутському районі Хмельницької області

Комарі́вка — село в Україні, у Крупецькій сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 266 осіб.

село Комарівка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Тер. громада Крупецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA68060110050042489
Облікова картка Облікова картка ВРУ 
Основні дані
Населення 266
Площа 2,45 км²
Густота населення 108,57 осіб/км²
Поштовий індекс 30065
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°18′47″ пн. ш. 26°43′26″ сх. д. / 50.31306° пн. ш. 26.72389° сх. д. / 50.31306; 26.72389
Середня висота
над рівнем моря
196 м
Водойми річка Горинь
Відстань до
обласного центру
Хмельницький — 136 км
Відстань до
районного центру
Славута — 16 км
Місцева влада
Адреса ради 30068, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 106
Карта
Комарівка. Карта розташування: Україна
Комарівка
Комарівка
Комарівка. Карта розташування: Хмельницька область
Комарівка
Комарівка
Мапа
Мапа

CMNS: Комарівка у Вікісховищі

Символіка

ред.

Герб

ред.

Щит перетятий уступом справа на лазурове і срібне поля; поверх усього млинове колесо. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «КОМАРІВКА».

Прапор

ред.

Квадратне полотнище поділене посередині уступом справа на синє і біле поля; поверх усього червоне млинове колесо.

Пояснення символіки

ред.

Герб означає історичні водяні млини Комарівки, що існували на річці Горинь. На прапорі повторюються кольори і фігури герба.

Історія

ред.

Наприкінці 16 століття князь Василь-Костянтин Острозький заснував на місці теперішньої Комарівки, на лівому березі Горині Свято-Михайлівський чоловічий монастир. Монастир побудований на насипній гряді, серед зелених луків, первісна довжина якої сягала 375 метрів. Центром обителі був Свято-Георгієвський храм.

Наприкінці 18 — на початку 19 століття входила до єдиного господарського комплексу Кривинської волості, якою тоді майже повністю володіли Яблоновські.

На кінець 19 століття у селі 108 будинків і 593 жителів. Селяни займалися, крім рільництва, вирубом дерева до сплаву і рибальством. На ґрунтах села на берегах Горині виступала гончарська глина. В селі функціонували водяний млин і ґуральня.

Князь Роман Дем'ян Сангушко збудував в селі підприємство з виробництва паперу, яке давало на кінець 19 — початок 20 століття продукції на 100 тисяч рублів.

За переписом 1911 року 815 жителів, ґуральня з продукцією 26030 відер горілки на рік.

В повоєнні роки за селом Комарівка були виявлені родовища вапняку де тривалий час працювало виробництво по випалюванню вапна, була збудована початкова школа, до 1970 року в селі Комарівка розташовувався бригадний відділок колгоспу імені Куйбишева.

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 496 осіб, з яких 199 чоловіків та 297 жінок[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 266 осіб[2].

Станом на 1 січня 2011 року в селі проживало 211 осіб. З яких дітей дошкільного віку — 16, шкільного — 13, громадян пенсійного віку — 111. Кількість працюючих громадян — 190.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 97,37 %
російська 2,63 %

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література

ред.

Посилання

ред.