Александер Колонна-Валевський

французький політик
(Перенаправлено з Колонна-Валевський)

Алекса́ндер Жозе́ф Флоріа́н Колонна́-Вале́вський (пол. Aleksander Florian Józef Colonna-Walewski; 4 травня 1810, Валевице, Польща — 27 вересня 1868, Страсбург, Друга французька імперія) — французький політик і дипломат, граф, з 1866 — князь.

Александер Колонна-Валевський
пол. Aleksander Florian Józef Colonna-Walewski
Народився4 травня 1810(1810-05-04)
Валевице, Польща
Помер27 вересня 1868(1868-09-27) (58 років)
Страсбург, Друга французька імперія
·інсульт
ПохованняПер-Лашез[1] і Grave of Walewskid
ГромадянствоФранція Франція
Національністьполяк/француз
Діяльністьполітик, дипломат, військовослужбовець, письменник
Галузьдипломат і політика[2]
Знання мовфранцузька[3][2]
УчасникБитва під Гроховом
Титулграф[d]
Посададепутат Національної асамблеї Франції, посол і Сенатор Другої імперіїd[4]
Військове званнякапітан
ПартіяБонапартизм
РідБонапарти і Валевські
БатькоНаполеон I Бонапарт[5]
МатиМарія Валевська[5]
Брати, сестриÉmilie Pellaprad, Стефанія де Богарне, Наполеон II, Jules Barthélemy-Saint-Hilaired, Charles Léond, Ежен Богарне, Eugen Megerle von Mühlfeldd і Rudolf-August d'Ornanod
У шлюбі зCatherine Montagud[5] і Marianna Walewskad[5]
ДітиCharles Walewskid
Автограф
Нагороди
орден Андрія Первозванного Орден Святого Олександра Невського орден Святого Олександра Невського Королівський угорський орден Святого Стефана Великий хрест ордена Святого Йосипа орден Чорного орла орден Спасителя Великий Хрест ордена Почесного легіону великий офіцер ордена Почесного легіону командор ордена Почесного легіону орден Святого Губерта орден Серафимів Орден Данеброг (Данія) Virtuti Militari Gold Cross of the Virtuti Militari Вищий орден Святого Благовіщення Order of the Immaculate Conception of Vila Viçosa орден Святого Йосипа орден Святого Януарія Великий офіцер ордена Меджида

Життєпис

ред.

Син Марії Валевської (Лончиньської) і Наполеона I Бонапарта. По смерті матері в 1817 привезений дядьком, Теодором Марціном Лончиньським, в місто Кернозію, Польща.

У 1820-1824 роках вчився в Женеві.

У 1824 повернувся до Польщі, відхилив пропозицію співпрацювати з росіянами, і щоб уникнути мобілізації в російську армію, втік до Франції, отримав французьке підданство. Виконував політичні доручення під час польського повстання 1830–1831.

Реальна політична кар'єра почалася після приходу до влади Наполеона ІІІ, коли Валевський став міністром закордонних справ Франції. Він був представником Французької імперії на Паризькому конгресі в 1856.

Пішов у відставку 1860 року. Після тривалої подорожі Німеччиною помер від інсульту в Страсбурзі 1868 року, похований на цвинтарі Пер-Лашез.

Примітки

ред.

Посилання

ред.