Коврай (Золотоніський район, Гельмязівська громада)
Ковра́й — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Гельмязівській сільській громаді. Населення — 851 чоловік.
| село Коврай | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Золотоніський район |
| Громада | Гельмязівська сільська громада |
| Облікова картка | Село на сайті ВРУ |
| Основні дані | |
| Засноване | перша чверть 18 століття (до 1731) |
| Населення | 851 |
| Територія | 30,606 км² |
| Поштовий індекс | 19722 |
| Телефонний код | +380 4737 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°49′33″ пн. ш. 31°56′14″ сх. д. / 49.82583° пн. ш. 31.93722° сх. д.Координати: 49°49′33″ пн. ш. 31°56′14″ сх. д. / 49.82583° пн. ш. 31.93722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
102 м |
| Водойми | річка Ковраєць |
| Відстань до обласного центру |
41,7 (фізична) км[1] |
| Відстань до районного центру |
36 км |
| Найближча залізнична станція | Золотоноша I |
| Відстань до залізничної станції |
22 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Гельмязів |
| Карта | |
  Коврай | |
 Коврай | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Село розташоване на річці Ковраєць, за 36 км на північний захід від районного центру — міста Золотоноша, і за 22 км від залізничної станції Гладківщина.
Історія ред.
Село виникло у першій чверті XVIII століття. Його заснував переяславський полковник Степан Томара, купивши землі в Гельмязівській сотні. Спершу Коврай був невеликий. У 1731 році Василь Томара володів тут лише 35 дворами.
Степан Томара народився 1719 року в родині Василя Степановича Томари (1694-1736). Згодом став дідичем, успадкувавши від батька та діда Стефана Томари село Каврай (тепер Коврай Гельмязівської сільської громади Золотоніського району Черкаської області), "...а оиими населено на купленних в давних годах от разних обитателей грунтах..."[2][3].
З 1753 по 1759 рік (з перервою) у Ковраї жив філософ-просвітитель Григорій Сковорода. Тут він написав низку віршів до своєї славнозвісної збірки «Сад божественних пісень», заклав основи своїх філософської та педагогічної систем[4]. У селі встановлено погруддя мислителя, відкрито меморіальну дошку на будівлі школи, в 1972 році закладено природничо-історичний комплекс «Пам'ятка садово-паркового мистецтва ім. Г. С. Сковороди» площею 14,3 га. Зберігся погріб часів Сковороди на території колишнього маєтку Томари.
У 1874 році відкрито земську початкову школу. У 1923 році на базі чотирирічної земської і трирічної парафіяльної шкіл створено семирічку.
Станом на 1922 рік в селі було 520 господарств, 2484 мешканці.
У 1928 році, під час примусової колективізації, створено ТСОЗ, організаторами та керівниками якого стали М. Ю. Москаленко та І. П. Різник.
Під час Голодомору 1932—1933 років в селі померло близько 300 осіб.
У роки радянсько-німецької війни, під час окупації, 26 активістів було розстріляно в гестапо, багато юнаків та дівчат вивезено на каторгу до Німеччини. 532 односельці брали участь у війні на боці СРСР, 160 нагороджені бойовими орденами і медалями, 275 загинуло. Їхні імена викарбувано на обеліску Слави, встановленому в центрі села в 1960 році.
Після відвоювання села відродилися колгоспи «Дружба» в селі Коврай та ім. Шевченка на хуторі Леонівщина, які в 1965 році об'єдналися в один колгосп «Слава». За колгоспом було закріплено 4,5 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4,3 тисячі га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, було розвинуте тваринництво.
З 1958 року в селі діяла восьмирічна школа, з 1990 року — середня. З січня 2003 року середню школу реорганізовано в навчально-виховний комплекс «Коврайська ЗОШ I—III ступенів — дошкільний заклад». З 2013 р. — «Коврайський навчально-виховний комплекс „загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів“ ім. Г. С. Сковороди». Директор школи — Різник Л. Л.
Станом на 1972 рік в селі мешкало 2076 чоловік, працювали клуб на 150 місць, бібліотека з фондом 19,5 тисяч книг, пологовий будинок, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла.
Сучасність ред.
В селі працюють фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення Ощадного банку, Будинок культури, дві сільські бібліотеки.
Пам'ятки ред.
Відомі люди ред.
В селі народилися:
- О. Варнак — поет і громадський діяч;,
- Михновський Дмитро Константинович (1902-1984) - вчений- генетик у галузі вивчарства, талановитий викладач вищої шкои.
- А. Бондар — Герой Соціалістичної Праці.
Галерея ред.
-
В'їзд у село Коврай -
Літературний музей Григорія Сковороди -
Льох родини Томар 18ст -
Діброва закладена до 290-річчя з дня народження Г.С.Сковороди -
Школа -
Будинок культури -
Старостат -
Автобусна зупинка
Див. також ред.
Джерела ред.
Посилання ред.
- ↑ maps.vlasenko.net(рос.)
- ↑ ЦДІА України у м. Києві. ф. 57, оп. 1, од. зб. 207, арк. 33
- ↑ Махновець Л. Григорій Сковорода: біографія. Київ: Наукова думка, 1972. С. 120
- ↑ Махновець Л. Григорій Сковорода: біографія. Київ: Наукова думка, 1972. С. 13, 17, 61-66, 74
Література ред.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.