Вікіпедія

Коббі Мейну

англійський футболіст
(Перенаправлено з Коббі Боатенг Мейну)

Ко́ббі Бо́атенг Ме́йну (англ. Kobbie Boateng Mainoo, вимовляється [ˈkɔbɪ ˈmeɪnu:]; нар. 19 квітня 2005, Стокпорт) — англійський футболіст, півзахисник клубу «Манчестер Юнайтед» і збірної Англії.

Ф
Коббі Мейну
Особисті дані
Повне ім'я Коббі Боатенг Мейну
Народження 9 квітня 2005(2005-04-09) (19 років)
  Стокпорт, Великий Манчестер, Англія
Зріст 175 см
Вага 72 кг
Громадянство Англія Англія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Манчестер Юнайтед»
Номер 37
Юнацькі клуби

0000–2022 		Англія «Чідл енд Гатлі»
Англія «Манчестер Юнайтед»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2022–т. ч. Англія «Манчестер Юнайтед» 25 (3)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2021–2022 Англія Англія (до 17) 5 (1)
2022 Англія Англія (до 18) 2 (0)
2023 Англія Англія (до 19) 6 (0)
2024–т. ч. Англія Англія 9 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 19 травня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 14 липня 2024.

Клубна кар'єра

ред.

«Манчестер Юнайтед»

ред.

Сезон 2022–23

ред.

Почав грати за молодіжну команду «Чідл енд Гатлі», після чого приєднався до футбольної академії «Манчестер Юнайтед»[1].

В сезоні 2021–22 в складі «Юнайтед» виграв Молодіжний кубок Англії[2]. У травні 2022 року підписав свій перший професіональний контракт з «Манчестер Юнайтед»[3]

10 січня 2023 року дебютував в основному складі «Манчестер Юнайтед» в четвертьфінальному матчі Кубка Англійської футбольної ліги, вийшовши в стартовому складі проти «Чарльтон Атлетік»[4]. 19 лютого 2023 року дебютував у Прем'єр-лізі, вийшовши на заміну Марселю Забітцеру в матчі проти «Лестер Сіті»[5].

Сезон 2023–24

ред.

В липні 2023 року під час передсезонної підготовки отримав травму щиколодки під час товариського матчу проти мадридського «Реала»[6], через яку змушений був пропустити першу половину сезону 2023–24[7]. 26 листопада провів першу гру в сезоні за «Манчестер Юнайтед» після повернення, вийшовши в стартовому складі матчу Прем'єр-ліги проти «Евертона»[8][9]. 29 листопада дебютував в Лізі чемпіонів УЄФА, вийшовши на заміну Соф'яну Амрабату в матчі проти «Галатасарая»[10]. 17 грудня, вийшовши з перших хвилин матчу Прем'єр-ліги проти «Ліверпуля», став наймолодшим (18 років і 242 дні) футболістом в історії «Манчестер Юнайтед», що вийшов у стартовому складі проти «Ліверпуля» в матчі Прем'єр-ліги[11][12]. 28 січня 2024 року в матчі четвертого раунду Кубка Англії проти «Ньюпорт Каунті» відзначився першим голом за «Манчестер Юнайтед»[13][14]. За підсумками січня був визнаний найкращим гравцем місяця на думку вболівальників «Манчестер Юнайтед»[15].

1 лютого 2024 року забив свій перший м'яч в Прем'єр-лізі у ворота «Вулвергемптон Вондерерз», який на 97-й хвилині приніс перемогу «Манчестер Юнайтед» з рахунком 4–3[16][17]. Також цей м'яч здобув звання найкращого голу місяця Прем'єр-ліги за підсумками лютого 2024 року[18]. У підсумку був номінований на звання молодого гравця сезону 2023–24 в Прем'єр-лізі[19][20]. 25 травня 2024 року забив переможний м'яч у фіналі Кубка Англії проти «Манчестер Сіті», у підсумку отримавши нагороду найкращого гравця матчу[21][22].

Кар'єра в збірній

ред.

Виступав за збірні Англії до 17 і до 18 і до 19 років.

15 березня 2024 року отримав свій перший виклик до збірної Англії до 21 року. Втім, вже через чотири дні був викликаний до дорослої збірної Англії головним тренером Гаретом Саутгейтом для участі в товариських матчах проти збірних Бразилії та Бельгії[23][24][25]. 23 березня дебютував за збірну Англії у поєдинку з Бразилією, вийшовши на заміну Конору Галлахеру[26][27]. Таким чином став 2-им наймолодшим (18 років і 339 днів) представником «Манчестер Юнайтед», що зіграв за збірну Англії на стадіоні «Вемблі» після Данкана Едвардса[28]. У наступному поєдинку 26 березня вперше вийшов у стартовому складі збірної Англії проти Бельгії, ставши 3-ім наймолодшим (18 років і 342 дні) гравцем «Юнайтед», що вийшов з перших хвилин за збірну після Данкана Едвардса (18 років і 183 дні) і Маркуса Решфорда (18 років і 209 днів)[29].

21 травня був включений до попередньої заявки збірної Англії для участі в матчах фінальної частини чемпіонату Європи 2024 у Німеччині[30][31]. 6 червня потрапив до остаточної заявки збірної Англіїї[32][33]. На турнірі зіграв в матчах групового етапу, вийшовши на заміну проти збірних Сербії[34] та Словенії[35]. Також виходив на поле з перших хвилин у матчах плей-оф в 1/8 фіналу проти збірної Словаччини[36][37], у чвертьфіналі проти збірної Швейцарії[38] та у півфіналі проти збірної Нідерландів[39]. У фінальному матчі проти збірної Іспанії вийшов в основі та провів 70 хвилин, втім англійці в підсумку поступились з 1–2[40].

Статистика виступів

ред.

Клубна статистика

ред.
Станом на 25 травня 2024 [41]
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Кубок ліги Єврокубки Інші Всього
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Манчестер Юнайтед 2022–23 Прем'єр-ліга 1 0 1 0 1 0 0 0 0 0 3 0
2023–24 24 3 6 2 0 0 2[a] 0 0 0 32 5
Всього за кар'єру 25 3 7 2 1 0 2 0 0 0 35 5
  1. ↑ Матчі в Лізі чемпіонів УЄФА

Міжнародна статистика

ред.
Станом на 14 липня 2024 [41]
Збірна Сезон Товариські Офіційні Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Англія
2024 3 0 6 0 9 0
Всього за кар'єру 3 0 6 0 9 0

Матчі за збірну

ред.
Станом на 14 липня 2024 [41]

Всього: 9 матчів / 0 голів; 4 перемоги, 2 нічиї, 3 поразки.

Досягнення

ред.
«Манчестер Юнайтед» (до 18)
  • Володар Молодіжного Кубка Англії: 2022
«Манчестер Юнайтед»
Збірна Англії
Особисті досягнення

Примітки

ред.
  1. ↑ Who is Kobbie Mainoo? Meet the Manchester United youngster who could make his debut vs Real Sociedad (англ.). Manchester Evening News. 7 вересня 2022. Архів оригіналу за 25 жовтня 2022. Процитовано 14 січня 2023.
  2. ↑ Manchester United beat Forest in front of record crowd to win FA Youth Cup (англ.). The Guardian. 11 травня 2022. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  3. ↑ Fay, Richard (17 травня 2022). Manchester United starlet Kobbie Mainoo signs first professional deal. Manchester Evening News (англ.). Процитовано 17 червня 2024.
  4. ↑ Jackson, Jamie. (10 січня 2023). Rashford’s late Manchester United double ends Charlton’s cup resistance (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 14 січня 2023. Процитовано 14 січня 2023.
  5. ↑ Manchester United vs. Leicester City (англ.). Soccerway. 19 лютого 2023. Архів оригіналу за 19 лютого 2023. Процитовано 19 лютого 2023.
  6. ↑ Талант Манчестер Юнайтед пропустить першу частину сезону через травму в матчі з Реалом (укр.). football.ua. 29 липня 2023. Процитовано 20 грудня 2023.
  7. ↑ MANCHESTER UNITED ISSUE MAINOO UPDATE (англ.). Офіційний сайт «Манчестер Юнайтед». 29 липня 2023. Процитовано 20 грудня 2023.
  8. ↑ Mikey Partington (26 листопада 2023). EVERTON 0 MANCHESTER UNITED 3 (англ.). Офіційний сайт «Манчестер Юнайтед». Процитовано 20 грудня 2023.
  9. ↑ Joe Ganley (28 листопада 2023). TEN HAG CONFIDENT ABOUT 'MATURE' MAINOO (англ.). Офіційний сайт «Манчестер Юнайтед». Процитовано 20 грудня 2023.
  10. ↑ Nagasudha Bethu (29 листопада 2023). MATCH REPORT: GALATASARAY 3 UNITED 3 (англ.). Офіційний сайт «Манчестер Юнайтед». Процитовано 20 грудня 2023.
  11. ↑ Joe Nelson (18 грудня 2023). MAINOO BREAKS RECORD AGAINST LIVERPOOL (англ.). Офіційний сайт «Манчестер Юнайтед». Процитовано 20 грудня 2023.
  12. ↑ Man Utd stand firm to stop Liverpool's home run (англ.). Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 17 грудня 2023. Процитовано 20 грудня 2023.
  13. ↑ Nagasudha Bethu (29 січня 2024). MAINOO: IT'S A BIG MOMENT IN MY CAREER (англ.). Офіційний сайт «Манчестер Юнайтед». Процитовано 29 січня 2024.
  14. ↑ Phil McNulty (28 січня 2024). FA Cup: Newport County 2-4 Manchester United avoid upset at Rodney Parade (англ.). BBC Sport. Процитовано 29 січня 2024.
  15. ↑ Matthew Holt (1 лютого 2024). MAINOO WINS PLAYER OF THE MONTH FOR JANUARY (англ.). Офіційний сайт «Манчестер Юнайтед». Процитовано 2 лютого 2024.
  16. ↑ Emma Smith (1 лютого 2024). Mainoo scores sensational winner as Man Utd beat Wolves in seven-goal thriller (англ.). BBC Sport. Процитовано 2 лютого 2024.
  17. ↑ Mainoo magic gives Man Utd dramatic win in seven-goal thriller (англ.). Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 1 лютого 2024. Процитовано 2 лютого 2024.
  18. ↑ Mainoo's late stunner wins Budweiser Goal of the Month award (англ.). Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 8 березня 2024. Процитовано 9 березня 2024.
  19. ↑ Select your Hublot Young Player of the Season (англ.). Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 12 травня 2024. Процитовано 13 травня 2024.
  20. ↑ Carney, Sam (12 травня 2024). MAINOO NOMINATED FOR YOUNG PLAYER OF THE SEASON (англ.). Офіційний сайт «Манчестер Юнайтед». Процитовано 13 травня 2024.
  21. ↑ MANCHESTER UNITED 2 MANCHESTER CITY 1 (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». 25 травня 2024. Процитовано 27 травня 2024.
  22. ↑ Man Utd stun Man City to win FA Cup (англ.). Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 25 травня 2024. Процитовано 27 травня 2024.
  23. ↑ Kobbie Mainoo: Man Utd midfielder added to England squad for friendlies. BBC Sport (англ.). 19 березня 2024. Процитовано 20 березня 2024.
  24. ↑ Brewin, John (19 березня 2024). Manchester United’s Kobbie Mainoo called into England squad for first time. The Guardian (англ.). Процитовано 20 березня 2024.
  25. ↑ Ganley, Joe (19 березня 2024). MAINOO TO JOIN UP WITH SENIOR ENGLAND SQUAD (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». Процитовано 20 березня 2024.
  26. ↑ Hill, Courtney (23 березня 2024). MAINOO MAKES HIS ENGLAND DEBUT (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». Процитовано 24 березня 2024.
  27. ↑ Steinberg, Jacob (23 березня 2024). ‘I’m not down’: Southgate praises England’s new boys in Brazil defeat. The Guardian (англ.). Процитовано 24 березня 2024.
  28. ↑ Marshall, Adan (25 березня 2024). THE MAGNITUDE OF MAINOO'S ACHIEVEMENT (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». Процитовано 29 березня 2024.
  29. ↑ Pilger, Sam (27 березня 2024). Gareth Southgate Hails Kobbie Mainoo’s Impact For England. Forbes (англ.). Процитовано 29 березня 2024.
  30. ↑ Euro 2024: Rashford and Henderson out of Southgate’s provisional England squad. The Guardian (англ.). 21 травня 2024. Процитовано 21 травня 2024.
  31. ↑ Veevers, Nicholas (21 травня 2024). England senior squad named for June fixtures. englandfootball.com (англ.). Футбольна асоціація. Процитовано 21 травня 2024.
  32. ↑ Reid, Alex; Brewin, John (6 червня 2024). England’s Euro 2024 squad: Grealish and Maguire miss out as final 26 revealed – as it happened. The Guardian (англ.). Процитовано 7 червня 2024.
  33. ↑ Southgate rings changes with England squad for EURO 2024 (англ.). Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 6 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
  34. ↑ McNulty, Phil (16 червня 2024). Euro 2024 - Serbia 0-1 England. BBC Sport (англ.). Процитовано 17 червня 2024.
  35. ↑ McNulty, Phil (25 червня 2024). Euro 2024 - England 0-0 Slovenia. BBC Sport (англ.). Процитовано 26 червня 2024.
  36. ↑ Hytner, David (30 червня 2024). Bellingham and Kane rescue England in dramatic extra-time win over Slovakia. The Guardian (англ.). Процитовано 1 липня 2024.
  37. ↑ Bostock, Adam (30 червня 2024). MAINOO'S MILESTONE AS ENGLAND GO THROUGH (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». Процитовано 9 липня 2024.
  38. ↑ Steinberg, Jacob (6 лютого 2024). England into Euro 2024 semi-finals after dramatic shootout win over Switzerland. The Guardian (англ.). Процитовано 9 липня 2024.
  39. ↑ Steinberg, Jacob (10 лютого 2024). Ollie Watkins’ bolt from blue stuns Netherlands and sends England to final. The Guardian (англ.). Дортмунд. Процитовано 11 липня 2024.
  40. ↑ Steinberg, Jacob (14 липня 2024). Mikel Oyarzabal’s late winner for Spain crushes England’s Euro 2024 dream. The Guardian (англ.). Берлін. Процитовано 15 липня 2024.
  41. ↑ а б в Коббі Мейну на сайті transfermarkt.com (англ.)
  42. ↑ McNulty, Phil (25 травня 2024). Man Utd stun rivals City to win FA Cup. BBC Sport (англ.). Процитовано 27 травня 2024.
  43. ↑ Spain 2-1 England: Late Oyarzabal winner earns La Roja record fourth EURO crown (англ.). УЄФА. 14 липня 2024. Процитовано 15 липня 2024.
  44. ↑ Ganley, Joe (8 березня 2024). MAINOO'S WOLVES WINNER NAMED FEBRUARY'S BEST (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». Процитовано 9 березня 2024.
  45. ↑ Ganley, Joe. (26 травня 2023). Kobbie Mainoo named Jimmy Murphy Young Player of the Year 2022/23 (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». Архів оригіналу за 25 травня 2023. Процитовано 26 травня 2023.

Посилання

ред.
  • Профіль на офіційному сайті ФК «Манчестер Юнайтед» (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коббі_Мейну&oldid=43055281