Клебан-Бицьке відслонення
Клебан-Бицьке відслонення — місце виходу на поверхню глибинних геологічних порід площею 60 га.
48°27′00″ пн. ш. 37°43′26″ сх. д. / 48.45° пн. ш. 37.72388889° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Костянтинівський район, Донецька область, Україна |
Найближче місто | Костянтинівка |
Площа | 60 га |
Засновано | 14 жовтня 1975 |
Оператор | Іллічівська сільська рада |
Клебан-Бицьке відслонення у Вікісховищі |
З 2000 року територія пам'ятки природи «Клебан-Бицьке відслонення» увійшла до складу регіонального ландшафтного парку «Клебан—Бик»[1].
Розташування
ред.Розташоване на північно-східному борті Кальміусько—Торецької западини у місці її переходу у Костянтинівсько—Дружківську антикліналь. Названі западина та антикліналь належать до великих структурних елементів Донбасу, які утворилися внаслідок потужних тектонічних рухів Землі. При цьому антикліналь вказує на місце прадавніх гір, а западина — місце прадавнього мілководного моря з лагунами, де накопичувалася сіль[2].
Заповідне відслонення складають піщано-глинисті гірські породи — аргіліти, алевроліти, серед яких трапляються прошарки пісковиків. У прилеглих місцях до заповідної території серед піщано-глинистих покладів є також прошарки вапняків, доломіту та гіпсу. Вік нижньопермських покладів — близько 290—295 млн років. В аналогічних покладах на північ від заповідної території знаходиться Костянтинівське родовище будівельної сировини, з якої виготовляють цеглу та черепицю. Заповідне відслонення як на об'єкт геології можна дивитися не тільки з точки зору стратиграфії, а ще і мінералогії: у глинистих породах містяться дрібні гіпсу; в пісковиках та алевролітах зустрічаються мінерали міді — яскраво-зелений малахіт та синій азурит (останні за стародавніх часів служили людям сировиною для виготовлення бронзи). Прадавні виробки, де добували мідну руду, розташовані неподалік від Клебан-Бика. У вапняках і доломітах відслонення відзначаються вкрапленнями галеніту (є головним рудним мінералом, з якого видобувається свинець).
Флора
ред.Верхні ділянки схилів покриті різними видами полину, а також чебрецем. На підошві виступів добре розвинена лугова рослинність. Зокрема : перстач гусячий, герань лугова, конюшина,м'ята, підбіл звичайний (мати-й-мачуха). Ще нижче по схилу до самої берегової кромки водосховища — зелені стрічки водоохоронних лісових насаджень, створених людиною.
Переважає рослинність многотравно-ковилових степів, байрачних лісів і кам'янистих відслонень. Зокрема у парку знайдено 12 видів ковили, з них 2 види занесено до Європейського червоного списку та всі види — до Червоної книги України[3].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Клебан — Бикське відслонення.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ РЛП Клебан-Бик. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 21 січня 2012.
- ↑ (рос.) Клебан-Бык. [Архівовано 16 червня 2012 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- Міністерство екології та природних ресурсів України. Наказ від 12 грудня 2012 року N 643 «Про затвердження Положення про геологічну пам'ятку природи загальнодержавного значення „Клебан-Бицьке відслонення“» [Архівовано 28 Вересня 2013 у Wayback Machine.]
Джерела
ред.- Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас / за заг. ред. С. С. Куруленка, С. В. Третьякова. Видання друге, перероблене та доповнене. — Донецьк, Донецька філія Державного екологічного інституту Мінприроди України, 2008. — 168 с.
- Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А. З. Дидова. — 2 изд., доп. — Донецк: Донбасс, 1987—168 с.
- Памятники природы Донетчины: Путеводитель / Р. Г. Синельщиков, С. П. Попов, Д. С. Иванишин, Н. Т. Янко. — Донецк: Донбас, 1979. — 95 с.