Кларкеїт
Кларкеїт, кларкіт (рос. кларкеит, кларкит; англ. clarkeite; нім. Clarkeit m) — мінерал, оксигідрооксид урану групи кюриту.
| Кларкеїт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Cke[2] |
| Хімічна формула | (Na,Ca,Pb)(UO₂)O(OH) * ₀-₁H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 4.GC.05 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тригональна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Франк Віглсворт Кларк[3] |
| Типова місцевість | Penlandd[3] |
Мінерал названий на честь Френка Віглесворта Кларка (1847—1931), колишнього головного хіміка Геологічної служби Сполучених Штатів.
Загальний опис ред.
- 1. За К. Фреєм: (Na2,Ca, Pb)U2(O, OH)7. Домішки — К.
- 2. За Є. Лазаренко: Na2,U2,O7. Домішки: К, Ca, Pb, Si, Mg та інш.
Утворює суцільні маси, Твердість 4-5. Густина 6,39. Блиск восковий. Колір темний, червонувато-коричневий. Риска жовтувато-коричнева. Злом раковистий. Прозорий. Рідкісний.
Зустрічається як продукт гідротермальних змін уранініту у Північній Кароліні (США), де асоціює з бекерелітом, гумітом, іантинітом і уранофаном.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ross C. S., Henderson E. P., Posnjak E. W. Clarkeite; a new uranium mineral // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1931. — Vol. 16, Iss. 5. — P. 213–220. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кларкеїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Кларкеїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.