Клара Цеткін

німецька революціонерка, активістка II Інтернаціоналу

Кла́ра Це́ткін (нім. Clara Zetkin, уроджена Айснер, Eissner; 5 липня 1857  село Відерау, Королівство Саксонія — 20 червня 1933, Архангельське, Московська область) — діячка німецького та міжнародного робітничого руху.

Клара Цеткін
нім. Clara Zetkin
C Zetkin 1.jpg
Ім'я при народженні Клара Айснер
Народилася 5 липня 1857(1857-07-05)
с. Відерау, Королівство Саксонія
Померла 20 червня 1933(1933-06-20) (75 років)
Архангельське, Красногорський район, Московська область, Російська СФРР, СРСР
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Громадянство
(підданство)
Flag of the German Empire.svg Німеччина[1]
Flag of the German Empire.svg Німецька імперія
Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Ваймарська республіка
Національність німкеня
Діяльність політичний діяч
Відома завдяки німецький ліворадикальний політичний діяч, одна з засновниць компартії Німеччини
Знання мов німецька[2]
Посада депутат Рейхстагу Веймарської республікиd
Партія Комуністична партія Німеччини, Соціал-демократична партія Німеччини і Незалежна соціал-демократична партія Німеччини
У шлюбі з Georg Friedrich Zundeld
Діти Maxim Zetkind і Kostja Zetkind
Автограф Clara Zetkin Signature.svg
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоного Прапора
Клара Цеткін і Роза Люксембург, 1910 р.

БіографіяРедагувати

Народилася в лютеранській родині вчителя сільської парафіяльної школи та за сумісництвом органіста місцевої кірхи.

1881 року вступила до Соціал-демократичної партії Німеччини.

Після запровадження Отто фон Бісмарком «Виняткового закону проти соціалістів» (1881) залишила Німеччину й мешкала в Цюриху, Австро-Угорщині, Італії, а з 1882 р. — в Парижі, де зустрілася з висланим із Німеччини російським євреєм-соціал-демократом Осипом Цеткіним (були знайомі ще з часів його навчання в Лейпцигу). З листопада 1882 року вони стали жити разом, і Клара Айснер змінила прізвище на Цеткін. Невдовзі народила двох синів — Максима (*1883) та Костянтина (*1885).

1889 — Осип Цеткін помер від раку.

1916 — була однією з засновниць Союзу Спартака і Незалежної соціал-демократичної партії Німеччини, яка відокремилася в 1917 році від СДПН. Пізніше вступила до Комуністичної партії Німеччини та представляла КПН у рейхстазі (19201933).

1932 — відкриваючи сесію рейхстагу як найстарша за віком серед депутатів, Клара Цеткін виступила з антинацистською промовою.

Нагороджена орденом Леніна та орденом Червоного Прапора.

Похована в Москві на Красній площі біля Кремлівської стіни.

У Німецькій Демократичній Республіці було встановлено медаль Клари Цеткін.

Участь Клари Цеткін у започаткуванні Міжнародного жіночого дняРедагувати

На пропозицію Клари Цеткін, учасниці II Міжнародної конференції жінок-соціалісток (Копенгаген, серпень 1910 р., понад 100 учасниць із 17 країн), вирішили щороку у березні відзначати Міжнародний жіночий день — день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні і соціальні права.[3]

У резолюції, запропонованої Цеткін, зокрема, зазначалось:

« У повній відповідності з класово-свідомими політичними профспілковими організаціями пролетаріату в кожній країні соціалістки всіх країн щорічно проводять Жіночий день, який в першу чергу слугує агітації за надання жінкам виборчого права. Ця вимога має бути висунена як складова частина всього жіночого питання в цілому і в повній відповідності з соціалістичними поглядами. Жіночому дню слід повсюдно надавати міжнародний характер, і він всюди має бути старанно підготовлений. »

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Родіна Л. В. Клара Цеткін і Україна. — К., 1985
  • Клара Цеткін, Роза Люксембург. Про літературу і мистецтво. — Київ, Мистецтво, 1982.

ПосиланняРедагувати