Відкрити головне меню
Китиці на шторах
Ручне вироблення китиці

Ки́тиця[1], діал. ку́тас[2] (від тур. kutas, kutaz)[3] — прикраса у вигляді жмутка ниток, шнурків і т. ін., зв'язаних з одного кінця докупи. Використовується для оздоблення головних уборів, суконь, поясів, збройових темляків, кінської збруї, кінців шнурів (для прапорів, штор тощо). Китиці можуть виготовляти як зі звичайної пряжі, так і з канителі.

У виготовлених промисловим способом китицях можна виділити два елементи: головку і бахрому. Головка складається з кільцеподібної основи, що обмотується чи оплітається на спеціальному верстаті пряжею. Бахрома тчеться на вузьких жакардових верстатах, її утокові нитки протягаються вільно на певну відстань в один бік у вигляді петель, що потім утворюють її звисні кінці.

Роблять китиці і ручним способом: зв'язуванням жмутка ниток посередині, з наступним обмотуванням перехвату у верхній частині і формуванням головки.

ПриміткиРедагувати

  1. Китиця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Кутас // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

ДжерелаРедагувати