Пряжа
Пря́жа — безперервна тонка нитка зі скручених (іноді склеєних) між собою порівняно коротких натуральних або хімічних волокон; продукт прядіння. З пряжі виробляють тканини, трикотаж, килими, швейні нитки, канати тощо.
| Пряжа | |
 | |
| З матеріалу | волокно[d][1] |
|---|---|
| Метод виготовлення | прядіння |
| Частково збігається з | нитка |
 Пряжа у Вікісховищі | |
Натуральна пряжа буває вовняна, бавовняна, лляна, шовкова тощо.
Розрізняють пряжу:
- однорідну, з волокон одного виду, і мішану з суміші різних волокон;
- гребінну з найдовших і тонких волокон (вичесаних на гребінках), кардну з волокон середньої довжини (вичесаних на кардових машинах) і товщини й апаратну (виготовлена шляхом апаратного прядіння, з коротких і грубіших волокон, волокнистих відходів).
Гребінна пряжа відзначається гладенькою поверхнею, високою міцністю на розрив. Кардна пряжа менш гладка, міцність на розрив її досить висока. Апаратною є пряжа з пухнастою (ворсистою) поверхнею, її товщина нерівномірна, міцність на розрив невелика.
Пряжа буває також: сирова (неопоряджена), вибілена, мерсеризована, фарбована, меланжева і муліне; однониткова і кручена (з кількох ниток): високо об'ємна, армована (обвита іншими волокнами або нитками), фасонна тощо.
Джерела
ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Пряжа // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1530. — 1000 екз.
Примітки
ред.- ↑ Tortora P. G., Merkel R. S. Yarn // Fairchild's Dictionary of Textiles — Fairchild Fashion Media, 1996. — P. 641.