Ни́тка — гнучкий, тонкий і довгастий об'єкт, чия довжина в рази перевершує товщину. Природними аналогами нитки є волосся або павутина, які, втім, можуть використовуватися як матеріал для нитки (вовняна[1] або шовкова нитка[2]). При перекладі з інших мов іноді нитка зближується з струною (тар), однак нитка не видає звук і акцентує смисловий момент зв'язку (див. нитка розжарення, хірургічний шовний матеріал) і натягу (зубна нитка). Ці аспекти укладені в символіці білої і червоної нитки. Ідіома «шито білими нитками» зазвичай має на увазі сумнівну послідовність, натягнутість і фальсифікацію, тоді як «проходити червоною ниткою»[3] означає демонструвати внутрішню єдність. Завдяки міфологічному образу Нитки Аріадни (дотримуючись якої Тезей зміг вибратися з лабіринту Мінотавра) нитка може набувати значення путівника (справжня нитка Аріадни). Образ нитки також тісно пов'язаний з мойрами.

Різні нитки намотані на котушки

Сама по собі нитка також може розглядатися як текстильний матеріал, що має волокнисту структуру (нитки)

Нитка слугувала одиницею ліку пряжі: її визначали як довжину нитки, що виходила при обведенні її навколо мотовила[4]. 3 нитки складали 1 чисницю, 10 чисниць — 1 пасмо, 10 пасом — десяток, 2 десятки — півміток, 2 півмітки — міток[5][6][7].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. sherstyanaya-nit.html Вовняна нитка. Архів оригіналу за 31 жовтня 2010. Процитовано 11 жовтня 2011.
  2. Шовкові нитки натурального шовку. Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 11 жовтня 2011.
  3. html Червоною ниткою проходить. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 жовтня 2011.
  4. Ткацтво. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 8 січня 2017.
  5. Пасмо // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Міток // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Чисниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання ред.