Темля́к (запозичення з тюркських мов: пор. тат. tämlik — «шабельна портупея»)[1] — петля з ременя або стрічки з китицею на кінці на ефесі холодної зброї[2]. Також так називають страхувальну петлю на держаку деяких інструментів (наприклад, льодоруба).

Темляк на ефесі шаблі

Призначення

ред.

Призначається для надягання на руку і служить для:

  • Запобігання втраті зброї при випадковому випаданні її з рук.
  • Надає можливість швидкого звільнення руки простим відпусканням зброї.
  • При уколі темляк не дає руці зісковзнути на лезо, оберігаючи руку від порізів і виконуючи тим самим роль обмежувача.
  • Залишивши зброю висіти на руці, можна було скористатися револьвером.
  • Темляк може бути також відзнакою на нагородній зброї.

З'явилися темляки ще в лицарські часи. Пізніше в різних арміях темляк стали носити офіцери як елемент обмундирування. У російській армії темляк був також відзнакою на нагородній зброї: офіцери, які були нагороджені орденом святої Анни 4-го ступеня за хоробрість, мали носити темляк зі стрічки цього ордена (орденська стрічка червоного кольору з жовтою облямівкою). Темляк ордена св. Анни закінчувався круглим червоним помпоном. Офіцери, що були нагороджені Золотою зброєю «За хоробрість» носили темляк з георгіївської стрічки.

Коли на прапор або штандарт одягається чохол, то він зв'язується офіцерським темляком; коли чохол знятий, то прапороносець або штандартний унтер-офіцер пов'язує цей темляк на свою холодну зброю. У кінноті і кінній артилерії всім нижнім чинам присвоєно темляк з білої шкіри з такою ж китицею.

Примітки

ред.
  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  2. Темляк // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Джерела

ред.