Кирієнко Микола Маркович
Кирієнко Микола Маркович (нар. 17 серпня 1922, Матвіївка, Сосницький район, Чернігівська область, Українська РСР — пом. 23 грудня 2010, Київ, Україна) — радянський і український науковець-економіст, педагог, ветеран німецько-радянської війни. Професор, доктор економічних наук, дипломатичний працівник.
| Кирієнко Микола Маркович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 17 серпня 1922 Матвіївка, Сосницький район, Чернігівська область, Українська РСР | |||
| Помер | 23 грудня 2010 (88 років) Київ, Україна | |||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Діяльність | економіст | |||
| Alma mater | Дніпропетровський державний інститут, Московська вища дипломатична школа | |||
| Галузь | економіка | |||
| Заклад | Київський національний університет імені Тараса Шевченка | |||
| Вчене звання | професор | |||
| Науковий ступінь | доктор економічних наук | |||
| Війна | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
| |||
Життєпис
ред.Народився 17 серпня 1922 року в селі Матвіївка Сосницького району Чернігівської області в сім'ї козака Марка Харитоновича Кирієнка.
У 1939 році вступив на історичний факультет Дніпропетровського університету, який завершив вже після німецько-радянської війни, у якій брав участь[1]. У 1941—1945 роках — курсант, командир взводу і командир артилерійської батареї. Воював на Карельському і Прибалтійському фронтах[2]. Після демобілізації 1948 року закінчив Дніпропетровський університет, згодом, у 1951 — аспірантуру на кафедрі політичної економії.
Протягом 1952—1954 років навчався в Московській вищій дипломатичній школі. У 1951—1952 роках — завідувач кафедри політекономії Дніпропетровського медичного інституту.
У 1954—1955 роках — на дипломатичній роботі в посольстві СРСР у Румунії[2][3].
Протягом 1955—1957 років — старший викладач політекономії Дніпропетровського медичного інституту, у 1957—1960 — старший викладач, доцент кафедри політекономії будівельного інституту міста Дніпропетровська, у 1960—1967 — доцент кафедри політекономії Вінницького педагогічного інституту.
У 1967—1972 роках завідував кафедрою загальноекономічних дисциплін Київського торговельно-економічного інституту (нині — Київський національний торговельно-економічний університет), з 1969 року — професор[3].
У 1975—1977 роках — професор кафедри світової економіки і міжнародних відносин Дипломатичної академії МЗС СРСР у Москві[2]. У 1977—1990 — професор кафедри політекономії природознавчого факультету Київського університету. Від 1995 року — у Військово-гуманітарному інституті Національної академії оборони України. У 1999—2000 — начальник науково-дослідницького відділу[3].
Помер 23 грудня 2010 року в Києві.
Науковий доробок
ред.Автор понад 100 науково-методичних публікацій[2]. Досліджував дію та механізми застосування економічних законів, роль і значення матеріальної зацікавленості у процесах виробництва, розподілу, обміну та споживання[3].
Вибрані праці
ред.- Матеріальна заінтересованість і розвиток колгоспного виробництва. Київ, 1971;
- Закон попиту і пропозиції і його планомірне використання // Економіка Радянської України. 1975. № 6;
- Экономический потенциал страны Советов. Киев, 1982 (співавтор);
- Розвиток змісту і вдосконалення форм використання економічних законів. Київ, 1987 (співавтор);
- Економічні проблеми будівництва Збройних сил України на сучасному етапі. Київ, 1999 (співавтор).
Нагороди
ред.- Орден Червоної Зірки (10 лютого 1945[4]);
- Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» (9 травня 1945[4]);
- Орден Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985[5]).
Примітки
ред.- ↑ Губерський, Л. В. (1 листопада 2010). Наказ про відзначення ветеранів війни і праці університету. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Процитовано 23 лютого 2024.
- ↑ а б в г Литвиненко, Т. М. Кирієнко Микола Маркович. Енциклопедія Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 17 серпня 2015. Процитовано 23 лютого 2024.
- ↑ а б в г Пилипчук, Р. В. Кирієнко Микола Маркович. Т. 13. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
- ↑ а б Кириенко Николай Маркович – награды (рос.). Подвиг народа. Процитовано 23 лютого 2024.
- ↑ Кириенко Николай Маркович – Орден Отечественной войны II степени (рос.). Подвиг народа. Процитовано 23 лютого 2024.