Кежмарок

місто у Словаччині

Кежмарок (словац. Kežmarok) — місто в Словаччині, Кежмарському окрузі Пряшівського краю. Розташоване в східній частині Словаччини під Високими Татрами, на автошляху Попрад- Стара Любовня. У 2008 році місцевий протестантський дерев'яний костел з 1717 р. занесено до списку ЮНЕСКО.

Місто Кежмарок
словац. Kežmarok

±к:нп, засновані 1251 ±к:нп, засновані 1251

герб
Новий протестантський костел
Новий протестантський костел
Новий протестантський костел
Основні дані
Країна SK Словаччина
Край Пряшівський
Окрес Кежмарок → SPARQL ←
Столиця для Кежмарок

Перша згадка 1251
Засновано 1251

Водойма Попрад (річка)
Висота над р.м. 627[3] м
Площа 24,78 км²[1]
Населення 16.268 (31 грудня 2020)[4]
· густота 658,05[2] осіб/км²
Міста-побратими Вайльбург, Гливиці, Пржибрам, Купишкіс
Телефонний код +421-52[3]
Автомоб. ном. KK
Поштовий індекс 060 01
Місцева влада
Адреса

Mestský úrad Hlavné Námestie 1

060 01 Kežmarok
Вебсторінка kezmarok.sk/navstevnik/
Староста[5] Ігор Шайтлава
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS) SK523585[6]
OpenStreetMap 388263 ·R (Кежмарок)
GeoNames 724503
Транспорт, відстані
До крайового центру
 — фізична 61 км
До Братислави
 — фізична 268 км
Карта
Кежмарок. Карта розташування: Словаччина
Кежмарок
Кежмарок. Карта розташування: Пряшівський край
Кежмарок
Кежмарок (Пряшівський край)
Мапа

Джерела:

  • CMNS: Кежмарок у Вікісховищі
    Протестантський дерев'яний костел занесений до списку ЮНЕСКО

    Географія Редагувати

    Протікає річка Любіца.[7]

    Історія Редагувати

    Вперше згадується в 1251 році.

    Цікаві Факти Редагувати

    Прапор Кежмарку-Синьо-жовтий, подібний до прапору України.

    В Кежмарку на центральній площі існує клітка в яку чоловіки садили своїх жінок за різні провини.

    Пам'ятки культури Редагувати

    Історичний центр міста завдяки багатьом утримуваним куьтурним пам'яткам має середньовічний характер і становить міську пам'яткову резервацію — заповідник.

    • пізньоготичний замок та міська фортеця з 15. ст.
    • ратуша в стилі класицизму з 1461 р., перебудована в 1799 р.
    • протестантський ліцей з біблотекою, у якій знаходиться більш ніж 150 000 історичних книг, серед яких є унікальні екземпляри
    • редута з міською бібліотекою

    Храми Редагувати

    • протестантський артикулярний дерев'яний костел найсвятішої Трійці з 1717 р., занесений до списку ЮНЕСКО.
    • пізньоготичний римо-католицький костел св. Хреста з 1444—1498 рр., тзв. «базиліка мінор»
    • римо-католицький костел з 1772 р.
    • новий протестантський костел з 1879—1892 рр. у маурському стилі, пам'ятка культури національного значення

    Також в Кежмарку існує греко-католицька церква, побудована за сприяння українців.

    Спорт Редагувати

    Населення Редагувати

    У місті проживає 17 013 чол.

    Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):

    Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:

    Відомі постаті Редагувати

    Примітки Редагувати

    1. Statistical Office of the Slovak Republic (21 березня 2021). Hustota obyvateľstva - obce [om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter)] (словац.). Процитовано 21 листопада 2021. 
    2. Statistical Office of the Slovak Republic (21 березня 2021). Hustota obyvateľstva - obce (словац.). Процитовано 21 листопада 2021. 
    3. а б Statistical Office of the Slovak Republic (17 квітня 2015). Základná charakteristika (словац.). Процитовано 21 листопада 2021. 
    4. Statistical Office of the Slovak Republic (21 березня 2021). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) (словац.). Процитовано 21 листопада 2021. 
    5. Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
    6. Kežmarok. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.).  // детальні статистичні дані
    7. Ľubica
    8. R. Żelewski. Łaska 1. v. Ostrogska z Kościeleckich Beata (1515—1576) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — Tom XVIII/…, zeszyt 7…. T. XVIII. — S. 223. (пол.)

    Посилання Редагувати