Кежмарок

Місто Кежмарок; словац. Kežmarok
	герб
	Новий протестантський костел
	Основні дані
	49°08′01″ пн. ш. 20°25′35″ сх. д.H G O
Країна	Словаччина
Край	Пряшівський
Округ	Кежмарок → SPARQL ←
Столиця для	Кежмарок
Перша згадка	1251
Засновано	1251
Водойма	Попрад (річка)
Висота над р.м.	626 м
Площа	24,831 км²
Населення	17 013
Міста-побратими	Вайльбург, Гливиці, Пржибрам
Телефонний код	+421-052
Автомоб. ном.	KK
Поштовий індекс	060 01
	Місцева влада
Адреса	Mestský úrad Hlavné Námestie 1 060 01 Kežmarok
Веб-сторінка	kezmarok.sk/navstevnik/
Староста	Ігор Шайтлава
	Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK523585
OpenStreetMap	↑388263 ·R (Кежмарок)
GeoNames	724503
	Транспорт, відстані
	До крайового центру
— фізична	61 км
	До Братислави
— фізична	268 км
Карта
	Кежмарок (Пряшівський край)
	Кежмарок у Вікісховищі

Кежмарок (словац. Kežmarok) — місто в Словаччині, Кежмарському окрузі Пряшівського краю. Розташоване в східній частині Словаччини під Високими Татрами, на автошляху Попрад- Стара Любовня. У 2008 році місцевий протестантський дерев'яний костел з 1717 р. занесено до списку ЮНЕСКО.

Протестантський дерев'яний костел занесений до списку ЮНЕСКО

ІсторіяРедагувати

Вперше згадується в 1251 році.

Цікаві ФактиРедагувати

Прапор Кежмарку-Синьо-жовтий, подібний до прапору України. В Кежмарку на центральній площадф існує клітка в яку чоловіки садили своїх жінок за різні провини.

Пам'ятки культуриРедагувати

Історичний центр міста завдяки багатьом утримуваним куьтурним пам'яткам має середньовічний характер і становить міську пам'яткову резервацію — заповідник.

пізньоготичний замок та міська фортеця з 15. ст.
ратуша в стилі класицизму з 1461 р., перебудована в 1799 р.
протестантський ліцей з біблотекою, у якій знаходиться більш ніж 150 000 історичних книг, серед яких є унікальні екземпляри
редута з міською бібліотекою

ХрамиРедагувати

протестантський артикулярний дерев'яний костел найсвятішої Трійці з 1717 р., занесений до списку ЮНЕСКО.
пізньоготичний римо-католицький костел св. Хреста з 1444—1498 рр., тзв. «базиліка мінор»
римо-католицький костел з 1772 р.
новий протестантський костел з 1879—1892 рр. у маурському стилі, пам'ятка культури національного значення

Також в Кежмарку існує греко-католицька церква, побудована за сприяння українців.

СпортРедагувати

хокейний клуб «МХК Кежмарок» виступає у 1-ій хокейній лізі Словаччини, колишній учасник Словацької Екстраліги

НаселенняРедагувати

У місті проживає 17 013 чол.

Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):

словаки — 95,21 %
цигани (роми) — 1,59 %
чехи — 0,83 %
німці — 0,43 %
поляки — 0,25 %
угорці — 0,15 %
русини — 0,10 %
українці — 0,08 %

Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:

римо-католики — 77,50 %,
протестанти (еванєлики) — 4,82 %,
греко-католики — 2,63 %,
православні — 0,40 %,
не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви — 14,02 %

Відомі постатіРедагувати

Імріх Текелі — вождь антигабсбурського повстання, «король Верхньої Угорщини та Трансільванії»
Любош Бартечко- словацький хокеїст
Беата Косцелецька — вдова князя Іллі Острозького, була похована у місцевому костелі^[3]

ПриміткиРедагувати

↑ Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
↑ Kežmarok. ŠÚ SR: sodbtn.sk (sk). // детальні статистичні дані
↑ R. Żelewski. Łaska 1. v. Ostrogska z Kościeleckich Beata (1515—1576) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — Tom ХVIII/…, zeszyt 7…. T. XVIII. — S. 223. (пол.)

ПосиланняРедагувати

Це незавершена стаття з географії Словаччини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.

[2] Kežmarok. ŠÚ SR: sodbtn.sk (sk). // детальні статистичні дані

[3] R. Żelewski. Łaska 1. v. Ostrogska z Kościeleckich Beata (1515—1576) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — Tom ХVIII/…, zeszyt 7…. T. XVIII. — S. 223. (пол.)

[1]

[2]

[3]