Квач Орест Арсенович
Ква́ч Оре́ст Арсе́нович (23 липня 1991, м. Заліщики Тернопільської області — 27 липня 2014, м. Лутугине Луганської області) — український військовик, боєць батальйону територіальної оборони «Айдар». Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.
| Квач Орест Арсенович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
23 липня 1991 м. Заліщики, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
27 липня 2014 (23 роки) м. Лутугине, Луганська область, Україна | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Alma Mater | Київський військовий ліцей імені Івана Богуна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ | Територіальна оборона | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Квач Орест Арсенович у Вікісховищі | ||
Життєпис ред.
Орест народився 23 липня 1991 р. в місті Заліщиках. У рідному місті навчався у спеціалізованій школі І-ІІІ ст. імені Осипа Маковея з поглибленим вивченням інформаційних технологій та технологічних дисциплін і гімназії імені братів Гнатюків. Став випускником військового ліцею ім. Івана Богуна, студентом Київського національного університету імені Вадима Гетьмана, бійцем спортивного клубу «Характерник» (м. Тернопіль). Громадський активіст, духовний ватажок.
Орест знав і любив історію, вільно володів англійською мовою, багато читав. Його девіз по життю звучав так: «Україна або смерть». Його улюбленим віршем авторства Вільяма Хенлі був «Нескорений», ось два останні рядки з нього:[1]
Я володар своєї долі,
Я капітан душі своєї…
Загинув у ході війни на сході України в боях за місто Лутугине 27 липня. За попередніми даними Анастасії Станко, підірвався на міні під час розвідувального рейду[2], за даними Книги пам'яті полеглих за Україну — це було під час бою на залізничному переїзді[3]. Останки хлопця вдалося розпізнати лише по нашивці на одязі, яку вишивала його наречена. Того дня в боях також загинули айдарівці підполковник Сергій Коврига, старший лейтенант Ігор Римар, старший прапорщик Сергій Шостак, сержант Микола Личак, старший солдат Іван Куліш, солдати Іолчу Алієв, Віталій Бойко, Ілля Василаш, Михайло Вербовий, Олександр Давидчук, Станіслав Менюк.
Похований у рідних Заліщиках.
Нагороди та відзнаки ред.
- Орден «За мужність» ІІІ ступеня (28 червня 2015, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[4].
- «Спортивний герой» (посмертно) в обласній програмі «Герої спортивного року Тернопільщини — 2014»[5]
Вшанування пам'яті ред.
6 вересня 2014 року представники адміністрації Заліщицької гімназії, вчительського, учнівського та батьківського колективів у день сороковин Ореста Квача вшанували його пам'ять та Олега Гулька велозаїздом пам'яті. Маршрут проліг від подвір'я гімназії через села Дзвиняч, Бедриківці, Добрівляни до центру Заліщиків і завершився біля пам'ятника Степанові Бандері.[6]
8 травня 2015 року на стіні гімназії в Заліщиках, в якій навчався Орест Квач, відкрили й освятили пам'ятну дошку.
2015 року в Конотопі з'явилася вулиця Ореста Квача[7].
Див. також ред.
- Втрати батальйону «Айдар»
- Список загиблих у боях за Георгіївку та Лутугине
- Список тернопільців, які загинули під час АТО
- Список українських спортсменів, тренерів і функціонерів, що загинули під час Революції гідності чи внаслідок російської агресії в Україні
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень — липень 2014)
Примітки ред.
- ↑ Перша незалежна Тернопільська Інтернет-газета «ПРОВСЕ»: «На Луганщині загинув 23-річний Орест Квач із Заліщик». Архів оригіналу за 19 Серпня 2014. Процитовано 19 Серпня 2014.
- ↑ Загинув у розвідці 23-річний ультрас «Динамо» Орест Квач — доброволець батальйону «Айдар».
- ↑ Квач Орест Арсенович [Архівовано 13 Липня 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- ↑ Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Відзначили «Героїв спортивного року Тернопільщини — 2014» [Архівовано 2 Квітня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт Тернопільської ОДА, 6 березня 2013
- ↑
Велозаїзд пам'яті на YouTube // Відеоканал Ярослава Рибака, 2 квітня 2015
- ↑ У Конотопі перейменували 72 вулиці (список) [Архівовано 11 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Топ-Конотоп, 9 грудня 2015.
Джерела ред.
- Мадзій, І. Йому було лише двадцять три / Ірина Мадзій // Вільне життя плюс. — 2014. — № 62 (1 серп.). — С. 1 — (Бути воїном — значить жити вічно!).
- Ще молоденький капітан душі своєї: Навіки будем у небеснім батальйоні // Вільне життя плюс. — 2014. — № 82 (10 жовт.). — С. 4.
- Вістовський, О. Тіло упізнали за нашивкою, яку вишила наречена / Олег Вістовський // Свобода. — 2014. — № 63 (6 серп.). — С. 5.
- Вістовський, О. Бути воїном — значить жити вічно! / Олег Вістовський // Колос. — 2015. — № 39 — 40 (15 трав.). — С.2.
Посилання ред.
- Квач Орест Арсенович [Архівовано 14 Липня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
- Профіль загиблого. «Nekropole». Архів оригіналу за 8 Серпня 2014. Процитовано 5 серпня 2014.
- В Тернопольской области похоронили 23-летнего бойца батальона Айдар (рос.) . «Сегодня». Архів оригіналу за 3 Серпня 2014. Процитовано 5 серпня 2014.
- Тернопільщина знову в скорботі: у зоні АТО загинув 23-річний Орест Квач. «Погляд». Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 5 серпня 2014.
- Тетяна Швидченко, З приводу жертв, то я просто так не жертвую. Пам'яті добровольця Ореста Квача [Архівовано 19 Травня 2018 у Wayback Machine.] // Експертний корпус, 14 березня 2018
- Фанати «Динамо» вшанували загиблого на війні вболівальника написом у Києві [Архівовано 13 Червня 2019 у Wayback Machine.] // Телеканал новин «24», 27 липня 2018
- Спорт – не поза політикою. 35 спортсменів, які загинули на Майдані та на Донбасі