Квазілінійна корисність

функція корисності, лінійна за одним зі своїх аргументів

Квазіліні́йна фу́нкція ко́ри́сності (англ. quasilinear utility function) лінійна за одним зі своїх аргументів, зазвичай — за рахунковими грішми (англ. numeraire). Квазілінійні переваги можна виразити функцією

,

де є строго увігнутою[1]:164. Подібна функція має зручну властивість: маршаллівський попит на блага не залежить від рівня добробуту і, отже, не підпалий ефекту багатства[1]:165-166. Відсутність ефекту полегшує аналіз[1]:222, що робить квазілінійну корисність популярним засобом моделювання. Більш того, якщо корисність квазілінійна, то компенсувальна варіація доходу, еквівалентна варіація доходу і споживчий надлишок рівні[1]:163. В дизайні механізмів квазілінійна корисність дозволяє агентам здійснювати сторонні платежі.

Визначення в термінах переваг ред.

Відношення переваги   квазілінійне за товаром 1, якщо:

  • весь множини байдужості утворюються паралельним зміщенням уздовж осі товару 1. Якщо споживач індиферентний між наборами товарів x і y (x~y), то  [2];
  • товар 1 має додатну корисність:  

Іншими словами, відношення переваги квазілінійне, якщо існує один товар, який рухає множини байдужості, зберігаючи відстані між точками байдужості і нахил у кожній точці. У двовимірному випадку квазілінійність означає, що криві байдужості паралельні.

Визначення в термінах функцій корисності ред.

Якщо функція корисності квазілінійна за товаром 1, то вона набуває форми

 ,

де   є функція[3]. У двовимірному випадку це, наприклад,  .

Квазілінійна форма характерна для таких функцій попиту, які залежать тільки від цін і не залежать від рівня добробуту. Скажімо, якщо

 

тоді попит на y виводиться з рівняння

 ,

так що

 ,

і цей вираз не залежить від рівня добробуту I.

Непряма функція корисності тоді має вигляд[1]:154, 169

 .

Еквівалентність визначень ред.

Кардиналістський і ординалістський підходи до визначення квазілінійної корисності еквівалентні за опуклості споживчої множини і неперервних перевагах, які локально ненасичувані за першим аргументу.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д Varian H. V. Microeconomic Analysis, 3 ed.
  2. Mas-Colell, Andreu; Whinston, Michael; Green, Jerry. 3 // Microeconomic Theory. — New York : Oxford University Press, 1995. — С. 45.
  3. Topics in Consumer Theory (PDF). hks.harvard.edu. 2006-08. с. 87—88. Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2011.