Попит Маршалла

кількість товару, який споживач придбає за заданих цін і доходу, розв'язуючи задачу максимізації корисності

У теорії споживання попит Маршалла або маршаллівський попит — кількість товару, який споживач придбає за заданих цін і доходу, розв'язуючи задачу максимізації корисності.

Названий за іменем англійського математика Альфреда Маршалла, іноді його також називають вальрасівським попитом[1] (Леон Вальрас).

На відміну від гіксівського попиту маршаллівський попит не є компенсованим. При зміні цін на товари в споживчому наборі зміну попиту на нього можна подати як суму ефектів доходу і заміщення відповідно до рівняння Слуцького. У випадку ж з компенсованим попитом (наприклад, за Гіксом) ефект доходу відсутній. Тому для маршаллівського попиту не завжди виконується закон попиту, тобто за зростання ціни попит на товар може також зростати. Прикладом такої ситуації є гіпотетичний товар Гіффена. На практиці товар Гіффена не зустрічається, тому зазвичай вважають, що закон виконується і для маршаллівського попиту.

Визначення ред.

Маршаллівський попит є розв'язком задачі максимізації корисності:

 

де   — дохід агента,   — функція корисності,   — ціна,   — маршаллівський попит.

Якщо   неперервна, дохід і ціни додатні, то згідно з теоремою Веєрштрасса розв'язок задачі існує. При цьому функцію   називають непрямою функцією корисності.

Властивості маршаллівського попиту ред.

  1. Додатна однорідність степеня 0 відносно цін і доходу:  .
  2. Для випадку локально ненасичуваних переваг (LNS) підтверджується гіпотеза повного витрачання бюджету ( ).
  3. Якщо переваги опуклі, то маршаллівський попит — опукла функція; якщо переваги строго опуклі, то розв'язок задачі максимізації корисності єдиний, тобто   є функцією маршаллівського попиту.
  4. Виконуються властивості матриці Слуцького.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Mas-Colell A. et al. Microeconomic theory. — New York: Oxford university press, 1995. — Т. 1.

Література ред.

  • Фридман А. А. Лекции по курсу микроэкономики продвинутого уровня. — М. : Издательский дом ГУ ВШЭ, 2007. — С. 71. — ISBN 978-5-7598-0335-5.