Леон Вальрас
Марі Еспрі Леон Вальрас (фр. Marie-Ésprit-Léon Walras; 16 грудня 1834, Евре, Франція — 5 січня 1910, Монтре, Швейцарія) — видатний французький економіст, один із лідерів маржиналіської революції, засновник і лідер Лозанської школи маржиналізму. Засновник теорії загальної рівноваги.
| Леон Вальрас | |
|---|---|
| фр. Léon Walras | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Léon Walras |
| Народився | 16 грудня 1834[1][2][…] Евре[1] |
| Помер | 5 січня 1910[1][2][…] (75 років) Кларанd, Монтре, Швейцарія |
| Поховання | Cemetery of Clarensd |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | економіст, професор, математик |
| Alma mater | Гірнича школа Парижа |
| Знання мов | французька[4][5] |
| Заклад | Лозанський університет |
| Напрямок | Лозанська школа |
| Батько | Auguste Walrasd |
Біографія
ред.
Леон Вальрас народився в сім'ї філософа й економіста Огюста Вальраса. Він не проявляв схильності до практичних занять — його більше захоплювали суто теоретичні побудови. Намагався вступити до Політехнічної школи але провалив вступні іспити. Без особливих успіхів навчався в Гірничій школі, працював в сфері журналістики, різноманітних компаніях. В 1859 році була опублікована його перша наукова робота, в якій він намагався спростувати ідеї Прудона. Вже в своїй першій роботі Вальрас демонструє свою впевненість в тому, що економічна теорія може бути виражена математично. В 1860 році Л. Вальрас бере участь в Конгресі з податків, що відбувався в Лозанні, саме там він отримав посаду керівника кафедри економічної теорії наприкінці 1870 року. Вальрас очолював кафедру до 1892 року, передавши керівництво одному із свої найталановитіших учнів — Вільфредо Парето, хоча до самої смерті підтримував зв'язки з університетом як почесний професор.
Наукова спадщина
ред.Основним внеском Л. Вальраса в економічну науку є його теорія економічної рівноваги. В основу своєї теорії рівноваги він поклав дві гіпотези: по-перше, кожен індивід намагається максимізувати отриману корисність, по-друге, на кожному ринку попит рівний пропозиції.
Також Леона Вальраса називають батьком математичної економіки за його новаторство у використанні математичних методів для економічного аналізу.
Теорія рівноваги Вальраса
ред.Леон Вальрас довів, що в умовах ринкової економіки є можливість встановлення рівноваги на основі співвідношення пропозиції і попиту. Вільна конкуренція забезпечує встановлення ціни рівноваги. Рівноважна ціна — це ціна на конкурентному ринку, за якої величина попиту і пропозиції однакові, немає ні дефіциту, ні надлишку товарів і послуг. Така ціна не містить у собі тенденції до зростання або до зниження обсягів виробництва.
Постулатами теорії рівноваги Л. Вальраса є такі:
- Зміни цін впливають на попит і пропозицію і навпаки; зміна попиту впливає на пропозицію і навпаки. Отже, їхній взаємозв'язок впливає на встановлення рівноваги.
- Рівноважна ціна встановлюється у результаті конкуренції, співвідношення попиту і пропозиції, наявності ресурсів та інших чинників.
- Загальна рівновага здійснюється щодо всіх товарів. Це пояснюється тим, що потреба у цьому товарі залежить від наявності інших товарів. Наприклад, споживання м'яса залежить від наявності кави.
- Рівновагу характеризує, як правило, мінова вартість. Мінова цінність товарів — це рівень економічної рівноваги. В умовах конкуренції діють механізми, які усувають диспропорції та встановлюють таку мінову вартість, що ґрунтується на ціні рівноваги. В умовах монополії диспропорції зберігаються.
- Рівновага досягається на основі дії всіх учасників ринку.
- Рівновага здатна забезпечити максимально високий рівень задоволення потреб (безумовно, за наявності ресурсів).
- Попит на кожний товар залежить не тільки від його ціни, а і від цін на всі інші товари. Наприклад, зростання цін на деякі продукти харчування призвело в Україні до зменшення попиту на періодичні видання. Багато людей відмовляються від передплати на газети і журнали. Різко скоротилися їхні тиражі.
- Сума попиту споживача на всі закуплені ним товари і покупки дорівнює за вартістю сумі всіх проданих ним товарів і послуг (у тому числі послуг праці).
- Ринок безперервно здійснює «пошук» так званих рівноважних цін.
- Конкуренція — це важливий чинник встановлення рівноваги (через ціни). Існуючі цінові сигнали регулюють ринок, з допомогою їх досягається рівновага.
- Для рівноваги потрібний ринковий механізм, який діє значно ефективніше, ніж у минулому так звана планова система.
Критика теорії рівноваги Вальраса
ред.Ідея економічної рівноваги народилася у Вальраса після прочитання ним трактата фізика Луї Пуансо, в якому описується як взаємопов'язані частини фізичної системи утримуються у рівновазі дією протилежних сил. За свідченням самого Вальраса, він читав працю Пуансо декілька днів й вирішив використати її як модель своєї дослідницької програми. З цього моменту метою Вальраса стало зробити для економічної науки те саме, що Пуансо зробив для фізики і механіки[6].
Представниками Австрійської школи економіки, які займалися побудовою теорії реальних динамічних ринкових процесів, які ніколи не зазнають рівноваги, пошук загальної ринкової рівноваги розглядався вкрай помилковим. Прибічників теорії економічної рівноваги звинувачують у фізикалізмі (пан-фізикалізмі) та сцієнтизмі, тобто спробах перенести інструменти аналізу фізичних явищ на явища соціальні. Глибоке протириччя між динамічною моделлю ринку Австрійської школи та неокласичною теорією рівноваги відзначив найвидатніший предстаник Австрійської школи Людвіг фон Мізес:
|
... те, що відокремило австрійську школу й забезпечило їй вічну славу, - це доктрина економічної діяльності, яка протистоїть принципам економічної рівноваги або відсутності діяльності. | 
|
— Mises L. von (1978) Notes and Recollections. South Holland, III.: Libertarian Press | ||
Примітки
ред.- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118806068 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ де Сото, Х. Уэрта. Австрийская экономическая школа: рынок и предпринимательское творчество. - Челябинск: Социум, 2020, 210 с.
Основні праці
ред.Посилання
ред.- Вальрас // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Кліміна Г. Вальрас (Walras) Леон // Економічна енциклопедія: в трьох томах. Т. 1. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. с. 136-137. ISBN 966-580-077-9 (Т. 1)