Відкрити головне меню

Катін-Ярцев Юрій Васильович

радянський та російський актор

Юрій Васильович Катін-Ярцев (рос. Юрий Васильевич Катин-Ярцев; 23 липня 1921, Москва, Російська РФСР18 березня 1994, Москва, Росія) — російський радянський актор театру і кіно, театральний педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1978). Народний артист РРФСР (1989).

Катін-Ярцев Юрій Васильович
Катин-Ярцев Юрий Васильевич
Народився 23 липня 1921(1921-07-23)
Москва, Радянська Росія
Помер 18 березня 1994(1994-03-18) (72 роки)
Москва, Росія
Поховання Вірменське кладовище (Москва)
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність актор театру і кіно, театральний педагог
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Заклад Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки діяльності з з 1950
IMDb nm0441305
Нагороди та премії
Заслужений діяч мистецтв РосіїНародний артист РРФСР

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився в сім'ї представників стародавнього дворянського роду Катіних-Ярцевих — дворян Рязанської губернії.

В 1939 вступив до театрального училища ім. Щукіна, того ж року був призваний до армії.

Учасник німецько-радянської війни. Нагороджений орденом «Червона зірка», медалями «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною».

В 1950 закінчив училище і став актором Московського театру на Малій Бронній, в якому працював до кінця життя. Одночасно зайнявся викладацькою роботою в рідному училищі. Вважався кращим викладачем кафедри акторської майстерності, серед учнів: Наталя Гундарєва, Костянтин Райкін, Юрій Богатирьов, Наталія Варлей, Веніамін Смехов, Леонід Ярмольник, Євгенія Симонова і багато інщих.

З 1954 року почав зніматися в кіно, зігравши невелику роль у фільмі Володимира Басова «Школа мужності». На початку 1970-х років зіграв Пуришкевича в історичній драмі «Агонія», астронома в телесеріалі «Сімнадцять миттєвостей весни» і кілька інших ролей. Здобув популярність після зйомок у казці «Пригоди Буратіно», де зіграв Джузеппе-Сизого носа. Яскравою виявилась також роль слуги барона Мюнхгаузена Томаса в телефільмі «Той самий Мюнхгаузен».

Знявся в ряді українських картин.

Пішов з життя 18 березня 1994 року. Похований в Москві на Вірменському кладовищі.

ФільмографіяРедагувати

Озвучування:

  • «Півень і боярин» (1986, мультфільм)[1]

Ролі в кіно:

ПриміткиРедагувати

Пам'ятьРедагувати

  • 2002 — Пам'яті актора присвячена передача в російському документальному телециклі (рос.)«Чтобы помнили»: (рос.)«Юрий Катин-Ярцев» (фільм 87).

ПосиланняРедагувати